Постанова № 15333975, 10.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року 15 год. 00 хв. Справа № 2а-8215/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Полтавець Д.В.

за участю:

прокурора Романова Р.О.

представників позивача Криворучко О.Г., Трофименко А.В.

представника відповідача Сергеєвої Ю.В., Андросович Г.Є., Близнюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Казенного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідачем було проведено перевірку його господарської діяльності, за результатами якої складено акт на підставі якого відповідачем були винесено податкове повідомлення рішення. Так податковим повідомленням рішенням №0000720808/0 від 05.10.2010 зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за період з липня 2009 року по червень 2010 року на суму 2838056 грн. 00 коп., зобовязано повернути до бюджету вже відшкодовану суму ПДВ у розмірі 413338 грн. 00 коп. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 206699 грн. 00 коп.. Зазначене податкове повідомлення рішення позивач вважає прийнятими з порушенням норм діючого законодавства та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та пояснили, що співробітниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 про що було складено акт №307/08-08/00194731 від 22.09.2010, яким встановлено, порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168, Порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 2836056 грн. 00 коп., завищено залишок від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 18 656 998 грн. 00 коп., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за червень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 134 680 грн. 00 коп., по операціям придбання з податку на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000720808/0 від 05.10.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за період з липня 2009 року по червень 2010 року на суму 2838056 грн. 00 коп., зобовязано повернути до бюджету вже відшкодовану суму ПДВ у розмірі 413338 грн. 00 коп. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 206699 грн. 00 коп..

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства оскільки підприємство здійснює продаж готової продукції за цінами, що склалися на ринку, керуючись тим, що реалізацію товарі за цінами, нижчими їх собівартості або ціни придбання, не заборонено діючим законодавством, якщо вони встановлені на договірній основі.

Згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507 та Господарського кодексу України підприємство реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірний основі.

Норма п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає саме отримання доходу та дохід від реалізації готової продукції відображено підприємством в бухгалтерському обліку Дт 701-Кт791. Валовий дохід від реалізації відображено в податковому обліку в «Декларації з податку на прибуток».

Основним видом господарської діяльності позивача, являється виробництво інших кольорових металів та окремих виробів з них, виробництво хімічної продукції для промислової цілей.

Так господарська діяльність в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження; направлення на отримання доходу, а не прибутку.

Тому, реалізація готової продукції за цінами нижчими собівартості є господарською діяльністю.

Крім того представники позивача також зазначили, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Тобто законом не передбачено здійснення коригування прибутку та ПДВ на суму перевищення собівартості над ціною реалізації. Отже, таке обмеження стосується тільки реалізації товарів за цінами, нижчими за звичайні і лише повязаним особам.

Позивач здійснював реалізацію готової продукції за звичайними цінами і особам, які не є повязаними особами, тому збитки, отримані від реалізації готової продукції в перевіряємому періоді підлягають віднесенню до складу валових витрат і така діяльність є господарською діяльністю.

Таким чином, до податкового кредиту за перевіряємий період, з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем законно та обґрунтовано віднесено суми податків від операцій з придбання товарів та послуг, які призначені для їх використання в господарської діяльності, а саме в виробництві підприємства титанової продукції та реалізації її з метою отримання доходу. Придбання товарів та послуг здійснено за звичайними цінами, тому відсутні підстави для коригування податкового кредиту.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність укладених правочинів представників КП "ЗТМК" зазначили, що в акті перевірки не наведено жодної норми закону, яка б визначала, що вчиненні підприємством є нікчемними. Напроти, КП "ЗТМК" були укладенні договори з метою настання юридично значимих дій: підприємством був здійснений продаж готової продукції та отримані за це грошові кошти, а контрагентами був отриманий товар та сплачені кошти, тобто укладені договори є реальними.

Також представники позивача щодо причини низької податкової віддачі та причини збитковості зазначили, що в умовах економічної кризи позивач був вилущений зменшити обсяг виробництва титану губчастого до технологічного мінімуму, провести заходи по скороченню витрат. КП "ЗТМК" був вимушений продавати продукцію за ринковими цінами, навіть при тому, що вони нижче собівартості, з метою подальшого збереження виробництва продукції, збереження підприємства та інше. Таким, чином ведення в таких умовах господарської діяльності, незважаючи на тимчасову збитковість внаслідок перевищення собівартості над цінами реалізації, які склалися на ринках є економічно доцільним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог зокрема зазначивши, що СДПІ була проведена планова виїзна перевірка Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

За наслідками перевірки був складений акт № 307/08-08/00194731 від 22.09.2010. На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000720808/0 від 05.10.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2 838 056 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції у розмірі 206 669 грн.

