Рішення № 1530289, 08.04.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2008 р.

Справа № 33-28-5/284-06-7804

За позовом: дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної

компанії „Нафтагаз України”, м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації „Одесагаз”, м. Одеса

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ у

розмірі 910272грн.88коп.

та зустрічним позовом: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню

та газифікації „Одесагаз”, м. Одеса

до відповідача: дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної

компанії „Нафтагаз України”, м. Одеса

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

- від дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтагаз України”: Литвиненко О.І., довіреність у матеріалах справи;

- від відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз”: Ельчібекян І.М., довіреність у матеріалах справи

СУТЬ ПОРУ: ДК „Газ України” в уточнених позовних вимогах заявлено позов про стягнення з ВАТ „”Газ України” господарських санкцій за неналежне виконання договірних зобов’язань.

ВАТ „Одесагаз” первісний позов не визнано заявлені зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору № 06/04-1382 укладеного сторонами у справі 24 грудня 2004 року (з змінами та доповненнями).

ДК „Газ України” зустрічні позовні вимоги у справі заперечуються. За клопотанням та згодою сторін провадження у справі продовжено до 11.05.2008 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24 грудня 2004 року дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтагаз України” та відкритим акціонерним товариством „Одесагаз” укладено договір № 06/04-1382 на постачання природного газу. Згідно положення п.1.3 договору газ, що постачається за даним договором використовується ВАТ „Одесагаз” виключно для подальшої реалізації населенню. Використання газу для інших потреб не є предметом договору № 06/04-1382.

Обсяги помісячної поставки газу визначені сторонами у додаткових угодах до договору від 27 січня 2005 року, 14 жовтня 2005 року та 31 грудня 2005 року, і у підсумковій редакції угоди на 2005 рік становить 632057,972тис.куб.м.

Згідно редакції п.п.5.1; 5.6; 6.2; 6.3; 6.5 договору, прийнятих з урахуванням узгодженого та підписаного сторонами 18 січня 2005 року протоколу розбіжностей до договору № 06/04-1382 від 24 грудня 2004 року, оплата за газ здійснюється газозбутовою організацією виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 30 числа, наступного за місяцем поставки газу. Газозбутова організація зобов’язується до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним надавати постачальнику підписану уповноваженою особою газозбутової організації та головним бухгалтером, довідку про кошти, отримані від населення протягом місяця поставки, що минув.

В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки зазначені у п.5.1 даного договору з вини газозбутової організації вона сплачує на користь постачальника, суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За умови своєчасного надання довідки зазначеної в п.5.6 даного договору, неустойка нараховується лише на кошти, фактично отримані газозбутовою організацією від населення та не переховані постачальнику.

Остаточний розрахунок за можливі обсяги розбалансування газу (відсотків, притоків) здійснюється за підсумками року до 15 січня 2006 року.

Позовні вимоги ДК „Газ України” грунтуються на положеннях договору № 06/04-1382 від 24 грудня 2006 року яким обумовлені умови постачання та оплати контрагентами природного газу виключно для споживання населенням.

Преамбула зазначеного договору містить посилання, що сторони при укладенні договору керуються у т.ч. постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом”. Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 „Порядку забезпечення національної економіки та населення природним газом” (з змінами та доповненнями) суб’єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на постачання природного газу, відкривають в установах уповноваженого банку розподільчі рахунки для зарахування коштів за відпущений природний газ і надані послуги з його транспортування та постачання.

Застосування алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств передбачено також постановою Кабінету міністрів України і Національного банку України від 27 травня 2000 року № 840 „Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України і Національного банку України від 13 листопада 1998 року № 1785”, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 759 від 12 липня 2000 року „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств”.

Відповідно до постанови НКРЕ № 759 від 12 липня 2000 року газопостачальні підприємства відкривають в уповноважених банках поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для обов’язкового зарахування усіх коштів, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

Дочірня компанія „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтагаз України” відкриває в уповноваженому банку поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для обов’язкового зарахування коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств за використаний споживачами природний газ.

Згідно діючого у 2005 році Порядку розподілу коштів які надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств вони того ж дня перераховуються уповноваженими банками на поточні рахунки газозбутових підприємств в частині сплати за надані послуги з транспортування та постачання газу споживачами відповідно до тарифів та нормативів затверджених у встановленому порядку.

Застосування алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств який визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, підтверджується довідкою перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ „Одесагаз” від 19 травня 2006 року складеного спеціалістами НАК „Нафтагаз України” та ДК „Газ України”.

Зазначеною довідкою констатовано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11 січня 2005 року „Про затвердження порядку перерахування в 2005 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету, рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні”. ВАТ „Одесагаз” по протоколам-реєстрам зараховано додаткові грошові кошти у розрахунках з ДК „Газ України”. З урахуванням оплачених пільг та субсидій безпосередньо за природний газ споживачі сплатили ВАТ „Одесагаз” 27565923,59грн., а ДК „Газ України” перераховано 27818204,83грн., різниця на користь первісного позивача складає 252281,24грн.

На виконання договору № 06/04-1382 від 24 грудня 2004 року ДК „Газ України” зараховано додатково 9834834,15грн.

Ухвала господарського суду області від 29 січня 2008 року якою ДК „Газ України” було зобов’язано надати господарському суду розрахунок неустойки, індексу інфляції та трьох відсотків річних нарахованих у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань ВАТ „Одесагаз”, обумовлених в п.п.5.1; 5.6; 6.3; 6.5 договору між сторонами у справі № 06/04-1382 не виконана. Наданий первісним позивачем розрахунок позовних вимог у справі суперечать умовам угоди сторін від 24 грудня 2004 року з змінами погодженими сторонами 18 січня 2005 року у протоколі розбіжностей до договору № 06/04-1832, оскільки складений без урахування положень угоди сторін щодо остаточних та помісячних строків розрахунків за спожитий газ населенням, фактичного стану розрахунків між підприємствами у т.ч. за висновками спеціалістів НАК „Нафтагаз України” та ДК „Газ України” щодо перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ „Одесагаз” від 19 травня 2006 року та інших чинників передбачених угодою сторін у справі.

Згідно п.5.1 угоди між сторонами у справі оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, що надійшли на рахунок газозбутової організації, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, в порядку який встановлено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 липня 2000 року № 759. У системному зв’язку з положеннями п.1.3 договору № 06/04-1382 вимоги п.5.1 угоди слід тлумачити як обов’язок ВАТ „Одесагаз” здійснювати розрахунки з ДК „Газ України” коштами які надійшли за спожитий газ від населення.

Згідно залучених до матеріалів справи матеріалів ВАТ „Одесагаз” у 2005 році перераховано на розрахунковий рахунок ДК „Газ України” грошових коштів на 2658,44тис.грн. більше чим отримано виключно від населення.

З урахуванням субсидій та пільг з місцевого бюджету за природний газ спожитий населенням у 2005 році на поточний рахунок ВАТ „Одесагаз” надійшло 62633,04тис.грн., а на консолідований рахунок ДК „Газ України” перераховано 65331,90тис.грн., що на 3126,31тис.грн. більше від надходжень.

За вказаних обставин у господарського суду області відсутні підстави для стягнення з ВАТ „Одесагаз” неустойки за несвоєчасні розрахунки коштами, що надійшли на розрахунковий рахунок газозбутової організації від населення, оскільки первісним відповідачем на оплату природного газу спожитого населенням у 2005 році було використано грошових коштів більше чим отримано від населення, у т.ч. з урахуванням пільг та субсидій, а згідно п.6.5 угоди сторін, за умови своєчасного надання довідки, зазначеної у п.5.6 даного договору, неустойка нараховується лише на кошти, фактично отримані ВАТ „Одесагаз” та не перераховані ДК „Газ України”.

Наявність боргу ВАТ „Одесагаз” перед ДК „Газ України” на день звернення первісного позивача до господарського суду області з позовом про стягнення 579566,05грн. та його добровільне погашення є підставою для стягнення з дебітора донарахувань, визначених ст.625 ЦК України, за порушення п.5.1 договору № 06/04-1382.

Після погашення ВАТ „Одесагаз” зазначеної суми сторонами у справі складено акт звірки взаєморозрахунків яким констатовано відсутність дебіторської заборгованості станом на 30 листопада 2008 року.

Враховуючи, що ДК „Газ „України” визнана остаточна заборгованість ВАТ „Одесагаз” у сумі 579566,05грн. розрахунок господарських санкцій, згідно положень ст.625 ЦК України проводиться з урахуванням зазначеної суми.

Розрахунок проводиться на підставі офіційної публікації у газеті „Урядовий кур’єр” № 3 (3663) від 9 січня 2008 року про індекс інфляції у лютому 2006 року –101,8%, березні 2006 року –99,7%, квітні 2006 року – 99,6%, травні 2006 року –100,5%, червні 2006 року –100,1%, липні 2006 року –100,9%, серпні 2006 року –100%.

З урахуванням встановлених індексів інфляції за період прострочки платежу з ВАТ „Одесагаз” на користь ДК „Газ України” підлягає стягненню 15132,00грн. (579566,05х101,8х99,7х99,6х100,5х100,9х100=594698,05-579566,05=15132,00).

За прострочення виконання договірного зобов’язання щодо розрахунків у лютому-березні 2007 року на протязі 212 днів, з первісного відповідача згідно положень ст.625 ЦК України підлягає стягненню на користь ДК „Газ України” з відсотка річних що складає 10084,44грн. (розмір відсотків річних за кожен день прострочення –0,0082х212=1,74.. 579566,056:100х1,74=10084,44).

У період укладення та дії договору між сторонами у справі № 06/04-1382 від 24 грудня 2004 року дочірній компанії „Газ України” на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 510 від 14 травня 2004 року видана ліцензія АА № 485670 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом на території України, крім Чернігівської області, терміном дії з 18 травня 2004 року по 17 травня 2007 року.

Зазначена ліцензія у зв’язку з зміною місцезнаходження ДК „Газ України”, переоформлена на ліцензію АБ № 107590, постановою НКРЕ України № 535 від 20 липня 2005 року.

Наявність у підприємства спеціального дозволу держави (ліцензії) на здійснення конкретного виду підприємницької діяльності, який у визначеному чинним законодавством порядку не скасовано, не визнано недійсним, свідчить про наявність у ДК „Газ України” необхідного обсягу цивільної дієздатності, щодо укладення та виконання угод на постачання природного газу.

Визнання недійсними правових актів індивідуальної дії виданих суб’єктом владних повноважень віднесено до компетенції адміністративного судочинства.

Підставами для визнання індивідуального акта ненормативного характеру є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу який його видав. Крім того обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідно акта прав та законних інтересів позивача.

Господарському суду не надано рішення компетентного органу щодо визнання нечинними відповідних постанов НКРЕ України та ліцензій виданих ДК „Газ України” на їх підставі у зв’язку з чим твердження ВАТ „Одесагаз” про відсутність у первісного позивача права на здійснення підприємницької діяльності по постачанню природного газу не відповідає дійсності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом” визначено, що реалізація природного газу для потреб населення здійснює у т.ч. і дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтагаз України”.

Крім твердження про відсутність у первісного позивача ліцензії на право провадження господарської діяльності ВАТ „Одесагаз” не наведено будь-яких інших підстав для визнання договору між сторонами у справі від 24 грудня 2004 року недійсним, господарським судом таких обставин не встановлено, у зв’язку з чим позовні вимоги у справі про визнання недійсним договору № 06/04-1382 від 24 грудня 2004 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ДК „Газ України” задовольнити частково.

2. Стягнути з розрахункового рахунку відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія,1, р/р 260091552 в ОФ АКБ „Укргазбанк”, МФО 328759, код ЄДРПОУ 003351208) на користь дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтагаз України” (03035, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260313013814 у ГОУ „Промінвестбанк” , МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827 ІНН 313018226656, св.№35481115) 25216 (двадцять п’ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 44 коп. донарахувань за неналежне виконання договірних зобов’язань, 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 16 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. У задоволенні позовних вимог ДК „Газ України” про стягнення з ВАТ „Одесагаз” неустойки у сумі 144973 (сто сорок чотири тисячі дев’ятсот сімдесят три) грн.80коп. –відмовити.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „Одесагаз” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 06/04-1382 від 24 грудня 2004 року.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Мазур Д.Т.