Рішення № 1529737, 19.07.2007, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд Чернігівської області м. Чернігів тел 7-44-62, 7-99-18

просп.Миру,20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2007 року справа №6/192

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Картон Трейдінг Україна”,

м. Київ, пров. Лабораторний, 3

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”

в особі Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз”

ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за договором №35/4),

м. Прилуки, вул.. Вокзальна, 1

про визнання неправомірними дій та спонукання виконати певні дії

Суддя Ж.В.Блохіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Чернікова О. С., юрисконсульт, довіреність №271-07/07юр від

02.07.2007р.

Від відповідача: Степаненко Л.М.. начальник юридично-договірного відділу,

довіреність № юр-562/8 від 01.12.2006р.

Рішення прийнято 19.07.2007р. після оголошеної 04.07.2007р. перерви в засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ

Товариством з обмеженою відповідальністю „Картон Трейдінг Україна” подано позов до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НГВУ „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за договором №35/4 ) про:

визнання дії Відповідача по сплаті рентної плати у сумі 54 238 634,26 грн. за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за договором № 35/4 у період з квітня 2005 р. по березень 2007 р. такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства;

спонукання Відповідача вжити дії щодо коригування податкових зобов’язань за період з квітня 2005 р. по березень 2007 р. по сплаті рентної плати за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за договором № 35/4.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві та його представник посилаються на наступне. НГВУ „Чернігівнафтогаз”, як уповноважена особа спільної діяльності, здійснює нарахування та сплату з рахунка, призначеного для обслуговування спільної діяльності, рентної плату за нафту та газ, що видобуваються у процесі виконання договору №35/4. Відповідач, починаючи з квітня 2005 року, здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності, та сплачував нараховані суми до державного бюджету. Всього відповідачем за період з 2005 року по 2007 рік було сплачено рентної плати в сумі 54238634,26 грн. До квітня 2005 року відповідач не здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності. Відповідач свої дії пояснив тим, що у цей період сплата рентної плати з понад базової продукції здійснюється згідно з вимогами статті 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” в редакції Закону України від 25 березня 2005 року № 2505ІV, у 2006 році - згідно з вимогами статті 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-IV , а у 2007 році –згідно з пунктом 2 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30 листопада 2006 року № 398-V. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав. Рентна плата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні встановлена згідно з Указом Президента України “Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні” від 21 грудня 1994 року № 785/94. Протягом 1995-1998 років діяли ставки рентної плати, що згідно з пунктом 3 Указу Президента України №785/94 затверджувались Міністерством економіки України, Міністерства фінансів України разом з Державним комітетом України по нафті і газу. З 1999 року до 2006 року включно ставки рентної плати встановлювалися законами про державний бюджет України на відповідний рік. З метою стимулювання збільшення видобутку нафти і газу на родовищах із важковидобувними та виснаженими запасами та залучення інвестицій для дорозробки таких родовищ був прийнятий Указ Президента України “Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами” від 17 червня 1996 року № 433/96. Він передбачав що видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ. В контексті Указу Президента України від 17 червня 1996 року № 433/96 термін "базові обсяги" означає обсяги видобутку нафти і газу, що повинні досягатися видобувним підприємством із використанням існуючих на родовищі виробничих потужностей, техніки та технологій. В контексті Указу Президента України від 17 червня 1996 року № 433/96 додатково видобуті нафта і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, - це щорічні обсяги видобутку, які визначаються за фактичними результатами діяльності видобувних підприємств як різниця загальних обсягів видобутку нафти і газу по відповідних родовищах та встановлених базових обсягів і звільняються від рентної плати.

Згідно з положеннями Указу Президента України Кабінетом Міністрів України було прийнято 9 постанов, якими встановлені переліки родовищ з важковидобувними і виснаженими запасами і для них визначено базові обсяги видобутку нафти газу та конденсату. Становлення базових обсягів видобутку на Прилуцьке, Гнідинцівське, Малодівицьке, Богданівське, Щурівське та Скороходівське були визначені родовищами з важковидобувними та виснаженими запасами Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. N 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами". Згідно з положеннями Указу Президента України № 433/96 видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ. Це прямо стосується видобування нафти та газу Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському та Скороходівському родовищах, визначених родовищами з важковидобувними та виснаженими запасами постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами".

Відповідач, на думку позивача, при виконанні передбачених договором функцій за рахунок доходів від спільної діяльності сплатив до державного бюджету рентну плату за понад базову нафту, яка не підлягала обкладенню цим збором, а тим самим вчинив дії, що зачіпають інтереси товариства, тобто порушив умови Договору. Оскільки Відповідач є підприємством, в якому понад 50 відсотків акцій належить Державі, дії Відповідача призвели до фактичного перерозподілу доходів від спільної діяльності в інтересах основного акціонера Відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на наступне. Указ Президента України №433/96 втратив чинність згідно з Указом Президента України „Про визнання таким, що втратив чинність Указ Президента України від 17 червня 1996 року №433” від 27.12.2005р. №1858/2005. Отже, немає підстав вести мову про те, що додаткова нафта, видобута у 2006-2007 роках звільнена від рентної плати. Окрім того, Кабінет Міністрів України постановою від 17 травня 2006р. №686 визнав такими, що втратили чинність постанови Кабінету Міністрів України з питань визначення родовищ корисних копалин з важковидобувними та виснаженими запасами, у тому числі і постанову від 24.04.2000 р. №699 „Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами”. Починаючи з квітня 2005 року відповідач керувався вимогами статті 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” в редакції Закону України від 25 березня 2005 року № 2505ІV, у 2006 році - згідно з вимогами статті 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-IV , а у 2007 році –згідно з пунктом 2 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30 листопада 2006 року № 398-V. Відповідач вважає свої дії по нарахуванню та сплаті рентної плати такими, що спираються на положення чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

19.01.1999 р. між відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” та товариством з обмеженою відповідальністю „Карлтон Трейдінг Україна” (позивач) було укладено “Договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі” за №35/4 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п.п. 4.1, 13.1 та 13.2 Договору ведення спільних справ, пов’язаних з його виконанням, покладено на виконавчу дирекцію, посадові особи якої згідно з пунктами 13.4 та 13.8 Договору знаходяться у трудових стосунках з ВАТ “Укрнафта” у складі нафтогазовидобувного управління (надалі НГВУ) “Чернігівнафтогаз”.

Саме НГВУ “Чернігівнафтогаз”, до складу якого відноситься виконавча дирекція спільної діяльності, взято на податковий облік, як особу відповідальну за сплату податків за договором № 35/4 з наступними реквізитами:

НГВУ “Чернігівнафтогаз” спільна діяльність за договором № 35/4, реєстраційний (обліковий) номер 534663345.

НГВУ “Чернігівнафтогаз”, як уповноважена особа, здійснює нарахування та сплату з рахунка, призначеного для обслуговування спільної діяльності, рентної плати за нафту та газ, що видобуваються у процесі виконання договору № 35/4.

Відповідач, починаючи з квітня 2005 року здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ та сплачував нараховані суми до державного бюджету з окремого рахунку, відкритого для обслуговування спільної діяльності. Всього Відповідачем за період з 2005 року до 2007 року було сплачено рентної плати за додаткові (понад базові) обсяги нафти, що були видобуті на вказаних родовищах, на загальну суму 54.238.634,26 грн. (п’ятдесят чотири мільйона двісті тридцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні 26 коп.), у тому числі:

2005 рік –12.877.600,00 грн.;

2006 рік –30.150.164,40 грн.;

2007 рік –11.210.869,86 грн.

До квітня 2005 року Відповідач не здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХІІ рентний платіж належить до загальнодержавних податків. Обовязковість справляння рентного платежу за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, передбачено Указом Президента України “Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобувається в Україні” від 21.12.1994р. №785/94.

Протягом 1995-1998 років діяли ставки рентної плати, що згідно з пунктом 3 Указу Президента України №785/94 затверджувалися Міністерством економіки України, Міністерства фінансів України разом з Державним комітетом України по нафті і газу. З 1999 року до 2006 року включно ставки рентної плати встановлювалися законами про державний бюджет України на відповідний рік.

З метою стимулювання збільшення видобутку нафти і газу на родовищах із важковидобувними та виснаженими запасами та залучення інвестицій для дорозробки таких родовищ був прийнятий Указ Президента України “Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами” від 17 червня 1996 року № 433/96 (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 1858/2005 від 27.12.2005р.), який передбачав, що видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

В даному Указі зазначено, що „При цьому термін "базові обсяги" означає обсяги видобутку нафти і газу, що повинні досягатися видобувним підприємством із використанням існуючих на родовищі виробничих потужностей, техніки та технологій. Базові обсяги встановлюються Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та зазначаються в ліцензії на експлуатацію родовища, яка видається видобувному підприємству. За видобуті нафту і газ у межах базових обсягів здійснюються всі обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України”.

Відповідно до Указу Президента України від 17 червня 1996 р. N 433 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24 квітня 2000 р. N 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами", якою встановлені базові обсягів видобутку нафти на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівсьому та Скороходівському родовищах. Роки до розробки зазначені з 1999 по 2019.

Базові обсяги видобутку нафти встановлено Міністерством палива та енергетики.

Згідно з умовами статті 9 Договору базові обсяги видобутку нафти та газу (Базові вуглеводні) є власністю ВАТ “Укрнафта, а понад базові обсяги видобутку нафти та газу (Додаткові вуглеводні), досягнуті в результаті Спільної Діяльності учасників Договору, приходуються на окремому балансі спільної діяльності у випадках розподілу прибутку або на балансах учасників у варіанті розподілу продукції.

Тобто продукція, яка отримана при здійсненні спільної діяльності, є виключно додаткова понад базові обсяги видобутку нафти і газу.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 699 дала підстави для використання положень Указу Президента України № 433/96 при нарахуванні та сплаті рентної плати за нафту, видобуту на вказаних родовищах понад встановлені базові обсяги.

Як вказують сторони, з вступом у дію постанови № 699 ( з травня 2000 року) рентна плата нараховувалась лише на базові обсяги видобутку нафти з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ і сплачувалась платником податків НГВУ “Чернігівнафтогаз”.

Отже, згідно з положеннями Указу Президента України № 433/96 видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ. Це прямо стосується видобування нафти та газу Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському та Скороходівському родовищах, визначених родовищами з важковидобувними та виснаженими запасами постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами".

Указ Президента України № 433/96 стимулював залучення інвестицій в дорозробку нафтових родовищ шляхом гарантування звільнення від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами. Тобто періодом дії гарантій є увесь період експлуатації визначених родовищ. Відповідно до останнього речення четвертого абзацу статті 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність”: “Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.”

Це дає підстави вважати, що надані для всього періоду експлуатації( дорозробки) Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ гарантії продовжують діяти сьогодні і діятимуть у майбутньому. Істотною є та обставина, що Указ Президента України № 433/96 та постанова Кабінету Міністрів України №699 були прийняті до внесення змін згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 10.12.91 р.№ 1955-XII у частину першу статті 19 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, що обмежило поняття державних гарантій захисту інвестицій виключенням із нього питань сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доводи відповідача на правомірність його дій з нарахування та сплати рентної плати з додаткових (понад базових) обсягів видобутку нафти і газу з посиланням на положення Закону України про державний бюджет на 2005 рік не приймається судом до уваги з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” в редакції Закону України № 2505ІV від 25 березня 2005 року, на яку посилається відповідач визначено наступне:

«Установити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме, природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти (у тому числі з родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами, включаючи понад базовий) на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України:

... рентну плату за нафту (у тому числі за базові і понад базові обсяги, видобуті з родовищ із важковидобувними і виснаженими запасами) –у розмірі 300 гривень за одну тонну видобутої нафти... .»

Як вбачається із наведеного, стаття 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” не містить конкретної, прямої вказівки щодо сплати рентної плати за додаткові понад базові обсяги нафти та газу, видобуті з родовищ, затверджених Кабінетом Міністрів України як такі, що мають важковидобувні та виснажені запаси.

Лише окремі родовища після проходження встановлених процедур розгляду проектної документації та затвердження базових рівнів видобутку нафти та газу були включені в перелік, зокрема Перелік нафтових родовищ Чернігівської області, що належать до родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами, затверджені Кабінетом Міністрів на виконання положень Указу Президента України № 433/96.

Тобто в статті 3 вищевказаного Закону йде мова про важковидобувні та виснажені запаси в звичайному для видобутку нафти і газу розумінні без прив’язки до умов Указу Президента України № 433/96. Підписуючи Закон України № 2505ІV від 25 березня Президент України не поставив під сумнів дію Указу № 433/96 і не відмінив його. Відміна Указу № 433/96 відбулася через тривалий час, а саме 27 грудня 2005 року згідно з Указом Президента України “Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 17 червня 1996 року № 433” від 27 грудня 2005 року № 1858/2005.

Указ Президента України № 1858/2005 не передбачає скасування умов сплати рентної плати за нафту, видобуту понад базові обсяги на родовищах, де здійснюється спільна діяльність за Договором, оскільки згідно з Указом Президента України № 433/96 видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

Також не можна погодитись з доводами відповідача про те, що додатковою причиною для сплати ренти за видобуток понад базових обсягів нафти та газу є те, що Кабінет Міністрів України постановою від 17 травня 2006 р. № 686 визнав такими, що втратили чинність постанови Кабінету Міністрів України з питань визначення родовищ корисних копалин з важковидобувними та виснаженими запасами, у тому числі і постанову від 24 квітня 2000 р. N 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами".

Указом Президента України № 433/96 з метою створення умов для інвестування передбачалось звільнення видобутку нафти та газу з родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами на весь період експлуатації таких родовищ, а не на період дії постанов Кабінету Міністрів. Указ передбачав визначення родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами, але не передбачав зворотної дії.

Таким чином, Відповідач безпідставно опираючись тільки на статті 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” у редакції Закону України від 25 березня 2005 року № 2505ІV, статті 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-IV , пункту 2 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 30 листопада 2006 року № 398-V та ігноруючи положення Указу Президента України № 433/96 та постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами", протягом квітня 2005 року - березня 2007 року здійснював нарахування та сплату рентної плати за додаткові понад базові обсяги нафти, видобутої на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському та Скороходівському родовищах.

Відповідач при виконанні передбачених договором функцій за рахунок доходів від спільної діяльності сплатив до державного бюджету рентну плату за понад базову нафту, яка не підлягала обкладенню цим збором, а тим самим вчинив дії, що зачіпають інтереси позивача, тобто порушив умови Договору.

Окрім того, ч.8 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 1991.06.25 визначено, що «Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам”.

Закон України “Про державний бюджет України на 2005 рік” № 2285-ІУ був прийнятий 23.12.2004 р. Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік” № 3235-ІУ був прийнятий 20.12.2005 р. Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік” № 489-У був прийнятий 19.12.2006 р.

Отже, вищезазначеними Законами були змінені (підвищені) ставки рентної плати та відмінені пільги за видобуті понад базові обсяги нафти у період менший ніж 6 (шість) місяців до початку нового бюджетного року, що суперечить ч.8 ст.1 Закону України „Про систему оподаткування” та ст.96 Конституції України.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що зміна розміру ставок та механізм справляння обов’язкових платежів не можуть запроваджуватись Законом України про Державний бюджет, і, відповідно, Закон України про Державний бюджет не може делегувати Кабінету Міністрів України повноваження щодо встановлення механізму справляння обов’язкових платежів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України. При цьому статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої та виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються податки та збори (обов’язкові платежі).

Відповідно до статті 116 Конституції України до повноважень Кабінету Міністрів не віднесено повноважень встановлювати ставки (розмір), механізм, терміни та порядок сплати обов’язкових платежів до бюджету України.

Отже, законодавством не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати або змінювати розмір (норматив) ставок, механізм та порядок справляння обов’язкових платежів в загальнообов’язковому порядку.

Статтею 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Кабінету Міністрів України дається доручення встановити порядок відрахування суб’єктами господарювання рентних платежів до Державного бюджету України. Враховуючи, що Кабінет Міністрів України згідно з п. 1 ст. 116 Конституції України забезпечує виконання законів України, згідно зі ст. 6 Конституції України здійснює свої повноваження відповідно до законів України, і згідно зі ст. 19 Конституції України має діяти в межах повноважень у спосіб, передбачений законами України, то, відповідно, і встановлення Кабінетом Міністрів України нормативів (ставки, розміру) та порядку (механізму) відрахувань рентних платежів повинно відповідати законам України, а саме: ст.ст. 1, 7, 8, 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Таким чином, відповідно до ст. ст. 7, 8 Закону України „Про систему оподаткування”, статтею 3 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та ст. 3 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” Кабінету Міністрів України не доручено, не надано права і не делеговано повноважень встановлювати нормативи (ставку, розмір) та змінювати встановлений законом України порядок визначення нормативу (ставки, розміру) відрахування рентних платежів для всіх суб’єктів господарювання.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

С У Д В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за договором №35/4) по сплаті рентної плати у сумі 54.238.634,26 грн. за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за договором № 35/4 у період з квітня 2005 р. - по березень 2007 р. такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

3. Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за договором №35/4), вжити дії щодо коригування податкових зобов’язань за період з квітня 2005 р. - по березень 2007 р. по сплаті рентної плати за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за договором № 35/4.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за договором №35/4) ( м. Прилуки, вул.. Вокзальна, 1, рахунок 26002200143019 в АКБ „Сіті банк (Україна), код 534663345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Картон Трейдінг Україна (м. Київ, пров. Лабораторний, 3, рахунок 26002200140001 в АКБ „Сіті банк (Україна), код 25662676) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Ж.В. Блохіна

19.07.07