Рішення № 1529743, 07.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-

будівна корпорація «Місто», м. Київ

До Українського консорціуму «Екосорб», м. Київ

Про розірвання договору

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Пономарчук Н.В. –пред. за довірен.,

Скуба І.В. –пред. по довір.

Від відповідача Омельчук С.В. –пред. по довір.,

Кириченко В.Г. –пред. по довір.

В судовому засіданні оголошувалась короткочасна перерва відповідно до ст. 77 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач заявив позовну заяву про розірвання Договору № СК 36/179 від 15.02.2005р., укладеного сторонами про пайову участь у будівництві житлового будинку по вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року, позов задоволено: договір про пайову участь у будівництві житлового будинку по вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі м. Києва № СК 36/179 від 15.02.2005р. розірвано.

Постановою Вищого Господарського суду України від 05.12.2007р. касаційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб»задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2008р. справі № 4/203 присвоєно новий номер –31/111 та призначено її розгляд на 02.04.2008р.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення, враховуючи Постанову Вищого господарського суду України від 05.12.2007р.

Представники відповідача з доводами, наведеними в позовній заяві не погоджуються, позовні вимоги не визнають, та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність згоди сторін . Представниками відповідача було надано письмовий відзив., який долучений до матеріалів справи

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»та Українським консорціумом «Екосорб»було укладено договір № СК 36/179 про пайову участь у будівництві житлового будинку по вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі м Києва (надалі - Договір).

Згідно Додаткової угоди №1 від 08.06.2006р. до Договору термін початку будівництва - 15.09.2006р.

У відповідності до п. 4.1.2. Договору, Консорціум зобов'язаний щомісячно надавати Товариству документи про обсяг виконання будівельних робіт.

Додатком №2 від 08.06.2006р. до Договору затверджений Графік виконання робіт, де зазначено, що Консорціум зобов'язується провести погодження, експертизу та затвердження проектної документації у термін до 15.08.2006р.

Як свідчать матеріали справи, Товариство на виконання умов Договору перерахувало на користь Консорціуму грошові кошти у сумі 4 924 000 грн. 00 коп., на підтвердження цих обставин в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень №471 від 21.02.2005р., №16 від 01.03.2005р., №169 від 16.05.2005р. Перелічені докази визнаються судом належними.

Що стосується посилань Консорціуму на порушення Товариством графіку фінансування, то судом встановлено наступне. Графік фінансування будівництва об’єкту був затверджений сторонами додатковою угодою №1 від 15.02.2005 р. Однак, як свідчать матеріали справи, Додаткову угоду №1 до Договору від 15.02.2005 року, Сторони в п. 6 Додаткової угоди №1 від 08.06.2006 року до Договору визнали недійсною. На момент укладання Додаткової угоди №1 від 08.06.2006 року Консорціум не мав претензій до Товариства стосовно виконання графіку фінансування.

Згідно п.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов’язані з його недійсністю. Відповідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Таким чином, суд дійшов висновку, що визнавши графік фінансування недійсним, Консорціум позбавляється права посилатися на його не виконання Товариством.

Більше того, відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 08.06.2006 року, фінансування робіт по будівництву Об’єкту здійснюється Товариством по факту виконаних робіт на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання Товариством копії актів (Ф№ КБ-3 та Ф№ КБ-2в), які Консорціум щомісячно представляє Товариству до 5 числа наступного місяця, в розмірі 50% від фактичного об’єму виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5 Додатку №2 від 08.06.2006 року, Сторони погодили, що підписання графіку виконання будівельних робіт; затвердження кошторису на будівництво та графіку фінансування відбувається на протязі 20 днів з моменту отримання дозволу на будівництво. але не пізніше 15.09.06 р. З наведених доказів випливає, що новий графік фінансування так і не був погоджений Сторонами.

Консорціумом, в свою чергу, не були розпочаті роботи, передбачені Графіком робіт (Додаток №2 від 08.06.2006 р. до Договору) і, як встановлено судом, документація про обсяги виконаних будівельних робіт не надавалася. Також, у судовому засіданні встановлено, що Консорціумом ( відповідачем ) так і не було усунено зауважень Комплексної державної експертизи (Висновок Служби «Київдержекспертиза»№ 5481 від 14.09.2008 року), а відтак і не затверджено проектну документацію, ніякі акти (Ф№ КБ-3 та Ф№ КБ-2в) Консорціумом Товариству не надавалися.

Що стосується п.4.1.2 Договору, відповідно до якого, Консорціум спільно з Товариством мали отримати дозвіл Держархбудконтролю на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва, то, як свідчать матеріали справи, Додатком №2 від 08.06.2006 року ця умова договору була змінена, обов’язок щодо отримання дозволу на будівництво покладався на Консорціум, що ним також не було зроблено.

Як видно з матеріалів справи, п. 5 Додаткової угоди №1 від 08.06.2006 р. до Договору передбачено, що у випадку систематичного (протягом двох або більше місяців) невиконання будь-якої сторони за договором, інша Сторона має право відмовитися від договору та вимагати від винної Сторони відшкодування всіх понесених витрат по договору, компенсування збитків (проценти по отриманим кредитам, інфляція та інше) та сплати штрафу в розмірі 25 % від вартості понесених витрат.

18.01.2007р. Консорціум направив на адресу Товариства лист № 01/01-21 з пропозицією розірвати Договір, вказавши згоду повернути 4 924 000 грн. 00 коп. в строк 30 банківських днів з дати підписання угоди про розірвання договору.

Позивач в свою чергу, у відповідь на вищевказаний лист направило Консорціуму претензію №М-36/01, якою не заперечувало проти розірвання Договору та вимагало від Консорціуму як боржника у семиденний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість по договору та відшкодування завданих невиконанням договору збитків.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Консорціумом не було виконано взятих на себе за Договором зобов'язань, тобто не виконано роботи у відповідності до Графіка робіт (Додаток №2 від 08.06.2006 року до Договору).Безумовних доказів в підтвердження зворотного відповідачем суду не пред’явлено.

Пунктом 5 Додаткової угоди №1 від 08.06.2006 р. до Договору надано право стороні відмовитися від договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У зв'язку з викладеним, позов Товариства до Консорціуму підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наданими суду матеріалами справи та поясненнями товариство позивача підтвердило правомірність заявлених позовних вимог, а Консорціум відповідача не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ст.ст.181,188 ГК України , Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про пайову участь у будівництві житлового будинку по вул. Обсерваторній, 4 у Шевченківському районі м. Києва № СК 36/179 від 15.02.2005р, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к.709, код 32204722) та Українським консорціумом «Екосорб»(01170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, б.7, код ЄДРПОУ 02023732).

3. Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»(03170, м. Київ, бул. Ромена Роллана, буд. 7, Код ЄДРПОУ 02023732, п/р 260013069601 в АБ «Банк регіонального розвитку»в м. Києві, МФО 300540; п/р 26003010109 в ТОВ «КБ «Актив-Банк»в м. Києві, МФО 300852; п/р 26006026442891 в КМФ АКБ Соц.розв. «Укрсоцбанк»в м. Києві, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11,.к. 709, Код ЄДРПОУ 32204722 п/р 260003054901 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540) 85 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних витрат.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Н.І.Качан