Постанова № 1530646, 01.04.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.08 Справа№ 28/18 А

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Нафтопереробний комплекс - Галичина”, м. Дрогобич Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі, м. Дрогобич Львівської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0004992301/3 від 24.12.2007 року

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Стефак Т.В. –представник, Галицький Р.М. - представник

Від відповідача: Тупіс І.Я. –старший державний податковий інспектор

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Нафтопереробний комплекс - Галичина” до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0004992301/3 від 24.12.2007 року.

В судовому засіданні 20.03.2008 року було оголошено перерву до 01.04.2008 року для вивчення поданих сторонами доказів.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у по зовній заяві, позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0004992301/3 від 24.12.2007 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому запереченні на позовну заяву та додатковому поясненні, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. Перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення п.1.23, п. 1.31 ст.1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина” не включено до складу валового доходу вартість безоплатно наданих послуг даним суб'єктом господарювання дочірнім підприємствам (ДП «Фабрика свічок «Галичина»та ДТКП «Євронафта-Д») по користуванню основними засобами, чим занижено валовий дохід за 2006 рік в розмірі 155382 грн (податок на прибуток з цієї суми складає 38846 грн).

За наслідками перевірки складено Акт перевірки від 26.04.2007 року № 251/23-1/00152388, на підставі якого, та відповідно до Рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 25137/7/25-0215 від 11.12.2007 року, ДПІ у Дрогобицькому районі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004992301/3 від 24.12.2007 року, яким ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина” визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 38846 грн - основного платежу та 15557,00 грн –штрафних(фінансових) санкцій, усього 54403 грн.

В Акті перевірки (стор. 68-71) зазначено, що ВАТ «НПК-Галичина» в порушення п. 1.23, 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валового доходу вартість безоплатно наданих послуг даним суб'єктом господарювання дочірнім підприємствам (ДП «Фабрика свічок «Галичина»та ДТКП «Євронафта-Д») по користуванню основними засобами, чим занижено валовий дохід за 2006 рік в розмірі 155382 грн.

Позивач із висновками Акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Фабрика свічок «Галичина»та ДТКП «Євронафта-Д»були зареєстровані як дочірні підприємства, власником яких є ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина”. Статут Дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д»було зареєстровано 19.11.1996 року, статут Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина»було зареєстровано 24.06.1997 року.

Відповідно до п.1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами і доповненнями), безоплатно надані роботи, послуги - це роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Той факт що згідно інформаційних довідок Львівського та Стрийського державних комунальних міжміських бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки власником АЗС виступає ВАТ «НПК-Галичина», сам по собі не дає підстав стверджувати про те, що ДКТП «Євронафта-Д», використовуючи вищевказані АЗС у власній господарській діяльності, отримує безоплатні послуги від ВАТ «НПК-Галичина».

Основні засоби - автозаправні станції, використовувались Дочірнім торгово- комерційним підприємством «Євронафта Д»на підставі права повного господарського відання, яким наділив його засновник - Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про підприємства в Україні»від 27.03.1991 року № 887-XII (який був чинним до 01.01.2004 року - дати набрання чинності Господарським кодексом України), підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна.

Статтею 9 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ регламентовано право господарського товариства на створення на території України та за її межами філій та представництв, а також дочірніх підприємств відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 135 Господарського кодексу України (набрав чинності 01.01.2004 року), власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначати, зокрема, структуру утвореного ним суб’єкта господарювання, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Протоколом № 1 Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина»від 15.02.1996 року вирішено створити дочірні підприємства, зокрема, Дочірнє підприємство «Євронафта-Д»на базі цеху АЗС, та затверджено його статут.

Відповідно до Наказу по Акціонерному товариству «Нафтопереробний комплекс - Галичина» «Про створення дочірнього підприємства «Євронафта-Д»від 14.10.1996 року №131, на виконання рішення загальних зборів акціонерів АТ «НПК-Галичина»від 15.02.1996 року створено на базі цеху № 5 Дочірнє підприємство «Євронафта-Д».

Виконкомом Дрогобицької міської ради народних депутатів згідно з Розпорядженням №326-р Голови Дрогобицької міської ради від 19 листопада 1996 року зареєстровано Статут Дочірнього торгово -комерційного підприємства «Євронафта-Д»за реєстраційним № 1030.

Пунктом 1.3. Статуту визначено, що власником Дочірнього підприємства «Свронафта-Д»є Відкрите Акціонерне Товариство «Нафтопереробний комплекс- «Галичина».

Відповідно до п.2.4. Статуту встановлено, зокрема, що підприємство має право придбавати, продати, передати або здати в оренду з дозволу Засновника необхідне для своєї діяльності рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про підприємства в Україні», встановлено, що у статуті підприємства визначаються, зокрема, порядок утворення майна підприємства.

Метою діяльності Дочірнього підприємства «Свронафта-Д»є забезпечення реалізації нафтопродуктів, мастильних матеріалів та товарів широкого вжитку через мережу автозаправних та наливних станцій, надання сервісних послуг населенню(пункт 3.1 Статуту).

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні», майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. 4.3 Статуту ДТКП «Євронафта-Д», підприємство користується майном та цінностями, переданими йому на правах повного господарювання.

Основні засоби - автозаправні станції, використовувались ДКТП «Євронафта-Д»для здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч.2. ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання.

АЗС передавались Засновником - ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина»в якості формування цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Євронафта-Д».

Жодного документу, що підтвердив би надання позивачем послуг дочірнім підприємствам ВАТ «НПК-Галичина», в Акті перевірки не наведено.

Статтею 10 Закону України «Про підприємства в Україні»було визначено порядок формування майна підприємств, та встановлено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства(ч. 1 ст.10). Відповідно до ч. 4 ст. 10 вказаного Закону, джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського кодексу України, власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

З огляду на вищенаведене, відсутні правові підстави для твердження податкового органу про те, що з боку ВАТ «НПК-Галичина»надавались Дочірньому торгово-комерційному підприємству «Євронафта-Д»безоплатні послуги у вигляді надання права безоплатного користування майном, і як наслідок відсутні підстави для включення таких послуг до складу валового доходу позивача та донарахування податку на прибуток.

Щодо твердження податкового органу про надання позивачем безоплатних послуг Дочірньому підприємсту «Фабрика свічок «Галичина», слід відзначити наступне.

Дочірнє підприємство «Фабрика свічок «Галичина»було створене ВАТ «НПК-Галичина». Так, Протоколом № 2 Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина»від 21.02.1997 року вирішено створити Дочірнє підприємство фабрика свічок на базі цеху № 3, та затверджено його статут.

Виконкомом Дрогобицької міської ради народних депутатів згідно з Розпорядженням № 213-р Голови Дрогобицької міської ради від 24 червня 1997 року зареєстровано Статут Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина»за реєстраційним № 1101.

Пунктом 1.3. Статуту визначено, що власником Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина»є Відкрите Акціонерне Товариство «Нафтопереробний комплекс- «Галичина».

Відповідно до п.2.3. Статуту встановлено, зокрема, що підприємство має право придбавати, продати, передати або здати в оренду з дозволу Засновника необхідне для своєї діяльності рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про господарські товариства», господарське товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 9 Закону України «Про підприємства в Україні»(чинного на момент затвердження статуту ДП), визначені вимоги закону до статуту підприємства. Даною нормою закону, як і іншими нормами, не було передбачено обов'язку Засновника визначати розмір та порядок формування статутного фонду підприємства в статуті. А отже висновок про те, що оскільки в Статуті не визначено статутного фонду, то майно або майнові права не могли бути передані саме до статутного фонду підприємства, є хибними.

Окрім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україна», майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників(ч. 4 ст.10 зазначеного Закону). Відповідно до ст. 14 Закону України «Про підприємства в Україні», управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.

Норми вищевказаних законів не суперечать і чинному на сьогоднішній день законодавству, що регулює аналогічні питання, зокрема, Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Відповідно до ч. 4 ст. 55 цього Кодексу, суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Відповідно до п. 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Окрім того, аналогічні питання врегульовуються ч.2 ст. 135 Господарського кодексу України, згідно якої, власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління (визначення яких міститься в ст. 136,137 ГК України).

Так, власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства, крім того власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. При цьому, з врахуванням ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ВАТ «НПК -Галичина»залишалося власником майна. Відповідно до ч.2 ст. 145 Господарського кодексу України, зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Майно та право використання було передане дочірньому підприємству за рішенням власника за інвентаризаційними відомостями в процесі створення, формування цілісного майнового комплексу, визначення засад майнової основи здійснення господарської діяльності та формування статутного фонду дочірнього підприємства. В зв'язку з чим підприємство набуло право постановки вищевказаного майна на баланс підприємства та використання останнього. Проте дані обставини не були взяті до уваги відповідачем.

Відповідно до розділу 5 Статуту ДП «Фабрика свічок «Галичина», для забезпечення діяльності підприємства Засновник (ВАТ „НПК-Галичина") передає підприємству основні фонди та обігові кошти у повне господарське користування на основі акту передачі. Підприємство користується майном та цінностями, переданими йому на правах повного господарювання.

Отже, відсутні правові підстави для твердження податкового органу про те, що з боку ВАТ «НПК-Галичина»надавались Дочірньому підприємству «Фабрика свічок «Галичина»безоплатні послуги у вигляді надання права безоплатного користування майном, і як наслідок відсутні підстави для включення таких послуг до складу валового доходу позивача та донарахування податку на прибуток.

З огляду на все вищенаведене, суд вважає безпідставним висновок відповідача про необхідність включення до валового доходу позивача 155382 грн як вартості безоплатно наданих позивачем послуг дочірнім підприємствам (ДП «Фабрика свічок «Галичина»та ДТКП «Євронафта-Д») по користуванню основними засобами. Тому донарахування податковим органом позивачу суми податку на прибуток в розмірі 38846 грн основного платежу та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 15557 грн здійснено податковим органом безпідставно та необгрунтовано.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0004992301/3 від 24.12.2007 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0004992301/3 від 24.12.2007 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Нафтопереробний комплекс - Галичина” (82103, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, ідентифікаційний код 00152388) 3 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя