Рішення № 15317957, 11.04.2011, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

вступна та резолютивна частини

11 квітня 2011 рокусмт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:Моніча Б.С.

при секретарі:Юрченко Т.Р.

з участю сторін:ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника органу опіки та піклуванняОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матірю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_2 судовий збір держмито в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь держави, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 22062444, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя:Б.С.Моніч

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року Справа №2/0624/60/2011

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:Моніча Б.С.

при секретарі:Юрченко Т.Р.

з участю сторін:ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника органу опіки та піклуванняОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Згідно поданої позовної заяви позивачка просила визначити місце проживання малолітньої дитини сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею. В обґрунтування позову вказала, що після розпаду їх сімї відповідач забрав дитину і вона проживає в Коростенському районі разом з матірю відповідача, яка фактично і займається її вихованням.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши та зясувавши всі обставини справи на умовах змагальності та на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи із наступного.

З пояснень відповідача вбачається, що в червні 2010 року він забрав дитину у відповідачки, оскільки вона зловживала спиртними напоями і погано до неї ставилася. З того часу дитина живе разом з ним в будинку його матері.

З пояснень позивачки слідує, що раніше вона зловживала спиртними напоями, однак з того часу пройшла курс лікування та усвідомила неправильність своєї поведінки. На даний час має на меті віддати себе вихованню її дітей, а тому звернулась до суду із позовом. Загалом у неї з відповідачем є двоє спільних дітей, а також вона має дитину від іншого шлюбу. Ці діти, за винятком дочки, щодо якої є спір, проживають з нею і вона створює їм належні умови для їх розвитку.

В своїх поясненнях свідки ОСОБА_5 (мати відповідача) та ОСОБА_6 (брат відповідача) підтвердили пояснення відповідача ОСОБА_7 у повному обсязі. Вказали, що дитина проживає в Коростенському районі у його матері, де їй створені умови для нормального розвитку.

З показів свідка ОСОБА_8 (дитина ОСОБА_1 від іншого шлюбу) вбачається, що її мати раніше дійсно зловживала спиртними напоями, однак добровільно пролікувалася і на даний час створює всі необхідні їм умови для проживання. Вважала, що її сестра, яка на даний час проживає з бабусею та відповідачем, має проживати з позивачкою, своїм братом та нею.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 показала, що є сусідкою позивачки та постійно їй допомагає. Позивачка на даний час перестала зловживати спиртними напоями, утримує велике господарство (корову, двоє поросят), обробляє земельну ділянку площею 0,60 га. Відповідача охарактеризувала з негативної сторони: вказала, що за рішенням суду з нього стягнуті аліменти на утримання іншої його дитини і під час спільного проживання сторін, позивачка сплачувала ці аліменти за рахунок коштів, які отримувала на своїх дітей. Також вказала, що після народження ОСОБА_4 відповідач не виявив бажання записати цю дитину на себе, лише через деякий час він зявився у селі і виявив бажання це зробити. Одразу після цього став писати різні заяви на позивачку до різних державних органів, звертався з позовом про позбавлення батьківських прав. Такі його дії вона зрозуміла, як бажання отримувати на дитину соціальну допомогу. Також вказала, що навіть після того, як він забрав дитину в червні 2010 року він нею не цікавився, оскільки фактично проживав у с.Новосілки Черняхівського району разом з співмешканкою аж до вересня 2010 року.

З актів обстеження житлових умов, висновків органів опіки та піклування по місцю проживання обох сторін, характеристик вбачається, що сторони характеризуються позитивно, по місцю теперішнього місця проживання ОСОБА_4 їй створено належні умови для проживання, однак такі ж умови їй можуть бути створені позивачкою (а.с.7-13, 22-23, 46-47, 68-74, 79-82). Оцінюючи дані докази, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка має можливість самостійно створити належні умови для розвитку та виховання дитини, оскільки проживає у власному будинку, а позивач такої можливості немає, оскільки власного житла він не має, а проживає у будинку матері.

Позивачка отримує соціальну допомогу, тобто має самостійний дохід, також тримає досить велике господарство, яке дає змогу утримувати сімю (а.с.10). Відповідач на час розгляду справи в суді ніде не працює, хоча і працював раніше (а.с.45), на обліку в центрі зайнятості не перебуває, а тому його доводи про пошук роботи суд вважає голослівними.

Також суд має обєктивні сумніви в намірах відповідача піклуватися про свою дитину з урахуванням показів свідка ОСОБА_9, його пояснень про те, що дитину він на себе записав не одразу після народження, що з червня 2010 року до вересня 2010 року вона проживала у його матері, в той час як він проживав в Черняхівському районі.

Висновки суду стверджені свідоцтвом про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з якого вбачається, що воно видане лише 18.08.2010 року (а.с.5), також вони стверджені поданою відповідачем постановою про відмовою в порушенні кримінальної справи, згідно якої розглядалась його певна заява і особа, яка приймала відповідне рішення, констатує наявність неприязних стосунків між сторонами, а також те, що з пояснень сусідів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_1 належним чином виховує своїх дітей та піклується про них (а.с.49-50).

Відповідні висновки суду також ґрунтуються на поясненнях представника служби в справах дітей Черняхівської РДА ОСОБА_3, яка пояснила, що, спілкуючись із членами сімї відповідача, вона зясувала, що у матері відповідача ОСОБА_5 не було дочок, а тому це саме бабусина ініціатива виховувати онуку.

Сам відповідач в судовому засіданні ствердив, що забрати на виховання їхнього спільного з позивачкою сина він наміру не має, однак пояснити чому не зміг.

Статтями 3, 18, 19 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, яка визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Задовольняючи позов, суд має на меті забезпечити такий захист і піклування, які необхідні для благополуччя дитини сторін, беручи до уваги їх взаємні права й обовязки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишити малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на вихованні у її матері ОСОБА_1, визначивши її місцем проживання будинок АДРЕСА_1 При цьому суд бере до уваги ставлення батьків до своїх батьківських обовязків, стан здоровя дитини, її стать та вік. На думку суду дівчинка в такому віці як ОСОБА_4 може бути позбавлена можливості проживати з матірю лише у виключних випадках, чого у цій справі не встановлено. Більше того, таке вирішення спору судом дасть можливість дитині отримувати не лише материнське тепло та піклування, а й рости разом зі своїм братом та сестрою.

Можливість бабусі (матері відповідача) забезпечити належне піклування про дитину та її виховання є другорядною відносно особистих немайнових прав батьків щодо дитини.

На підставі викладеного, керуючись вищенаведеними нормами законодавства, ст.160 СК України, ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матірю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_2 судовий збір держмито в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь держави, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 22062444, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.04.2011 року.

Суддя: (підпис) Б.С. Моніч

Копія: вірно

Суддя: