Постанова № 15334399, 12.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року 10 год. 10 хв. Справа № 2а-9565/10/0870

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участю

представника позивача Хамзіна Т.Р.

представника відповідача Ісупової Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення №0004062350/0 від 13.09.2010.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові, доповненні до позову від 24.01.2011 №48/Юр14 та додаткових поясненнях від 15.02.2011 №111/Юр14, просить позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом липня та серпня 2008 року було здійснено повернення деяких автомобілів ЗАТ «ЗАЗ» в результаті падіння попиту та здійснено реалізацію цих автомобілів за нижчими цінами. З урахуванням зменшення ціни на автомобілі позивачем було подано уточнюючі розрахунки акцизного збору щодо зменшення сум акцизного збору на загальну суму 4023 361,36 грн. відповідно до приписів п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки повернення автомобілів та їх повторне відвантаження відбулося за зменшеною ціною відповідно відбулась і зміна показників акцизного збору, а первинний розрахунок акцизного збору був помилковим, оскільки господарська операція фактично не відбулась.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов від 10.01.2011 №355/10/10-14 та додаткових пояснень до заперечень від 12.03.2011 №5785/10/10-14, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що перевіркою встановлено заниження позивачем суми акцизного збору у сумі 71086,86 грн. Також зазначив, що діюче законодавство України, а саме Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 30 квітня 1993 року N 43-93 та Закон України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» від 12.06.1997 року № 340/97-ВР не передбачає перерахування сум акцизного збору залежно від зміни курсу євро у разі повернення товарів, а лише у зв'язку виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Іллічівську з 30.07.2010 по 31.08.2010 було здійснено перевірку господарської діяльності госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод», зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої було складено акт №2739/23-0301/22489645 від 31.08.2010.

Проведеною перевіркою було встановлено заниження акцизного збору у сумі 71086,86 грн., у томі числі в розрізі податкових періодів: за липень 2008 року у загальній сумі 1749 396, 9 грн., за серпень 2008 року - 2273 964,46 грн., за вересень 2009 року - 3952 274,5 грн.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем було винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Не погодившись із указаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську, проте скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Згідно із підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що протягом липня та серпня 2008 року позивачу було здійснено повернення автомобілів ЗАТ «ЗАЗ» в результаті падіння попиту та здійснено реалізацію цих автомобілів за нижчими цінами.

На підставі зазначених операцій позивачем було подано уточнюючі розрахунки щодо зменшення сум акцизного збору на загальну суму 4023 361,36 грн., оскільки позивачем було здійснено постачання автомобілів за зменшеною ціною.

Відповідач дійшов висновку, що діюче законодавство Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та Закон України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» не передбачає перерахування сум акцизного збору залежно від зміни курсу євро у разі повернення товарів, а лише у зв'язку із виправленням самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах».

При цьому відповідач посилався на п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» від 12.06.1997 року №340/97-ВР, яким передбачено, що «Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку

Проте цей висновок не відповідає дійсності, оскільки стаття 4 в Законі України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» виключена Законом №2505 від 25.03.2005 року. Більш того, зазначена відповідачем редакція цієї статті взагалі не існувала.

Крім того, згідно із п. 5.1. ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Саме відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №2181 і були подані зазначені уточнені розрахунки акцизного збору.

В результаті повернення автомобілів та повторного їх відвантаження за зменшеною ціною відбулася зміна показників акцизного збору. Відповідно первинний розрахунок акцизного збору був помилковим.

Тобто подання зазначених уточнених розрахунків акцизного збору відбулося у повній відповідності до чинного законодавства, отже позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,17, 71, 94,160,163КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004062350/0 від 13.09.2010, прийняте Державною податковою інспекцією у и. Іллічівську.

Присудити на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» з Державного бюджету України у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.

Суддя І.В.Батрак