Рішення № 1534138, 25.03.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Бориспільського районного підприємства теплових мереж “Райтепломережа” Київської області

до Державного підприємства “Чайка” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 92822,81 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Серга І.В.

від відповідача Врублевська В.Ю.

СУТЬ СПОРУ:

у лютому 2008 року Бориспільське районне підприємство теплових мереж “Райтепломережа” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договорів на надання послуг з теплопостачання та ГВП № 085 від 1 листопада 2000 р., № 49-2002 від 1 листопада 2002 р., № 18 від 1 жовтня 2006 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом грудня 2003-квітня 2007 років теплову енергію, заборгувавши станом 12 квітня 2007 р. 58708,95 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 23073,48 грн., три проценти річних з простроченої суми 884,02 грн., пеню 9930,54 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні не визнавши вимоги про стягнення борг заперечив проти стягнення з нього неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем як правонаступником Підсобного сільськогосподарського підприємства “Дударків” та Державного сільськогосподарського підприємства “Чайка” укладені договори на надання послуг з теплопостачання та ГВП №№ 085 від 1 листопада 2000 р., 49-2002 від 1 листопада 2002 р., 18 від 1 жовтня 2006 р., згідно з якими позивач зобов’язався постачати теплову енергію до належних відповідачу будинків згідно з додатками № 1 до кожного з цих договорів, а останній –оплачувати спожиту теплову енергію протягом 3 трьох днів з моменту виписки платіжних вимог.

Відповідно до умов п. 1.10 договорів кількість фактично відпущеної теплової енергії споживачу встановлюється на підставі показань приладів обліку теплової енергії та ГВП, встановлених на межі розподілу теплових мереж “Теплопостачальної організації” та “споживача”, а в разі їх відсутності розраховується, згідно “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КМТ 204 України 244-94.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі актів виконаних робіт від 12 грудня 2003 р., від 21 листопада 2003 р., від 30 жовтня 2003 р., від 25 квітня 2003 р., від 25 березня 2003 р., від 25 лютого 2003 р., від 28 січня 2003 р., від 21 січня 2004 р., від 5 лютого 2004 р., від 16 березня 2004 р., від 13 квітня 2004 р., від 22 жовтня 2004 р., від 12 листопада 2004 р., від 15 грудня 2004 р., від 25 січня 2005 р., від 14 лютого 2005 р., від 14 березня 2005 р., від 12 квітня 2005 р., від 17 жовтня 2005 р., від 24 листопада 2005 р., від 16 грудня 2005 р., від 23 грудня 2006 р., від 16 листопада 2006 р., від 31 жовтня 2006 р., від 15 червня 2006 р., від 25 квітня 2006 р., від 13 березня 2006 р., від 10 лютого 2006 р., від 23 січня 2006 р., від 18 січня 2007 р., від 23 лютого 2007 р., від 23 березня 2007 р., від 23 квітня 2007 р. стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом грудня 2003-квітня 2007 років теплової енергії за договорами загальною вартістю 93671,96 грн.

Для оплати поставленої теплової енергії позивачем були виставлені відповідачу рахунки №№ 68 від 12 грудня 2003 р., 69 від 21 листопада 2003 р., 70 від 30 жовтня 2003 р., 1 від 25 квітня 2003 р., 178 від 31 березня 2003 р., 109 від 25 лютого 2003 р., 17 від 28 січня 2003 р., 47 від 21 січня 2004 р., 66 від 5 лютого 2004 р., 159 від 16 березня 2004 р., 180 від 13 квітня 2004 р., 259 від 22 жовтня 2004 р., 306 від 12 листопада 2004 р., 372 від 15 грудня 2004 р., 9 від 25 січня 2005 р., 76 від 14 лютого 2005 р., 143 від 14 березня 2005 р., 182 від 12 квітня 2005 р., 266 від 17 жовтня 2005 р., 345 від 24 листопада 2005 р.. 388 від 16 грудня 2005 р., 459 від 18 грудня 2006 р., 75 від 16 листопада 2006 р., 309 від 31 жовтня 2006 р., 240 від 15 червня 2006 р., 186 від 25 квітня 2006 р., 104 від 10 березня 2006 р., 48 від 10 лютого 2006 р., 439 від 23 січня 2006 р., 516 від 17 січня 2007 р., 124 від 22 лютого 2007 р., 172 від 15 березня 2007 р., 233 від 10 квітня 2007 р.

Поясненнями сторін, актом звірки розрахунків між ними станом на 12 квітня 2007 р. стверджується факт заборгованості відповідача по оплаті спожитої теплової енергії у розмірі 58708,95 грн. Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 58708,95 грн. боргу, 23073,48 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 884,02 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9930,54 грн. передбаченої п. 4.2 договору пені.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Бориспільського районного підприємства теплових мереж “Райтепломережа” Київської області задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Чайка” (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38, код 31245250) на користь Бориспільського районного підприємства теплових мереж “Райтепломережа” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1, код 30349538) 58708,95 грн. боргу, 23073,48 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 884,02 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9930,54 грн. пені, 928,23 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар