Рішення № 1529776, 07.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв»язку України та Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно – Західна залізниця»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»

про стягнення 24160,00 грн.

Суддя Жирнов С.М.

Представники:

Від прокуратури: Прокоф»єва Н.О. –помічник прокурора.

Від позивача (ДТГО «Південно –Західна залізниця»): Недошитка Р.Ю. –довіреність № 592 –НЮ від 19.02.2008 р.

Від відповідача: Чурсіній К.А. –довіреність № 54 від 30.01.2008 р.

Обставини справи:

У червні 2007 року Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв»язку України та Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно –Західна залізниця»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»про стягнення з відповідача на користь Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно –Західна залізниця»штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача у розмірі 24160,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2007 р. у справі № 47/157 (суддя Станік С.Р.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Фірма «Транзит»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просив судове рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. по справі № 47/157 (судді: Є. Першиков, Т. Данилова, І. Ходаківська) касаційну скаргу ТОВ «Фірма «Транзит»задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2007 р. у справі № 47/157 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2008 р. справі № 47/157 присвоєно № 47/157-9/42 та призначено її розгляд на 07.04.2008 р.

07.04.2008 р. відповідачем поданий до суду Відзив на позовну заяву по справі № 47/157-9/42 № 235 від 04.04.2008 р., відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 07.04.2008 р. оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 07.04.2008 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлений про стягнення з відповідача на користь Державного територіально –галузевого об»єднання «Південно –Західна залізниця»штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача у розмірі 24160,00 грн.

31.01.2007 р. між позивачем - Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-західна залізниця»(визначеним як «Залізниця») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Мінералз Україна»(визначеним як «Вантажовласник») було укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 30 від 31.01.2007 року (далі по тексту –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору Залізниця зобов’язалась надавати Вантажовласнику послуги з перевезення вантажів, а останній, як замовник, зобов’язався сплачувати вартість отриманих послуг на підставі п. п. 2.4.2, 3.1 Договору.

Пунктом 2.2.1 Договору Залізниця зобов’язалась для централізованих розрахунків відкрити ТОВ «Омега Мінералз Україна»рахунок №7042096 і код ватажовідправника, одержувача –3943.

У травні 2007 р. зі ст. Городній Донецької залізниці на ст. Миронівка південно –західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма “Транзит»(відповідачем) на виконання зобов’язань перед ТОВ «Омега Мінералз Україна»були відправлені вагони №№ 67663617,65489536, 65960981 з вантажем (зола кам’яновугільна у кількості –95850 кг) відповідно до залізничної накладної № 49367585.

29.05.2007 року працівниками залізничної станції Миронівка Південно-західної залізниці було складено акт загальної форми № 12 про невідповідність цифрового коду («3934») одержувача вантажу –вищенаведеного ТОВ «Омега Мінералз Україна»коду («3943») зазначеного вантажовідправником (відповідачем) у залізничній накладній №49367585 від 25.05.2007 року.

Позивач вважає, що оскільки у вищезазначеному акті загальної форми зафіксовано неправильне зазначення у залізничній накладній № 49367585 цифрового коду одержувача вантажу, то у відповідності до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, надалі за текстом –«Статут») відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 24160,00 грн. згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог.

Поданим до суду Відзивом на позовну заяву по справі № 47/157-9/42 № 235 від 04.04.2008 р. та наданими в судовому засіданні поясненнями відповідач заперечував проти позовних вимог, оскільки вважає, що відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України штрафні санкції повинні стягуватися у випадку невірного зазначення коду та адреси підприємства у сукупності, а не окремо одного з наведених найменувань, до того ж, позивач не поніс жодних збитків та додаткових витрат в результаті спірного зазначення коду одержувача вантажу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 908 Цивільного кодексу України (надалі за текстом –«ЦК України») умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Одночасно, відповідно до ст. 105 Статуту визначено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 24 Статуту передбачена відповідальність вантажовідправників за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ст. ст. 6, 23 Статуту, п.п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644), накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил оформлення перевізних документів і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов»язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

З огляду на приписи п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вважається укладеним з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується накладанням календарного штемпеля станції відправлення в перевізних документах.

Згідно п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправником заповнюються (в обов’язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.

Відповідно до 5.5 вищезазначених Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Пункт 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пункт 118 Статуту залізниць України встановлює, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У п. 21 Оглядового листа Вищого господарського суду україни від 29.11.2007 р. № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства»зазначено, що Залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Крім цього, у вищенаведеному оглядовому листі ВГСУ (п. 21) також зазначено, що при застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, перевізна плата при розрахунках залежить від ваги вантажу (і складає за відстань перевезення –855 км від станції Городній Донецької залізниці до станції Миронівка Південно –Західної залізниці за накладною № 49367585, код вантажу 235020 зола кам’яновугільна –3832,00 грн.).

З огляду на наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем вимоги п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів та ст. 118, 122 Статуту залізниць України внаслідок неправильного зазначення цифрового коду одержувача вантажу (ТОВ «Омега Мінералз Україна»).

Вищезазначене підтверджується складеним позивачем актом загальної форми № 12 від 29.05.2007 р. про невідповідність цифрового коду («3934») одержувача вантажу –ТОВ «Омега Мінералз Україна»коду («3943»), зазначеного вантажовідправником (відповідачем) у залізничній накладній № 49367585 від 25.05.2007 р.

Заперечення відповідача на позов, викладені у Відзиві на позовну заяву по справі № 47/157-9/42 № 235 від 04.04.2008 р. та усно заявлені в судовому засіданні, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи з огляду на приписи п. 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства», відповідно до яких неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями та штраф підлягає стягненню вже за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

А відтак судом визнається законною та обгрунтованою позовна вимога про стягнення з відповідача у відповідності до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України штрафу у розмірі п’ятикратної провізної плати (відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1) за всю відстань перевезення (855 км від станції Городній Донецької залізниці до станції Миронівка Південно –Західної залізниці) в сумі –24160,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 909, 920 ЦК України, ст. 224, 225, 315 ГК України, ст.ст. 6, 23, 105, 118, 122 Статуту залізниць України, п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.5 Правил оформлення перевізних документів, п. 28 розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України,

Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код ЄДРПОУ 24370434; р/р № 26007004810 в АКБ «Український капітал»м. Київ, МФО 320371), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) штраф у розмірі 24160 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код ЄДРПОУ 24370434; р/р № 26007004810 в АКБ «Український капітал»м. Київ, МФО 320371) в доход державного бюджету України 241 (двісті сорок одну) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

С.М. Жирнов

Дата підписання рішення –10.04.2008 р.