Під час перевірки було встановлено факт порушення приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: реалізація власної продукції за цінами нижче собівартості; віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання товарів від постачальника TOB «Електрод Сервіс».

Щодо реалізації позивачем продукції за цінами нижче собівартості представники позивача пояснили, що позивачем придбавалися матеріальні запаси, які частково використано не у господарській діяльності. Тобто, КП «ЗТМК» реалізовувало продукцію власного виробництва (титанову продукцію) за цінами нижче собівартості.

Таким чином, в ході перевірки визначено суму податку на додану вартість по вартості матеріалів, які відповідно п.1.32 Закону про ПДВ використані не у господарській діяльності в результаті їх реалізації у складі готової продукції за цінами нижче собівартості.

Враховуючи вищевикладене, метою здійснення збиткових операцій є отримання суми бюджетного відшкодування у спосіб, що не узгоджується з вищенаведеними приписами податкового законодавства, тобто без наміру настання юридично значимих дій. Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як встановлено ч.2 ст.215 ЦК України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю."Щодо віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання товарів від постачальника TOB «Електрод Сервіс» представники позивача зазначили, що згідно наданих до перевірки реєстрів отриманих податкових накладних встановлено, що КП «ЗТМК» у періоді з липня 2009 р. по травень 2010 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ, суми ПДВ по операціям з придбання товарів від TOB «Електрод Сервіс» (код ЕДРПОУ 25216847) у розмірі 2 751 495 грн. 00 коп..Зазначене підприємства не звітувало за період з липня 2009 року по червень 2010 року, тобто податкові зобов'язання по взаємовідносинам з TOB «Електрод Сервіс» не задекларовані.Крім того слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя порушено кримінальну справу № 541007 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України відносно директора TOB «Лектра», TOB «ТБ Електрод» гр. ОСОБА_6, який при здійснені фінансово-господарської діяльності безпідставно вносив до Декларації з ПДВ суми податкового кредиту, які не були підтверджені відповідними податковими накладними, в результаті сформовано податковий кредит по господарським операціям, які фактично не мали місця та носили безтоварний характер. Кримінальна справа знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.Отже, виходячи з вищезазначеного постачальники TOB «Електрод Сервіс»: TOB «Лектра» та TOB «ТД „Електрод», які визнані господарським судом банкрутами та знаходяться на стадії ліквідації, не звітували за період з липня 2009 р. по червень 2010р., тобто податкові зобов'язання по взаємовідносинам з TOB «Електрод Сервіс» не декларували.На підставі вищевикладеного представники позивача просять суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт №307/08-08/00194731 від 22.09.2010, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:реалізація власної продукції за цінами нижче собівартості та віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання товарів від постачальника TOB «Електрод Сервіс».

На підставі вказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0000720808/0 від 05.10.2010, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за період з липня 2009 року по червень 2010 року на суму 2838056 грн. 00 коп., зобовязано повернути до бюджету вже відшкодовану суму ПДВ у розмірі 413338 грн. 00 коп. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 206699 грн. 00 коп..

Так суд вважає, що зазначене рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки СДПІ під час перевірки були надіслані на підприємство запити щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно калькуляції повної собівартості 1 тони титанової продукції в розрізі асортименту виробництва, формування цін на реалізацію продукції в розрізі асортименту виробництва.

Листом підприємством повідомлено, що ціни реалізації титану губчастого виробництва КП «ЗТМК» нижчі повної собівартості титану губчастого та визначаються за цінами, які складаються на світовому ринку (з посиланням на дані європейського довідника „Metal-Pages"). Також повідомлено, що калькуляція однієї тони титану губчастого складається єдина для всіх марок, тому що марки визначаються після завершення хімічного процесу і не залежать від питомих втрат сировини, матеріалів і енергетичних ресурсів. Але повна собівартість титану губчастого надана без посилання на документи бухгалтерського обліку, на підставі яких вона визначена, та наведена у доларах США, тоді як бухгалтерський облік ведеться у національній валюті - гривні. Тому подальші розрахунки щодо правильності визначення КП «ЗТМК» податкового кредиту здійснюються на підставі наданих до перевірки облікових регістрів синтетичного та аналітичного обліку господарських операцій, бухгалтерської звітності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7 4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено поняття господарської діяльності, а саме: це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Продаж продукції власного виробництва за цінами нижче собівартості не може бути регулярною, постійною та суттєвою, оскільки така діяльність не приносить доходу. Якщо відсутній доход, внаслідок проведеної діяльності, відтак не можливо проведену діяльність кваліфікувати, як господарська.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996, передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Відповідно до вимог п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Тобто, збільшення власного капіталу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових згідно з податковим обліком.

Отже, нормами ГК України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 142 ГК України, прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.

За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно здійснено висновок щодо завищення суми бюджетного відшкодування внаслідок реалізації продукції власного виробництва за цінами що є нижчими за собівартість.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання товарів від постачальника TOB «Електрод Сервіс», судом встановлено наступне.

Між TOB «Електрод-Сервіс» (Продавець) та КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Покупець) був укладений договір відповідно до якого, Продавець продає, а Покупець покупає товар, асортимент, кількість та якість якого наведено в рахунках. КП «ЗТМК» на виконання умов договору від 08.08.2005 № 08-08 (за перевірений період з 01.07.2009 по 30.06.2010) за даними бухгалтерського обліку придбано (електроди графітовані, брусся графітовані, вугілля AM, дрібноту коксову, калій хлористий, кріоліт, вуглець чотирьоххлористий, кабелі, провід та інше) від TOB «Електрод-Сервіс», що відображено проводкою Дт20-Кт631 в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631, на підставі накладних, виданих TOB «Електрод-Сервіс» для КП «ЗТМК». Розрахунки між підприємствами проводилися через розрахунковий рахунок.Так відповідачем на підтвердження виконання умов вказаного договору, було направлено на адресу позивача листи від 16.08.2010 за № 8612/10/08-08 та від 03.09.2010 № 9338/10/08-08 з проханням надати копії документів по господарським операціям з TOB «Електрод- Сервіс».Листом від 06.09.2010 за № 68-1.2/2515 підприємством надано копії документів про господарські відносини КП «ЗТМК» з TOB «Електрод-Сервіс» за перевіряємий період: договір №- 08, податкові накладні, документи бухгалтерського та складського обліку, платіжні доручення. Серед наданих копій документів відсутні копії товарно-транспортних накладних та копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, які можуть свідчити про факт транспортування товару до складу покупця.Крім того, оригінали товарно-транспортних накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей, придбаних у TOB «Електрод-Сервіс», під час проведення перевірки теж не були надані.

СДПІ, з метою проведення співставлення задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання згідно з даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», направлено запит до ДП1 у Ленінському районі м. Запоріжжя за місцем реєстрації TOB «Електрод Сервіс».

Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя встановлено, що проведення зустрічної перевірки не можливо у зв'язку з тим, що TOB «Електрод-Сервіс» має обліковий стан 3 (прийнято рішення про припинення, розпочато ліквідаційну процедуру) та не знаходиться за юридичною адресою про що складено акт №149 від 01.09.2010.

Крім того ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя передано службову до відділу реєстрації та обліку платників щодо зміни стану підприємства. На теперішній час, TOB «Електрод Сервіс» має обліковий стан «10» - «запит на встановлення місцезнаходження» та свідоцтво платника ПДВ TOB «Електрод Сервіс» анульовано 25.05.2010.

Відповідно до даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» було з'ясовано, що TOB «Електрод Сервіс» виступає транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, які є банкрутами та якими не задекларовано податкові зобов'язання.

В розумінні Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 із змінами та доповненнями (далі - Наказ № 266).

Пунктом 1.4.3 Наказу №266 визначено, що вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер) - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (±0,5 %), економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня.

Відповідно до пп. 1.4.4 Наказу №266, вигодоформуючий суб'єкт - суб'єкт господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодотранспортуючих суб'єктів.

По ланцюгу постачання TOB «Електрод Сервіс» встановлено наступних постачальників: TOB «Лектра» у якого визначено обліковий стан 3 «прийнято рішення про припинення» розпочато ліквідаційну процедуру та TOB «ТБ Електрод» визначено обліковий стан З «прийнято рішення про припинення.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Інвест - Ресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0000172305/0, №0000192305/0 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 159-163 КАС України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 №168/97-ВР, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Казенного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак