Вирок № 15310623, 20.04.2011, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-17/11

Номер рядка звіту 60

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:

головуючого судді Ольшевської Н.В.

при секретарі Калиті Т.І.

за участю прокурора Безнощенко І.А.

адвоката ОСОБА_1

представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мелені Коростенського району Житомирської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого НПС „Плещівка", не депутата, не інваліда, не військовозобов"язаного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні злочину передбаченого ст. 366 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, відповідно до наказу № 394 від 29.12.2005 року, працюючи на посаді начальника нафтоперекачувальної станції „Плещівка", філії „Магістральні нафтопроводи„Дружба" Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта", яка розташована в селі Васьковичі Коростенського району Житомирської області, будучи службовою особою, тобто виконуючи організаційно розпорядчі та адміністративно господарські функції, діючи умисно, при проведенні розслідування нещасного випадку, який трапився 17.01.2006 року в період часу з 16 до 16 години 30 хвилин, тобто в робочий час, зі слюсарем з ремонту і обслуговування технологічного обладнання нафтоперекачувальної станції „Плещівка" ОСОБА_5 під час виконання доручення начальника НПС „Плещівка", з метою укриття випадку виробничого травматизму, склав та видав фіктивний наказ № 2-К від 17 січня 2006 року про надання слюсарю з ремонту і обслуговування технологічного устаткування механо технологічної дільниці НПС „Плещівка" ОСОБА_5 відгулу 17.01.2006 року, за раніше відпрацьований час, якого ОСОБА_5 фактично не мав, так як вийшов з чергової відпустки 16.01.2006 року і 17.01.2006 року з 8-00 до 17-00, тобто в робочий час, виконував свої виробничі обов'язки.

Таким чином ОСОБА_4, являючись службовою особою, склав і видав завідомо неправдивий документ, а саме наказ №2-К від 17.01. 2006 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 0.0., будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що акт №1 від 18.01.2006 року про нещасний випадок невиробничого характеру, який стався зі слюсарем з ремонту і обслуговування технологічного обладнання НПС „Плещівка" ОСОБА_5 складено на підставі фіктивного наказу №2-К від 17.01.2006 року начальника НПС „Плещівка" про надання ОСОБА_5 відгулу 17.01.2006 року за раніше відпрацьований час, затвердив своїм підписом вказаний акт 18.01.2006 року.

Тобто ОСОБА_4, являючись службовою особою, видав завідомо неправдивий документ, а саме акт №1 від 18.01. 2006 року про нещасний випадок невиробничого характеру, який стався зі слюсарем НПС „Плещівка" ОСОБА_5

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ст. 366 ч.1 КК України.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_4 винним себе не визнав та пояснив, що нічого про аварію, що сталась з ОСОБА_5, на підприємстві не було відомо. Наступного дня після аварії на підприємстві дізналися, що ОСОБА_5 разом зі своїми друзями лісниками потрапили в дорожню аварію.

В день аварії ОСОБА_5 не виконував свої трудові обовязки, він перебував у відгулі. ОСОБА_5 сам надав заяву на відгул чи секретарю, чи майстру, точно не памятає у кого саме його заява була погоджена; відгул надали.

Зранку того ж дня ОСОБА_5 був на роботі, потім зник. З`явився тільки після обіду з добряче випившими друзями та поїхав з ними до м. Овруч. Лісників, з яким ОСОБА_5 поїхав у м. Овруч одного ОСОБА_5 , знає як мешканця с. Васьковичі, а іншого взагалі не знає. Лісників було двоє. Вони не були на території підприємства. Особисто він не бачив коли і як вони сідали в машину до ОСОБА_5.

Не знає яким чином ОСОБА_5 з`явився на підприємтсві після обіду це не входить до його компетенції слідкувати де, хто і коли ходить, для цього існує прохідна, начальник охорони. Можливо він знайшов якусь «лазейку»і потрпапив на очисні споруди. Підприємство режимний об`єкт. Працівник зайти на територію може, але дуже важко це зробити, тому що існують перепустки.

ОСОБА_5 вказівки для доставки людей лісників куди-небудь не надавав.

Акт про нещасний випадок невиробничого характеру видався через 3-4 дні після ДТП. Була призначена комісія для розслідування випадків невиробничого характеру. В усіх документах ОСОБА_5 , навіть у лікарняних листах, які він надавав на підприємство за рік, зазначено, що у нього невиробнича травма. Згідно положення не було повідомлення на підприємтво з ДАІ про нещасний випадок.

Він не є членом комісії по розслідуванню нещасних випадків. На підприємстві створена така комісія, яка проводила розслідування випадку з ОСОБА_5.

ОСОБА_5 повідомили в усній формі про існування акту про нещасний випадок невиробничого характеру через 3-4 дні через людей, які їхали до нього в лікарню.

Майстра він направив до ОСОБА_5 в лікарню для того щоб дізнатись про загальний стан його здоров`я, де, як і що саме трапилось; чи потрібна йому допомога.

Акт про нещасний випадок склали для отримання ОСОБА_5 лікарняного листа.

Наказ на відгул працівнику видається на підставі його заяви.

Начальником дільниці ведеться табель та графік, в яких зазначаються час роботи, надурочні або позапланові роботи.

Відгул ОСОБА_5 надали на цілий день, не зазначено чи 1 годину чи на кілька. Працівнику підприємства може надаватись відгул як на кілька годин, так і на пів дня. Відгул надається працівнику на його вимогу. Без підпису начальника дільниці на заяві працівника він не може піти у відгул. Не памятає, в який час підписав заяву ОСОБА_5 на відгул. Також точно не памятає чи 16.01.2006 року ОСОБА_5 вийшов на роботу після відпустки.

Він не памятає, що стояло у табелі відносно ОСОБА_5 чи відгул, чи 8 годин робочого часу. Особисто він не бачив чи в день травмування ОСОБА_5 працював, чи ні. Завжди начальник дільниці приймає міри про заміну працівника, який перебуває у відгулі, оскільки таких працівників як ОСОБА_5 9. Журнал реєстрації чергування на підприєстві не ведеться, а ведеться табель робочого часу. Якщо відсутній черговий на кінець робочої зміни, то начальник дільниці проводить заміну на того, хто залишився на підприємтсві.

До ОСОБА_5 в лікарню він направив співробітника підприємства для з`ясування обставин пригоди, чи потрібна ОСОБА_5 допомога. Пояснень у потерплого не взяли, оскільки він перебував у тяжкому стані. У нього не було потреби відбирати заяву у ОСОБА_5 на відгул заднім числом. Нікого про відібрання даної заяви у ОСОБА_5 він не просив.

Як би він не підписав заяву ОСОБА_5 на відгул, то не було б і наказу на відгул. Керівник підприємства не веде табель робочого часу працівників підприємства, цим займається безпосередньо на місці майстер.

Табель робочого часу працівників складає начальник дільниці ОСОБА_6.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 16.01.2010 року він вийшов на роботу з відпустки. Від працював з 8 год. ранку до 20 год. вечора. Наступного дня прийшов на роботу і ОСОБА_7 його повідомив, що його викликали для проведення очистки споруд. Іншого дня він виходив з КПП і побачив ОСОБА_4, який йому сказав, щоб він завіз людей, і він погодився, оскільки ОСОБА_4 був його начальником. Одного з лісників, а саме ОСОБА_8 він знав, а інших ні. Про це він повідомив ОСОБА_7, що їде в ОСОБА_9. Він їх завіз в ОСОБА_9 в лісничество. Назад повертався з ОСОБА_8. По дорозі потрапили в ДТП, в результаті цього у нього було 8 операцій і він став інвалідом 2 групи.

18 числа до його товариша, ОСОБА_6, зателефонувала секретар і повідомила, що б він приїхав до ОСОБА_4 в с. Дружбу на НПС «Плещівку». Товариш поїхав до нього і той запропонував написати заяву на відгул. Він був в такому стані, що її написав. При цьому були присутні свідки, його жінка, медсестра ОСОБА_10. ОСОБА_11 та інші хворі.

17 числа він попав в ДТП, а 18 написав заяву про відгул. В ДТП був винний водій трактора. Цю заяву підписав заднім числом. Йому сказали, що так буде краще. На роботах при очищені споруд він не був присутній.

Після 16 числа він на роботу не виходив.

На контрольно вимирувальному приладі ведеться журнал реєстрації, де електрик, черговий слюсар, черговий оператор кожні 2 години ставлять свої підписи.

Розслідування щодо ставшогося випадку проходило без нього, він нічого не писав, не підписував, йому ніяких документів не давали, він їх побачив на суді в 2008 році.

Коли він йшов у відпустку 2005 році то забрав всі відгули і вже 16 числа у нього відгулів не було.

Він був в м. Києві в лікарні, слідство вели без нього. Він не звертався в правоохоронні органи з приводу підробки документів.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює з 1994 року на МТД НПС “Плещівка” інспектором кадрів. Їй не відомо чи 17.01.2006 року ОСОБА_5 виходив на роботу. Наступного дня, прийшовши на роботу, вона дізналася від робітників станції, прізвищ яких вона не пам'ятає, про те, що ОСОБА_5 потрапив у аварію. 18.01.2006 року вона зателефонувала інженеру по охороні праці Константинову та повідомила про нещасний випадок.

Була створена комісія по розслідуванню нещасних випадків. В комісію входять: інженер по охороні праці, майстер дільниці, інспектор по кадрам. Вона не знає чи до складу комісії входить ОСОБА_4, не пам'ятає чи при складанні акту був присутній майстер дільниці. Вона складала акт про нещасний випадок, дату ставила 18.01.2006 року. Акт про нещасний випадок був затверджений керівником. Було вирішено, що мала місце невиробнича травма.

Коли прийшло повідомлення з Овруцької лікарні вона точно не пам'ятає, можливо наступного дня. Другу ОСОБА_5, ОСОБА_6 був виданий бланк, а 18.01.2006 року він його привіз з лікарні. Бланк був заповнений, вони поставили лише число.

В робочий час працівник не може залишати територію підприємства. Їй не відомо, чи з дозволу начальника можна залишити територію підприємства.

Акт про нещасний випадок ОСОБА_5 вона не вручала, так як він його не вимагав.

Журнал про відгули ведеться майстром цеху.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює слюсарем механіком на НП “Плещівка”. З ОСОБА_13 він працював в одному цеху. 17.01.2006 року ОСОБА_5 був на роботі до обіду, а після другої чи третьої години його не було на робочому місці. Йому відомо, що ОСОБА_5 повіз лісника з майстром до м. Овруч. Яким чином він пішов з роботи йому не відомо. Про надання ОСОБА_5 відгулу йому нічого не відомо. Для отримання відгулу, працівники пишуть заяву на начальника цеха, він підписує та віддає секретарю. В журналі про надання відгулів вони не розписуються. Він не пам'ятає, чи ОСОБА_5 працював надурочно. Йому не відомо чи ведеться журнал роботи працівників надурочно. В робочий час, без дозволу начальника, працівник не може залишити територію підприємства, всі виходи фіксуються в журналі на прохідній. Особисто у нього не виникало спірних питань щодо відгулів, він жодного разу не розписувався в журналі у оператора про проведення будь якої роботи на чергуванні. Оператор сам заповнює табель.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює на прохідній. 17.01.2006 року ОСОБА_5 на 8 годину приїхав на роботу на власному автомобілі, о 12 годині поїхав на обід, потім повернувся з обіду на автомобілі. Після обіду прийшов ОСОБА_8 з якимось чоловіком та повідомив, що йому треба до начальника, він їх не пропустив. Через деякий час він зателефонував начальнику, останній сказав нікого на територію не пропускати. Потім ОСОБА_4 прийшов до прохідної, поговорив з ОСОБА_8 та через п'ять хвилин пішов.

В цей час на прохідній був ОСОБА_5, він сидів спиною до вікна та записував витрати топлива в журналі. ОСОБА_5 міг розмовляти з лісниками у прохідній.

Про що розмовляв ОСОБА_4 з ОСОБА_8 йому не відомо, так як були зачинені двері і вони знаходились на відстані 20 метрів.

Через 10-15 хвилин ОСОБА_4 зателефонував та сказав йому випустити з території підприємства ОСОБА_5, так як у нього відгул. В журналі, на той час, це не реєструвалось. Він випустив ОСОБА_5 з прохідної, не бачив як він сідав в автомобіль. Він знає про нещасний випадок який стався того дня з ОСОБА_5 Також йому відомо, що ОСОБА_5 звертався до керівництва в м. Львів зі скаргами.

Як проводили розслідування по нещасному випадку йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює лісником Овруцького лісництва. 17.01.2006 року він приїхав на НПС “Плещівка”, він був з майстром лісу ОСОБА_10. На прохідній він попрсив, щоб ОСОБА_4 вийшов за територію. В той час на прохідній був ОСОБА_14, він та ОСОБА_10. Через 2-3 хвилини зайшов ОСОБА_15. Вони привітались, про що розмовляли він не пам'ятає. ОСОБА_4 вийшов до нього за територію станції. Він попросив останнього щоб він йому допоміг з автотранспортом для поїздки до м. Овруча. ОСОБА_4 заходивши на територію станції зустрів ОСОБА_5, який звідти виходив. ОСОБА_5 був одягнений в спецодяг. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5, щоб останній завіз його до ОСОБА_9. ОСОБА_4 сказав, що у нього немає транспорта і він поїде до ОСОБА_9 з ОСОБА_5 Про відгул ОСОБА_5 нічого не говорив, лише сказав почекати, поки він знайде собі заміну. Він почекав ОСОБА_5 і вони поїхали до ОСОБА_9. В ОСОБА_9 вони заїхали до контори лісництва, здали документацію, ОСОБА_10 поїхав в іншому напрямку, а вони повертались назад. На обратному шляху сталось ДТП. ОСОБА_5 забрала швидка допомога, а він залишився на місці ДТП чекати працівників ДАІ.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що до нього прийшов сусід ОСОБА_17, який працює на нафтопроводі «Дружба»та попросив завезти ОСОБА_5 Вони приїхали до ОСОБА_5, який запитав у нього, чи памятає він той день, коли він заправляв його автомобіль, та попросив написати те, що він памятає.

Йому відомо, що ОСОБА_5 потрапив в аварію, як це сталось, коли та інші подробиці не відомо.

Свідок ОСОБА_18 пояснила що, 16.01.2006 року її чоловік ОСОБА_5 перший день після відпустки вийшов на роботу. Чоловік не виходив на виконання робіт в надурочний час. 16.01.2006 року не йшло ніякої мови про чергування. Про відгул взагалі ніякої мови не було, оскільки він вийшов на роботу після відпустки, він ще його не заробив.

17.01.2006 року поїхав на роботу, приїхав на обід та повідомив, що сьогодні він черговий, пообідавши повернувся на роботу та додому з роботи не повернувся. Десь після 20-ої години приїхав ОСОБА_6 та повідомив, що її чоловік потрапив в аварію, але залишився живим.

18.01.2006 року ОСОБА_6 вранці о 8 на початку 9 години ранку приїхав до неї щоб їхати до чоловіка в лікарню. ОСОБА_4 сказав, що потрібно заїхати на НПС «Дружба».

Вони приїхали на НПС «Дружба», де на території зустрілись з начальником станції, пройщли до нього в кабінет. В кабінеті Були: ОСОБА_6, ОСОБА_19, директор станції та вона. Вона стояла біля самої двері. ОСОБА_4 сказав, що з ними в лікарню поїде ОСОБА_19, як начальник дільниці, для того щоб ОСОБА_20 написав заяву на відгул. Дана розмова відбувалась в кабінеті директора, секретаря при даній розмові в кабінеті не було.

Чоловіки пішли до машини попереду, а вона вже в коридорі заптитала ОСОБА_4: «як це могло статися?». Трохи пройшли та ОСОБА_4 сказав: «Оце мені попаде.»

Коли приїхали до лікарні вона побачила, що її чоловік перебуває на витяжці. В лікарні в палаті де лежав її чоловік, були ще жінка з дитиною, старша медична сестра та вони втрьох. ОСОБА_19 розпитував про стан здоров`я її чоловіка.

Чоловік лежав у ліжку з набряками. Вона розмовляла з жінкою, дитина якої тако ж перебувала на лікуванні в цій же палаті. В цей час чоловік під диктовку ОСОБА_19 писав на листку паперу. Лікар повідомив її, що чоловіка необхідно везти до Житомира або до Києва на консультацію. Власноручно під диктування ОСОБА_19 її чоловік написав заяву. В заяві чоловік написав «за раніше відпрацьований час»і поставив дату 17.01.2006 рік. Заяву вона не читала. Тільки чула як під диктовку майстра чоловік писав заяву.

З приводу розслідування нещасного випадку їй ніхто нічого не сказав і не питав.

Аналіз крові чоловіку зробили лише 19.01.2006 року. 18.01.2006 на станції «Дружба»ніхто не сказав про наказ на відгул.

В табелі робочого часу за 17.01.2006 року у чоловіка стоїть лікарняний, а повідомлення з лікарні датовано 18.01.2006 року. Секретар станції ОСОБА_12 стверджувала, що вона автоматично поставила дату. Їм ніяких документів не вручали, навіть нічого не говорили про будь які документи.

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що 17.01.2006 року він був на роботі. Як токар він повинен постійно знаходитись в приміщенні на своєму робочому місці. Вони з ОСОБА_5 працювали в одному цеху. ОСОБА_5 працює з 8 до 17 годин. 17.01.2006 року ОСОБА_5 зранку був на роботі. Йому відомо про аварію, що сталась з ОСОБА_5, про це він дізнався наступного дня, від працівників станції.

Зранку о 8.00 годині начальник механо-технологічної служби віддає розпорядження ОСОБА_6 був на роботі. В день, коли ОСОБА_5 потрапив у аварію до нього ніхто не підходив, він нічого не знав. Коли йому необхідний відгул, він подає заяву, реєструє її у начальника та віддає секретарю. Дану заяву погоджує начальник дільниці ОСОБА_6. Працівник підприємства не може без дозволу вийти за територію підприємства, лише по роботі та з дозволу начальника. Відносно техніки безпеки до них приїжджає представник з м. Львова.

Його викликали з даної ситуації в прокуратуру. Показання він давав в прокуратурі ОСОБА_23 До нього додому приїздив слідчий, оскільки він не міг приїхати в Коростень, так як його до цього прооперували. Слідчий відбирав у нього пояснення. Він знайомився зі своїми показами. Протокол допиту від 7.05.2009 року він не читав, однак з цим погодився, хоча власноруч не писав його. Слідчий йому зачитував протокол допиту. При першому допиті він читав протокол.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 16.01.2006 року ОСОБА_5 після 17-ої години працював. 17.01.2006 року він був на роботі. На той час він був безпосереднім керівником. ОСОБА_5 працював неповний день. В той день не був у цеху. Особисто у нього ОСОБА_5 нікуди не відпрошувався. Заяву ОСОБА_5 він передав секретарю підприємства при цьому завізувавши її. Заява ОСОБА_5 потрапила до нього, коли він прийшов з другої черги. Вона лежала на його столі. Це було з 16.00 до 17.00 години. Того ж самого дня він її завізував та передав її секретарю.

Ведеться журнал пуску та прийому очисного пристрою. В даному журналі не відмічається про те, яка особа здійснила прийом чи пуск пристрою. Це повинен виконувати черговий машиніст.

Журнал виходу на роботу веде він, заповнює його під кінець робочого дня. Щоденно ведеться чернетка, а в кінці місяця складається табель.

Лікарняний у ОСОБА_5 відкрито 17.01.2006 року. В кінці місяця при заповненні він поставив лікарняний. 8 годин стоїть 17.01.2006 року, а після надходження лікарняного в табелі він зазначив саме лікарняний.

Нещасний випадок з ОСОБА_5 стався, коли він перебував на власному транспорті, який використовувся потерпілим не на користь виробництва.

Він входив в склад комісії про розслідування нещасного випадку. Цей акт затвердила вся комісія і діловод, і начальники цехів, і напевно керівник. Рішення про видачу акту про нещасний випадок було прийнято комісією, яка його складала. Коли був підписаний акт про нещасний випадок він не памятає. Йому не відомо, чому при проведенні розслідування нещасного випадку ніхто не відбирав пояснення у потерпілого. Керівнику та колективу підприємства він доповів про ситуацію, яка склалась з ОСОБА_5

Після аварії він їздив до ОСОБА_5 в Овруцьку лікарню з його дружиною та другом. Особисто він ніяких пояснень та документів не складав. В лікарні він розмовляв з ОСОБА_5. В палаті де лежав ОСОБА_5 були і інші хворі. В палаті він знаходився 20-30 хвилин. Чи в цей час до палати заходив лікар не памятає. Лише памятає, що заходила знайома медична сестра.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює в травматологічному відділенні Овруцької лікарні старшою медичною сестрою. Приблизно о 17 годині 20 хвилин 16 січня 2006 року ОСОБА_5 привезли в лікарню в тяжкому стані, у нього був «багатооськольчастий»перелом, травматичний шок. Потерпілого поклали до лікарні, здійснювали усі необхідні процедури для покращення його стану. Робили все дуже швидко через тяжкий стан хворого.

Наступного дня вона здійснювала обхід всіх палат, ОСОБА_5 перебував на скелетному витяжінні. В палату, де він лежав прийшло троє людей - одна жінка та двоє чоловіків, з них один друг потерпілого, а інший чоловік невисокого зросту, середньої статури. Вона сіла поблизу потерпілого та просила відвідувачів не хвилювати його Чоловіки про щось розмовляли, «шебуршились», щось треба було підписати. Вони просили потерпілого щось написати, вона дала папку, вони щось писали. Про що розмовляли не чула.

Чула як просив чоловік, щоб потерпілий підписав щось заднім числом. Потерпілий переговорив з другом, він думав, це тривало деякий час. Підписав бумагу. Вона не може сказати, що саме потерпілий писав в лікарні. Його дружина сиділа в стороні та зітхала.

18.01.2006року вона супроводжувала ОСОБА_5 в м. Київ, оскільки завжди супроводжує тяжко хворих в інші міста. Під час поїздки потерпілий ніби консультувався зі своїм другом, який також супроводжував його, як воно буде та що з тією заявою, яку він написав в лікарні. Стан потерпілого був кращим, з яким він поступив в лікарню.

Історія хвороби ОСОБА_5 була вже здана до архіву лікарні. Минуло вже 3 тижні, а то і місяць з моменту лікування ОСОБА_5, коли лікарня видавала повідомлення про даний випадок. Лікарня установа не розмежовує травми виробничого чи невиробничого характеру, це з`ясовує виробництво. По результатам перевірки крові на вміст алкоголю - у ОСОБА_5 було 0,0 алконот.

Дане повідомлення необхідно було зареєструвати у приймальні головного лікаря лікарні. Але друг потерпілого, який просив дане повідомлення, сказав, що нам і такої довідки досить, головне, що нема алкоголя в крові.

Вона не пам`ятає, чи їм надали чистий бланк чи ні. Було написано про відсутність алкоголю в крові.

Результати на вміст алкоголю приходять з Житомира, через 3-4 дні, а то і тиждень. Товариш потерпілого запитав, чи ОСОБА_5 під час ДТП перебував в алкогольному сп`янінні чи ні. Він повинен був повернутись та зареєструвати повідомлення у головного лікаря - поставити штамт та печатку, записати в журналі видачі.

Точно може сказати, коли вона віддавала довідку, печатки лікарні на ній не було. Довідка написана її рукою. Дату вона не ставила, оскільки в приймальні головного лікаря лікарні, даний документ повинен реєструватись у окремому журналі. Друг потерпілого акцент ставив на вміст алкоголя в крові.

