Постанова № 15333960, 14.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року 15 год. 55 хв. Справа № 2а-7570/10/0870

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участю

представника позивача Пасько С.М.

представника відповідача Мастерова О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»

до Бердянської обєднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002202310/0 від 30.12.2009

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» до Бердянської обєднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002202310/0 від 30.12.2009.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові, просить позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що встановлене відповідачем завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у сумі 143 101,00 грн. від отриманих агентських послуг є необґрунтованим, тому що зазначені операції не підпадають під дію п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР. Представник позивача зазначив, що операції, пов'язані з отриманням агентських послуг, стосуються господарських операцій, пов'язаних з продажом виробленої товариством продукції.

Відповідно до ст.6.5. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР позивач виступив податковим агентом нерезидентів, своєчасно та в повному обсязі нарахував податкові зобов'язання відповідно у серпні та вересні 2008 року. У наступних податкових періодах, а саме у вересні та жовтні 2008 року ці суми були включені до податкового кредиту згідно відповідних декларацій.З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов від 07.04.2011 та додаткових запереченнях від 14.04.2011, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР в результаті зайвого віднесення до складу валових витрат підприємства витрат за 3 квартал 2008 року в сумі 638 006 грн. у звязку із наступним. Позивачем було укладено агентський договір №425-2008 від 03.06.2008. з DVS Consulting. Inc. (Британські Виржинські острови). Предметом договору є сприяння Агентом руху продукції Товариства, також здійснення активних дій по сприянню Товариству в укладанні договорів по продажу його продукції на території країн, вказаних в Доповненнях (Туреччина); Агент буде єдиним відповідальним за ці країни: проводити аналіз наявність у потенціальних замовників необхідних дозволів для здійснення їх проектів. їх платоспроможність: сприяти укладанню між Товариством та замовником взаємовигідної угоди.

За виконання робіт по даному договору Агенту платиться винагорода, розмір якої домовлено доповненнями к договору. Строк дії договору становить до 3 1.12.2008 року.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 12.06.2008 року Агентом було здійснено сприяння між Товариством та замовником взаємовигідного контракту № 369-2008 від 09.06.2008. Сума винагороди складає 106 629.88 дол. США. що становить 516 632.43 грн.

Так, ВАТ «АЗМОЛ». на підставі виконаних Агентом умов агентського договору, було укладено Контракт № 369-2008 від 09.06.2008р. з LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.. Турція. де предметом договору є придбання Покупцем (LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.) продукції, вказаної в Доповненнях до Контракт}.

В ході перевірки було встановлено, що ВАТ «АЗМОЛ» вже здійснював поставки виготовляємої продукції LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S. за раніше укладеною угодою № 346-2008 від 22.04.2008. при чому Агентом по пошуку потенційного покупця (LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.) була AGNESSA. LTD. що підтверджує акт виконаних робіт № 1 від 29.05.2008, де AGNESSA. LTD від імені Агента здійснено сприяння по укладанню взаємовигідного контракту № 346-2008р від 22.04І.2008р. з LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.

Агентським договором BAT «АЗМОЛ» з AGNESSA. LTD № 374-2008 від 29.03.2008 вже було передбачено, що Агент (AGNESSA. LTD) буде сприяти укладанню договорів по продажу продукції ВАТ «АЗМОЛ» на території країн, вказаних в Доповненні (Туреччина) та буде єдино відповідальним за цю країну.

З урахуванням викладеного позивачем зайво включено до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року агентські послуги фірми DVS Consulting, lnc в сумі 439 138 грн. - витрати, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства та які призвели до штучного зростання валових витрат.

Крім того, позивачем було укладено агентський договір № 469-2008 від 29.03.2008 з BONHOLM SYSTEM LIMITED (Нова Зеландія). Предметом договору є сприяння Агентом руху продукції позивача, також здійснення активних дій по сприянню Товариству в укладанні договорів по продажу його продукції на території країн, вказаних в Доповненнях (Турція). Зазначеним договором було встановлено, що агент буде єдиним відповідальним за ці країни та буде проводити аналіз наявності у потенціальних замовників необхідних дозволів для здійснення їх проектів. їх платіжоспроможність: сприяти укладанню між Товариством та замовником взаємовигідної угоди.

За виконання робіт по даному договору Агенту платиться винагорода, розмір якої визначено доповненнями к договору. Строк дії договору становить до 31.12.2008.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 24.04.2008 Агентом було здійснено сприяння між позиваче та замовником взаємовигідного контракту з LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S. № 346-2008 від 29.03.2008. Сума винагороди складає 39 379.79 дол. США. що становить 198 867.94 грн. Проте, контракт з LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S. № 346-2008 від 29.03.2008 було укладено за допомогою AGNESSA. LTD та агентську винагороду позивачем вже було виплачено AGNESSA. LTD, а за допомогою BONHOLM SYSTEM LIMITED не було укладено жодного контракту.

З урахуванням викладеного, позивачем було зайво включено до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року агентські послуги фірми BONHOLM SYSTEM LIMITED (Нова Зеландія) в сумі 198 867.94 грн.- витрати, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства та які призвели до штучного зростання валових витрат.

Представник відповідача зазначив, що аналіз зазначених операцій свідчить про те, що на протязі короткого проміжку часу позивачем були придбані послуги у різних контрагентів, характер яких очевидно є однаковим за своєю суттю. Очевидним є і відсутність нормальної ділової мети сплачувати кошти трьом контрагентам фактично за одну й ту ж саму послугу, «шукаючи» покупця, який позивачу вже відомий і давно знайдений.

Очевидним є також те. що позивач обізнаний у наявності всіх трьох контрактів однакових за своєю суттю, оскільки прямо вказує про них в позовній заяві і не заперечує проти жодного з них. Такі операції направлені в тому числі на штучне збільшення валових витрат і безпідставне формування податкового кредиту.

Крім того, представник відповідача зазначив, що наданий позивачем висновок спеціаліста від 05.08.2010 №38 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області щодо висновків акту перевірки від 18.12.2009 №216/23-108/00152365 є упередженим, неякісним та таким, що проведений виключно в інтересах позивача з метою формування необхідного для нього висновку.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

29.03.2008 позивачем було укладено агентський договір № 374-2008 з агентом - «AGNESSA, Ltd» (Беліз) для сприяння позивачу по укладенню договорів для продажу виробленої товариством продукції та інших дій з метою збуту олив та мастил. Відповідно до положень договору агент отримує винагороду згідно з умовами, викладеними в доповненнях до договору.

22.04.2008 позивачем було підписано контракт № 346 - 2008 на продаж виробленої товариством продукції покупцю - «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.», Турція. Згідно з додатком № 2 до контракту позивач зобов'язався передати вказаному покупцю за плату оливу SN 100 (Шпиндальна олива) у кількості 500 тон +\- 10 % та оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 600 тон ,+\- 10 %. По контракту умова поставки товару покупцю - FOB порт Бердянськ.

29.05.2008 агентом - «AGNESSA, Ltd» було підписано з позивачем акт виконаних робіт № 1, згідно з яким товариство зобов'язалось заплатити агенту за його послуги 39 753,04 доларів США після фактичного відвантаження продукції покупцю.

30.05.2008 митним органом відправлення - Бердянською митницею було посвідчено декларацію форми МД-2 (митна декларація) № 1683, згідно з записами якої позивач фактично надав на митну територію, а саме на транспортний засіб «MIRACLE»,який знаходився на кордоні в порту міста Бердянська, оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 586 838 кг.

У цей же день Бердянською митницею було посвідчено митну декларацію № 1684 на відвантаження позивачем на морський танкер «MIRACLE» 517 413 кг оливи SN 100 (Шпиндальна олива).

В обох випадках вантажеотримувачем було вказано «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.».

Оскільки фактично продукція була відвантажена, тобто умови Контракту №346-2008 були виконані, у звязку із чим 10.06.2008 платіжним дорученням № 3411 позивач зі свого банківського рахунку № 26004301160248X840, відкритого в філії Відділення Промінвестбанку в м. Бердянську перерахував «AGNESSA, Ltd» суму винагороди в розмірі 39753,04 доларів США . Як вказано в дорученні, призначення платежу - за допомогу в укладанні угоди 346-2008 від 22.04.08 року.

Крім того, 29.03.2008 року позивачем було укладено агентський договір № 469-2008 з агентом - «BONHOLM SYSTEM LIMITED» (Нова Зеландія) для сприяння позивачеві по укладенню договорів для продажу виробленої товариством продукції та інших дій з метою збуту олив та мастил. Відповідно до положень договору агент отримує винагороду згідно з умовами, викладеними в доповненнях до договору.

22.04.2008 позивачем було підписано контракт № 346 - 2008 на продаж виробленої товариством продукції покупцю - «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.», Турція. Згідно з додатком № 5 до контракту BAT «A3MOJI» зобов'язалося передати вказаному покупцю за плату оливу SN 100 (шпиндельна олива) у кількості 800 тон +\- 10 % та оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 300 тон ,+\- 10 %. По контракту умова поставки товару покупцю - FOB порт Бердянськ.

24.04.2008 агентом - «BONHOLM SYSTEM LIMITED» було підписано з позивачем акт виконаних робіт № 1, згідно з яким товариство зобов'язалось заплатити агенту за його послуги 39 379,79 доларів США після фактичного відвантаження продукції покупцю.

26.06.2008 митним органом відправлення - Бердянською митницею було посвідчено декларацію форми МД-2 (митна декларація) № 1727, з якої вбачається, що позивач фактично надало на митну територію, а саме на транспортний засіб «MIRACLE»,який знаходився на кордоні в порту міста Бердянська, оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 297 347 кг.

Також 26.06.2008 Бердянською митницею було посвідчено митну декларацію №1728 на відвантаження позивачем на морський танкер «MIRACLE» 796 536 кг масла SN 100 (шпиндельна олива). В обох випадках вантажеотримувачем було вказано «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.».

Оскільки фактично продукція була відвантажена, тобто умови Контракту №346-2008 були виконані, у звязку із чим 16.09.2008 року платіжним дорученням № 5748 позивач зі свого банківського рахунку №26004301160248\840, відкритого в філії Відділення Промінвестбанку в м. Бердянську перерахував «BONHOLM SYSTEM LIMITED» суму винагороди в розмірі 39 379,79 доларів США . Як вказано в дорученні, призначення платежу - оплата за допомогу в укладанні угоди 346-2008 від 22.04.2008.

Крім того, 03.06.2008 позивачем було укладено агентський договір № 425-2008 з агентом - DVS Consulting. Inc. (Британські Виржинські острови) для сприяння позивачеві по укладенню договорів для продажу виробленої товариством продукції та інших дій з метою збуту олив та мастил. Згідно до положень цього договору за це агент отримує винагороду згідно з умовами, викладеними в доповненнях до договору.

09.06.2008 позивачем було підписано контракт № 369 - 2008 на продаж виробленої товариством продукції покупцю - «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.», Турція. Згідно з додатком № 1 до контракту ВАТ «АЗМОЛ» зобов'язалося передати вказаному покупцю за плату оливу SN 500 (важку нейтральну) у кількості 1000 тон +\- 10 % та оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 2000 тон,+\- 10 %. По контракту умова поставки товару покупцю - FOB порт Бердянськ.

12.06.2008 року агентом - DVS Consulting. Inc.,- було підписано з ВАТ «АЗМОЛ» акт виконаних робіт № 1, згідно з яким товариство зобов'язалось заплатити агенту за його послуги 106629,88 доларів США після фактичного відвантаження продукції покупцю.

29.06.2008 року митним органом відправлення - Бердянською митницею було прийнято митну декларацію № 1734, згідно з якою позивач надав на митну територію, а саме на транспортний засіб «СЕМАЕ-С», який знаходився на кордоні в порту міста Бердянська, оливу SN 500 (важку нейтральну) у кількості 997 860 кг.

У цей же день Бердянською митницею було також прийнято митну декларацію № 1733 на відвантаження позивачем на морський танкер «CEMAL-C» оливу SN 150 (легку нейтральну) у кількості 1 964 081 кг.

В обох випадках вантажеотримувачем було вказано «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.».

Тобто умови контракту № 369 - 2008 щодо відвантаження в адресу покупця кількості виробленої підприємством оливи були виконані.

01.08.2008 позивач на підставі платіжного доручення № 4671 зі свого банківського рахунку № 26004301160248\840, відкритого в філії Відділення Промінвестбанку в м. Бердянську, перерахував DVS Consulting. Inc. суму винагороди в розмірі 106 629,88 доларів США, призначення платежу - допомога в укладанні угоди 369-2008 від 09.06.2008 року.

Таким чином, оплата послуг агентів проводилась після фактичного відвантаження продукції в адресу покупця. А факт виконання агентських послуг оформлювався первинним документом - актом виконаних робіт.

При цьому продукція позивача покупцю - «LINK PAZARLAMA VE DIS TICARET A.S.» по контрактам, укладеним, за допомогою агентських послуг DVS Consulting. Inc., «BONHOLM SYSTEM LIMITED» та «AGNESSA, Ltd» була відвантажена у кількості, яка була домовлена у додатках до контрактів або у кількості, яка незначно відрізнялась до угодженої.

Посадовими особами Бердянської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 18.12.2009 №216/23-108/00152365 (далі - акт). Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/94-ВР, в результаті чого за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у сумі 143101,00 грн., у тому числі по періодах:

-вересень 2008 рік 103327,00 грн.;

-жовятень 2008 рік 39774,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Бердянською обєднаною Державною податковою інспекцією Запорізької області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0002202310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі:

по декларації від 20.11.2008 №69209 на суму 103327,00 грн.;

по декларації від 18.12.2008 №73505 на суму 39774,00 грн.,

а всього на загальну суму 143101,00 грн.

Не погодившись із указаним рішенням позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до Бердянської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області, проте скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Відповідно до п.3.1. ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334/94) обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та, визначених ст. 5 цього Закону; та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8, 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судом установлено, що оспорювані агентські угоди за своєю суттю є угодами з надання маркетингових послуг, оскільки предметом зазначених угод є сприяння просуванню продукції позивача на ринку, сприяння укладення договорів тощо.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону №334/94 передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94 (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг.

Отже, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема:

- документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи;

- документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Що стосується правомірності агентських угод, то основними нормативно-правовими актами, що визначають види, вимоги, порядок укладення господарських договорів є Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України.

Так, у відповідності до статей 626 - 628 Цивільного кодексу України під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо укладення договорів з надання послуг, то статтею 901 глави 63 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп. 7.4.4. п.п.7.2. ст.7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Тобто, однією з вимог включення будь - яких витрат до складу податкового кредиту є зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки про завищення позивачем відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у сумі 143101,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму, є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкове повідомлення-рішення винесеним неправомірно, а, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,17, 71,160,163КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002202310/0 від 30.12.2009, винесене Бердянською обєднаною Державною податковою інспекцією у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.

Суддя І.В.Батрак