Постанова № 15314714, 17.02.2011, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-239/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року 4797,00 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року 5330,80 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у звязку з тим, що вона та її неповнолітні діти є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги. Крім того, просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення цих коштів.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла заява про розгляд даної справи без її участі, позов підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечує, просить справу розглянути без їх участі.

Встановлено, що позивачка та її неповнолітні діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають в м.Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання, копіями свідоцтв про народження дітей.

Позивачка працює з 2004 року по даний час в Олевському районному центрі зайнятості, території якого знаходиться в м.Олевськ Житомирської області і отримує щомісячно допомогу як особа , яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з неповнолітніми дітьми в розмірі по 1,60 грн., кожному, та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. за місцем роботи, яке обслуговується щодо даних виплат відповідачем, відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Відповідно до статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 18 КАС України , що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В силу статті 21 КАС позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Статтею 162 передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії та стягнути з відповідача кошти.

Враховуючи наведене та те, що в силу ст. ст. 4, 18, 21, 162 КАС України, позивач має право заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою; місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, шляхом стягнення з відповідача коштів, оскільки іншого порядку судового вирішення даної категорії справ законодавством України не передбачено, а тому позов в частині стягнення коштів з відповідача також підлягає до задоволення.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її дітей у праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їхнє право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року становить:

-з 01.06.2010 р.- 884.00 грн.

-з 01.07.2010р. - 888.00 грн.

-з 01.10.2010р.- 907.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, оскільки позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав 20 грудня 2010 року, тому позов підлягає до задоволення в межах шестимісячного терміну з дня звернення до суду, тобто з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року.

Позивачці підлягає стягненню за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка разом з неповнолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 4,80 грн. (6 міс. х 4,80 грн. = 28,80 грн.) , тобто:

З 01.06.2010 р. по 01.07.2010 р. - 884 х 1 міс. х 30 % = 265,20 грн.,

З 01.07.2010 р. по 01.10.2010 р. - 888 х 3 міс. х 30 % = 799,20 грн.,

З 01.10.2010 р. по 01.12.2010 р. - 907 х 2 міс. х 30 % = 544,20 грн.,

Всього-1608,60 грн.

Таким чином, 1608,60 грн. 28,80 грн. отриманих коштів = 1599,00 грн.х3=4797,00 грн., які підлягають стягненню позивачці разом з дітьми.

Відповідно до встановленого, позивачка згідно довідки з місця роботи отримувала зазначену доплату до заробітної плати за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року, тому на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця ( 6 міс. х 5,20 грн. = 31,20 грн.) , а саме:

З 01.06.2010 р. по 01.07.2010 р. - 884 х 1 міс. = 884,00 грн.,

З 01.07.2010 р. по 01.10.2010 р. - 888 х 3 міс. = 2664,00 грн.,

З 01.10.2010 р. по 01.12.2010 р. - 907 х 2 міс. = 1814,00 грн.,

всього 5362,00 грн.

Таким чином , 5362,00 грн. 31,20 грн. отриманих коштів = 5330,80 грн., які підлягають стягненню позивачці.

Кошти за ст.ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Крім того враховуючи те, що позивачка та її неповнолітні діти є потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС, проживають на радіоактивно забрудненій території, споживають продукти, які вирощені на цій території, отримали дози радіоактивного опромінення і виплата зазначеної вище допомоги та доплати передбачена законом,тому вважаю допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення допомоги на придбання чистих продуктів харчування та доплати до заробітної плати, з метою захисту права позивачки на соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи.

Зазначені обставини врегульовані ст. 256 КАС України відповідно до якої слідує, що суд який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету. В даному випадку кошти на соціальний захист громадян потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС виплачуються з Державного бюджету, є щомісячними платежами та такими, що передбачені законом, як актом вищої юридичної сили, тому вважаю, що вимога про негайне виконання постанови є правомірною.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186,256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям допомоги та доплати не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 -4797,00 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1- 5330,80 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 4797,00 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та 5330,80 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області.

Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в подальшому виплачувати ОСОБА_1 допомогу на чисті продукти харчування та доплату до заробітної плати, відповідно до ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 грудня 2010 року.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від сплати державного мита звільнено на підставі Декрету КМУ «Про Державне мито».

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до апеляційного адміністративного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:М. В. Ковальчук