Між ОСОБА_5 та чоловіком, який приїхав до нього в лікарню йшла мова про підписання чогось заднім числом. Весь час перебування відвідувачами ОСОБА_5 вона не перебувала в його палаті. ОСОБА_5 щось писав, у неї брали папку, щоб підкласти під папери. Хто писав на листку паперу вона не памятає. Між собою вони розмовляли тихенько, просили підписати, а ОСОБА_5 мовчав, був «заторможений».

Найбільшою розмова була в машині, коли ОСОБА_5 відвозили в Київ. Між собою розмовляли потерпілий та його друг. ОСОБА_5 запитував: «Чи правильно зробив, що підписав заяву заднім числом, чи бували такі випадки як з ним».

ОСОБА_4 в лікарні на наступний день, після того як потрапив ОСОБА_5, не було.

Вона не бачила щоб ОСОБА_5 писав заяву.

Вона чула, що між чоловіками йшла розмова, щоб щось підписати заднім числом, а що саме не чула. Вона особисто не читала, що писав потерпілий, для цього є керівники. В машині, коли вона супроводжувала потерпілого до м. Києва, між ним та його другом йшла мова про написання заяви на відгул заднім числом.

Довідка булла надана відповідно до запиту підприємства. При видачі данної довідки, вона акцентувала увагу на вміст алкоголю в крові, про що пересвідчилась з історії хвороби ОСОБА_5

Повідомлення заповнювала вона разом з лікарем. Вона підняла з архіву лікарні історію хвороби та довідку з приймального відділення про вміст алкоголю в крові. Особа, яка просила довідку це друг потерпілого, про це вона дізналась під час супроводу ОСОБА_5 до м. Києва. Між ними йшла розмова, в якій вони називали один одного «брат». Вона здивувалась, що два брати обидва ОСОБА_20.

В машині, коли вона супроводжувала ОСОБА_5 до м. Києва вона не запитувала його як сталася аварія, де і коли.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працював у Овруцькому лісництві. Йому необхідно було відзначити ділянки для рубки дерев. Він з ОСОБА_5 поїхали в ліс, а потім йому потрібно було дістатись в м. Овруч. ОСОБА_5 повідомив, що їх можуть підвезти, тому що у нього є знайомі в НПС «Плещівка». Приблизно о 3 години дня вони прийшли на станцію «Плещівка». Вони зайшли тільки на прохідну. Він не памятає хто в цей час перебував на прохідній. Просили охоронця по телефону покликати начальника. Начальник підійшов на прохідну де і відбулась розмова. ОСОБА_5 з ним розмовляв. Потім він вийшов за межі прохідної. В той час він потерпілого не бачив. Потім зустріли якогось чоловіка з яким виникла суперечка. Пізніше зявився чоловік, який мав відвезти в м. Овруч. Він їх і завіз в ОСОБА_9.

Раніше він не був знайомий з ОСОБА_5. Розмови між ОСОБА_5 та начальником станції він не чув. Він від них був на відстані кількох метрів. Коли вони втрьох їхали в ОСОБА_9 між ними ніякої розмови про відгул не було. В ОСОБА_9 розписався у відомості і вони уїхали. Потерпілий перебував у робочому одязі.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 2006 року він знаходився в с. Васьковичі, близько 17-ої години повідомили, що ОСОБА_5 потрапив в аварію. Трапилось це в с. Білокамянка. Він поїхав туди. ОСОБА_5 забрали та відправили в лікарню м. Овруча. Після цього він повернувся в с. Васьковичі та повідомив дружину потерпілого. Вранці наступного дня о 8 годині він приїхав у с. Васьковичі, забрав дружину потерпілого, заїхали на НПС «Плещівка»до директора підприємства, який пояснив що б ОСОБА_20 написав заяву на відгул. 18.01.2006 року його пропустили на територію НПС «Плещівка». На прохідній охоронець зателефонував директору і його пропустили до нього.

Вони приїхали в лікарню де ОСОБА_20 написав заяву на відгул, на ньому були синці, побиті руки, груди.

Під час розмови та написання заяви на відгул в палаті були присутні: дружина ОСОБА_20, начальник дільниці, медична сестра, інші хворі, заходив лікар.

18.01.2006 року він був в лікарні у ОСОБА_20, в цей день він ніяких документів не брав і не передавав. Лише секретар НПС «Плещівка»ОСОБА_12 просила щоб він привіз довідку з лікарні, що ОСОБА_5 не перебував під час аварії в стані алкогольного спяніння. Але це було десь через 3 місяці. Йому дали чистий бланк, він завіз його медичній сестрі, щоб вона його заповнила та не ставила дату. З медичною сестрою разом проживали та товаришували.

В даний час він проживає в АДРЕСА_2, працює головним механіком на підприємстві АБЗ «Магістраль Будсервіс».

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що її син перебував у лікарні зі струсом головного мозку. Це було 5 років тому. Вони звернулись до лікаря в суботу, сина оглянули та сказали їхати додому. В понеділок 14 чи 15 січня 2006 року сина поклали в лікарню. Вона була разом із сином з 9 до 14 годин. В палаті на лікуванні перебувало 4 чоловіки: її син, чоловік із Сльозовки, чоловік з ОСОБА_9 та чоловік, який потрапив в аварію. Памятає, що на витяжці був чоловік потерпілий по справі.

Лікування проходило у травматологічному відділенні Овруцької лікарні.

ОСОБА_5 перевідувало дуже багато людей. Десь о 10-11 годині, точніше до обіду ОСОБА_5 відвідали чоловіки, один високий худорлявий, інший нищій та жінка. В палаті були: вона, її син, ОСОБА_5, Овручанин, чи був чоловік із Сльозовки вона не памятає. Медична сестра точно була, оскільки давала папку, щоб підкласти коли ОСОБА_5 щось писав. Вона зрозуміла, що то приходив чи інженер з техніки безпеки, чи інший працівник, який відповідає за такі випадки. Між чоловіками йшла мова про заяву, що ОСОБА_5 був чи у відгулі, чи за власний рахунок. Про що була заява, вона не пам»ятає, писав власноручно; їй здається мова йшла про відгул. Написання заяви ОСОБА_5 відбувалось в палаті. Медична сестра була присутньою, але можливо не весь час, можливо виходила. Вона теж не весь час перебувала в палаті виходила. Вона всього не пам`ятає, оскільки не весь час слухала сторонніх осіб. Чоловік, що заходив першим дав бумаги, а хворий писав, а ще один в палаті з хворих сказав: «Не пиши, як вилікуєшься напишеш.»Чи писав, чи тільки підписав вона особисто не бачила. Стан цього чоловіка був тяжкий, він був шокований.

Вона не памятає, чи потерпілий виказував своє невдоволення; лише той хворий, ліжко якого стояло біля вікна дуже «возмущався».

Потерпілий до неї з проханням зміни показань не звертався.

Покази потерпілого про те, що заяву він писав 18.01.200року десь о 10-11 годині відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що він був головою комісії по розслідуванню нещасних випадків. Він був на робочому місці, зателефонував секретар НПС «Плещівка»та повідомила, що необхідно оформити акт про нещасний випадок невиробничого характеру. Повідомили, що з ОСОБА_5 стався нещасний випадок дорожньо-транспортна пригода. На той момент, згідно наказом по НПС «Плещівка»він перебував у відгулі. Було повідомилення, що працівник поїхав в день відгулу в м. Коростень та потрапив в аварію.

Оскільки саме він є куратором НПС «Плещівка», то це дає змогу приїздити без відрядження та попередження, оскільки він виконую контролюючі функції. Наступного дня, після травмування потерпілого, він поїхав на НПС «Плещівка». Близько 12-ої години на роботі був секретар, який розповів про обставини, він був проінформований. Про всі подробиці дізнався з її слів. Крім секретаря, про нещасний випадок і обставини травмування, нікого не допитували.

Йому надали 3 документи: заява потерпілого про відгул, наказ станції на відгул, повідомлення лікувального закладу. Він виготовив ксерокопії даних документів та забрав їх для подальшого зберігання. Вказаних документів достатньо для складання акту про нещасний випадок.

Секретаря не запитував, чи потерпілий цього дня перебував на роботі. Того дня начальника станції не бачив. Після оформлення акту поїхав на НПС «Чижівка». Це все відбувалось в один день. Коли приїхав оформляти акт НТ, його повідомили, що потерпілого повезли в м. Житомир на консультацію. Допитувати потерпілого не було необхідності.

В день його приїзду акт був складений. Його заповнював секретар НПС «Плещівка». Секретар НПС «Плещівка»теж був членом комісії при складанні акту НТ. Він його підписав того ж самого дня, оскільки не мав змоги чекати на інших членів комісії. Акт форми НТ оформлюється при наявності будь-якого документу про травмування працівника. Лише на підставі повідомлення про травмування працівника складаються акти або НТ, або Н1, для подальшої оплати лікарняного листа працівникові. Акт НТ дав підставу для визнання травми невиробничою.

Для даного акту не є принциповим, що травмування сталось о 16.30 годині чи о 17.25 годині. Травму ОСОБА_5 отримав невиробничого характеру, і привязувати її до того, що він її отримав на шляху з роботи до дому, в даний час немає підстав. Видання акту НТ повязано із соціальним страхуванням. Відповідно до Положення про соціальне страхування незалежно від того чи потерпілий перебував на власному транспорті, чи на виробничому.

Якщо підтвердження знаходить факт перебування потерпілого на власному транспорті, то складається акт про нещасний випадок форми НТ- невиробничого травматизму, а якщо на транспорті виробництва акт Н1, та проводиться розслідування по формі акту Н1.

Акт було залишено на НПС «Плещівка». В свою чергу вони повинні були передати його потерпілому. Йому не відомо чи надавався акт потерпілому. Потерпілим всі кошти по лікарняним листам були отримані.

Як би травма ОСОБА_5 була визнана виробничим травматизмом, необхідно повідомляти: прокуратуру, державний комітет, регіональне управління. Там існує зовсім інший процес оформлення, інші учасники.

Коли трапляються такі випадки, надається висновок комісії, оцінка страховки, а після цього по результатам розслідування видається акт Н1.

В даному випадку стояло питання про оплату лікарняного листа.

Йому не відомо, чи потерпілий звертався до керівництва станції «Дружба», як би так, то йому були б надані вказівки.

Відносно іншої травми відомо, що після аварії ОСОБА_5 вийшов на роботу, відпрацював тиждень та впав на вулиці і зломав ту саму ногу в тому ж самому місці. Він спілкувався з потерпілим ОСОБА_5 та його дружиною. Потерпілий пояснював, що підсковзнувся на траві.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що робочий тиждень на підприємстві з понеділка по пятницю, робочий день з 8.00 до 17.00 годин. Обовязки у нього такі самі, як і у ОСОБА_5 Точної дати не памятає, це було 5 років тому, взимку. Йому відомо, що ОСОБА_5 потрапив в аварію. Відомо це тому, що ОСОБА_5 його повідомив, що йому необхідно десь від`їхати, попросив за нього попрацювати після обіду, оскільки вони працювали на одній дільниці, а ОСОБА_5 того дня був черговим. Йому не відомо, чи ОСОБА_5 хтось направляв , чи то його власна ініціатива. ОСОБА_5 відносно відгулу йому нічого не говорив.

Він погодився. Саме в день травмування ОСОБА_5 він зустрічав очисний пристрій. Ведеться журнал, в якому оператор зазначає час зустрічі та відправлення очисного пристрою. Чи ведеться запис осіб які зустрічають та відправляють пристрій йому не відомо. В данному журналі вони не розписуються.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що все сталось 4 роки тому. В січні 2006 року він перебував на лікуванні в лікарні в травматологічному відділенні Овруцької центральної районної лікарні.

В вечірній час в палату привезли чоловіка. В палаті на лікуванні перебували: потерпілий, він , маленький хлопчик та його матір, яка була з ним вдень та ще один чоловік.

Вранці наступного дня, як привезли ОСОБА_5, о 8.00 години прийшли працівники міліції, розпитували ОСОБА_5 про аварію, в яку він потрапив.

Під обід приїхала жінка та двоє чоловіків. Спочатку до палати зайшли чоловіки, а пізніше прийшла його дружина. Медична сестра мабуть весь час знаходилась в палаті, коли у ОСОБА_5 були ці відвідувачі. Чоловіки з ним про щось розмовляли, щось показували. Вони поговорили з ОСОБА_5, взяли папку, показали йому де писати. Заяву він писав лежачи, підклавши під папір чи то папку, чи щось інше. При написанні заяви в палаті перебували старша медична сестра і хворі, також особи, які зайшли в палату. Один чоловік, що прийшов до ОСОБА_5 перебував поближче до нього, а інший позаду. Папір для заяви ОСОБА_5 давав чоловік молодшого віку.

Він не бачив, чи примушували ОСОБА_5 писати заяву чи ні. Тільки чув лише - «підпиши». Текст заяви він не чув, який йому диктували, і не бачив, що він написав. Він лише бачив, що ОСОБА_5 сам підписався, а що було написано йому тоді було не відомо. ОСОБА_5 насильно не примушували писати заяву, він перебував поруч, лежав на ліжку.

Потім він спитав ОСОБА_5, що той писав, на що останній відповів, що писав заяву на відгул, на що він йому відповів: «Ти ще не знаєш, як воно все буде.».

Свідок ОСОБА_29 пояснив, що на підприємстві він працюю вже 10 років. На територію підприємства вільного проходу немає. Черговий охоронець телефонує начальнику, який дозволяє або ні пропустити людину на територію підприємства.

З ОСОБА_5 вони працювали разом в механо технологічній дільниці. Події відбувались взимку, точної дати сказати не може. Точно знає, що в день аварії ОСОБА_5 був на роботі, був у спецодязі. В даний час він вже не памятає, можливо потерпілий був на роботі і до 15.00 години. Потім, після обіду, на прохідній йому сказали, що ОСОБА_5 потрапив в аварію. Йому нічого не відомо чи в день аварії потерпілий відпрошувався з роботи чи ні, йому він нічого з цього приводу не пояснював.

Його викликали на допит в Транспортну прокуратуру, хто саме проводив допит не памятає.

Свідок ОСОБА_30 пояснила, що працює на НПС «Плещівка»комірником. В день коли сталась аварії з ОСОБА_5, перебувала на лікуванні на денному стаціонарі. За необхідності її викликали на роботу, відносно розслідування нещасного випадку їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_31 пояснив, що він на НПС «Плещівка»працює вже 18 років. Коли сталась аварії в яку потрапив ОСОБА_5 він працював начальником механічної дільниці. Того дня, коли сталась аварія, він був у відрядженні в м. Львові, точної дати не пам»ятає. Коли повернувся його повідомили, що його включили в склад комісії по розслідуванню нещасного випадку по тій причині, що потерпілий працівник його дільниці. Дату, коли підписував акт про нещасний випадок не памятає. Акт вже був складений, йому надали його лише для підписання.

Працівники підприємства говорили, що того дня ОСОБА_5 був на роботі, написав заяву, щоб відвезти якихось осіб в м. Овруч. Заява ОСОБА_5 на відгул була при акті про нещасний випадок. Які ще були документи він не пам»ятає. Він прочитав заяву ОСОБА_5 на відгул, акт та підписав акт.

Особисто у нього не виникало думки допитати ОСОБА_5 оскільки на той момент він перебував у лікарні на лікуваннні. Він приїздив до потерпілого в м. Київ, коли він там перебував на лікуванні. Сумніви щодо підпису в акті у нього були, оскільки бувало і таке, що не міг розпізнати власний підпис.

Він не пам`ятає, чи ОСОБА_5 мав право на відгул, можливо мав.

Дійсно він приїздив до ОСОБА_5 додому. Один раз з начальником, а інший зі слюсарем та інженером по охороні праці. ОСОБА_5 пояснював, що з ним трапилась дорожньо-транспортна пригода.

Він не питав у ОСОБА_5 чому він брав відгул тому що, він був важко хворий.

На НПС «Плещівка»існує перепустковий режим. На територію станції не можуть перебувати сторонні особи, лише з дозволу начальника станції.

В даний час практично всі особи проходять на територію станції по перепустках.

Якщо очисний прилад надходить на станцію у вихідний день, то викликають працівників. За це працівник має право отримати відгул. Відгул необхідно заробити, для цього потрібно відпрацювати певний час.

На підприємстві існує журнал, в якому реєструються всі важливі події по очисному пристрою, а саме час та дата надходження та відправлення очисного приладу. Він є оперативним працівником. Оперативні робітники журнал не ведуть, це обовязок Чергового апарату. Черговий слюсар вже на цілий тиждень знає, яку саме несправність йому прийдеться усувати.

Також вина підсудного стверджується письмовими матеріалами справи, а саме:

-Випискою з історії хвороби ОСОБА_5, з якої вбачається, що останні проходив лікування з 19.01.2006 року по 31.03.2006 рік (а.с. 35-36 т. 1);

-Трудовою книжкою ОСОБА_5, з якої вбачається, що останній з 09.11.2001 працював на НПС «Плещівка»(а.с. 37 т. 1);

-Наказом № 2а-К від 18.01.2006 року про створення комісії з розслідування нещасного випадку (а.с. 39 т. 1);

-Актом № 1 від 18.01.2006 року про нещасний випадок невиробничого характеру, з якого вбачається, що ДТП сталось з вини водія, який здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_5 (а.с. 40-41 т. 1);

-Повідомленням про нещасний випадок від 18.01.2006 року (а.с. 42 т. 1);

-Заявою ОСОБА_5 від 16.01.2006 року про надання відгулу (а.с.43 т. 1);

-Книгою реєстрації листів, скарг, заяв працівників НПС «Плещівка», з якого вбачається, № запису 6, що 17.01.2006 року надійшла заява ОСОБА_5 про надання відгулу (а.с. 44-47 т. 1);

-Наказом № 2-К від 17.01.2006 року про надання ОСОБА_5 відгулу за раніше відпрацьований час (а.с. 48 т. 1);

-Журналом виходу на роботу працівників НПС «Плещівка», з якого вбачається, що ОСОБА_5 17.01.2006 року був на роботі, черговим слюсарем (а.с. 50-51 т. 1);

-Листами непрацездатності ОСОБА_5 (а.с. 54-68 т. 1);

- Табелем виходу на роботу за січень 2006 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 з 17.01.2006 року перебував на лікарняному (а.с. 112 т. 1);

-Випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 (а.с.157 т. 1);

-Випискою з журналу приймального покою Овруцької ЦРЛ, з якої вбачається, що 17.01.2006 року о 17.30 год поступив ОСОБА_5 після ДТП (а.с. 179 т. 1);

-Протоколом виїмки від 22.12.2008 року оригіналу наказу від 17.01.2006 року про надання ОСОБА_5 відгулу, заяви ОСОБА_5 про надання відгулу від 16.01.2006 року, акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.01.2006 року, наказу № 2а-К від 18.01.2006 року про створення комісії з розслідування нещасного випадку, повідомлення про нещасний випадок від 18.01.2006 року, листків непрацездатності ОСОБА_5 (а.с. 243 т. 1);

-Протоколом виїмки оригіналу лікарняного листа ОСОБА_30 від 2.01.2009 р. (а.с. 298 т. 1);

-Постановою про проведення виїмки від 05.01.2009 року оригіналів заяв про прийняття на роботу, звільнення з роботи, заяв про надання відпусток, заяв про надання матеріальної допомоги, відгулів, автобіографії ОСОБА_5 (а.с. 300 т. 1);

-Протоколом про проведення виїмки від 12.01.2009 року оригіналів заяв про прийняття на роботу, звільнення з роботи, заяв про надання відпусток, заяв про надання матеріальної допомоги, відгулів, автобіографії ОСОБА_5 (а.с. 301 т. 1);

-Протколом виїмки від 12.01.2009 року оригіналів шляхових листів (а.с. 306 т. 1);

-Постановою про проведення виїмки від 08.01.2009 року «Журналу оперативного чергового», табелю виходу на роботу ОСОБА_5 за січень 2006 року (а.с. 309 т. 1);

-Протоком виїмки від 12.01.2009 року «Журналу оперативного чергового», табелю виходу на роботу ОСОБА_5 за січень 2006 року (а.с. 310 т. 1);

-Постановою про проведення виїмки від 05.01.2009 року оригіналу наказу про надання ОСОБА_5 відпустки (а.с. 312 т. 1);

-Постановою про проведення виїмки від 13.01.2009 року оригіналу «Оперативного журналу нафто перекачувальної станції «Плещівка»за 2006 рік (а.с. 314 т. 1);

-Наказом № 394 від 29.12.2005 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 (а.с. 319 т. 1);

-Протоколом виїмки від 14.01.2009 року оригіналу «Оперативного журналу нафто перекачувальної станції «Плещівка»за 2006 рік (а.с. 325 т. 1);

-Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 02.03.2007 року, відповідно дог якого ОСОБА_33 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання відповідно до ст.. 75 КК України, з випробуванням іспитовим строком на 2 роки. Стягнуто з ОСОБА_33 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 30000 грн. (а.с. 54-56 т. 2);

-Постановою про проведення виїмки оригіналу автобіографії ОСОБА_4, заяви про прийом на роботу ОСОБА_4, оригіналів заяв про надання відпусток ОСОБА_4 за 2006,2007,2008 роки; оригіналів заяв про надання матеріальної допомоги, відгулів від імені ОСОБА_4 (а.с. 72 т. 2)

-Протоколом очної ставки від 13.11.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 (а.с. 83-86 т. 2);

-Протоколом виїмки від 17.03.2009 року оригіналу автобіографії ОСОБА_4, заяви про прийом на роботу ОСОБА_4, оригіналів заяв про надання відпусток ОСОБА_4 за 2006,2007,2008 роки; оригіналів заяв про надання матеріальної допомоги, відгулів від імені ОСОБА_4 (а.с. 109 т. 2);

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_34 від 02.04.2009 року, згідно якого свідок пояснив, що «Про те, що заяву на відгул 17.01.2006 року ОСОБА_5 написав заднім числом, саме 18.01.2006 року, мені не було відомо і про це мені також ніхто нічого не говорив.»(а.с. 199-201 т. 2);

-Протоколом очної ставки між ОСОБА_18 та ОСОБА_4 від 28.10.2009 року (а.с. 248- 251);

-Висновком експерта від 29.04.2009 року № 20, з якого вбачається, що підписи на наказі № 2-К від 17.01.2006 року та акті № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру виконана ОСОБА_4 (а.с. 265-274 т. 2).

При цьому, суд бере до уваги, в сукупності з письмовими доказами, покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_25 так як вони не є родичами, не є підлеглими, ні потерпілому, ні підсудному, а є сторонніми людьми, які не мають зацікавленості у вирішенні справи.

Аналізуючи перевірені в суді докази суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в службовому підробленні, тобто в складанні та видачі завідомо неправдивих документів і кваліфікує його дії за ст. 366 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи, раніше не судимий.

Обтяжуючих вину обставин не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання не пов»язане з позбавленням волі, а також застосувати ст.. ст.. 49, 74 ч.5 КК України в зв»язку з закінченням строку давності.

Цивільний позов по справі не підтримано.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті судові витрати в розмірі 1825,42 грн. за проведення почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 366 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

Відповідно до ст. ст. 49, 74 ч. 5 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв»язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті, Банк ГУДКУ у Київській області, р/р 35227002000476, код 25576445, МФО 821018, судові витрати в розмірі 1825,42 грн. за проведення почеркознавчої експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_4, підписку про невиїзд, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого, який знаходиться під вартою в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя: