Рішення № 153460, 19.09.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2006 р.

Справа № 17/217

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 17/217

за позовом: приватного підприємства "Акцепт-Трейд", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЦЕЗАРЬ", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 8100 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ЦЕЗАРЬ" на користь приватного підприємства "Акцепт-Трейд" заборгованості в сумі 8100,00 грн., що виникла із договору № 19/08 від 26.08.2005 р.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином сповіщений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 608464 від 30.08.2006 року (а.с.64).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Акцепт-Трейд" („покупець”) та приватним підприємством "Акцепт-Трейд" („продавець”) укладено договір № 19/08 від 26.08.2005 року (далі - договір), за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю товар (зерно кукурудзи - попкорн), а покупець - прийняти та оплатити вартість товару (а.с.16).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що кількість та ціна товару визначається в накладній, яка виписується при відвантаженні товару та підписується представниками сторін. Підписана сторонами накладна є невід'ємною частиною договору.

Сторонами узгоджено термін та умови передачі товару, а також форму та порядок проведення розрахунків за отриманий товар.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідачеві зерно кукурудзи для виготовлення попкорну на загальну суму 40949,4 грн., що підтверджується наступними документами: накладною № 479/10 від 27.10.2005 р., довіреністю серії ЯКК №029074 від 27.10.2005 р.; накладною № 592/12 від 09.12.2005 р., довіреністю серії ЯКК № 029092 від 08.12.2005 р.; накладною №440/10 від 14.10.2005 р., довіреністю серії ЯКК №029070 від 13.10.2005 р.; накладною №381/09 від 21.09.2005 р., довіреністю серії ЯКК №029071 від 20.09.2005 р., накладною № 310/08 від 26.08.2005 р., довіреністю серії ЯКК №029062 від 20.08.2005 р., накладною №237/07 від 26.07.2005 р., довіреністю серії ЯКК №029052 від 25.07.2005 р., актом звірки розрахунків від 01.05.2006 р., підписаним керівниками без зауважень та скріпленим печатками підприємств (а.с.11-15, 17, 38-52).

Пунктом 3.2. договору № 19/08 від 26.08.2005 р. передбачено обов'язок покупця оплатити товар не пізніше чотирнадцяти днів з моменту його отримання.

Між тим взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав: за отриманий товар розрахувався частково - на суму 32849,4 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором №19/08 від 26.08.2005 р. станом на 01.08.2006 р. складає 8100 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №19/08 від 26.08.2005 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, тому позовні вимоги в сумі 8100,00 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 81, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ЦЕЗАРЬ" (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, пр-т Леніна, 100, ідентифікаційний код 33163623, р/р №26001001020746 в ВАТ "Автокразбанк" м. Олександрія, МФО 323679) на користь приватного підприємства "Акцепт-Трейд" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 17, кв. 174, ідентифікаційний код 30055331, р/р №26007300351 в АКБ "Форум", МФО 322948)- 8100, 00 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран