Рішення № 1529632, 04.02.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»

До

Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»

Про

зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Кондратова І.Д.

Представники:

Від позивача Буднік О.П. –представник за довіреністю № 3/350 від 16.03.2007 року;

Від відповідача Бражнікова Т.О. –представник за довіреністю № 4 від 26.01.2007 року; Різник Ю.О. - представник за довіреністю № 40 від 29.01.2008 року; Федоренко В.І. - представник за довіреністю № 25 від 04.04.2007 року; Куприненко Н.В. - представник за довіреністю № 2 від 21.01.2008 року;

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2008 року оголошувалась перерва.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання, передбачені договором зберігання № Р2005хр2 від 26.12.2005 року, а саме : забрати зі зберігання цукор-пісок у кількості 4820,750 тонн, що належить позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 06.04.07р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2007р. відкладено розгляд справи на 25.04.07р, з метою витребування від позивача оригіналу листа від 14.12.06р. № 41-10-1/573 та доказів, що підтверджують проведення планового капітального ремонту складу для зберігання цукру-піску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.05.07р. Крім того, суд у вищевказані ухвалі зобов’язав позивача надати суду докази, що підтверджують проведення планового ремонту складу для зберігання цукру-піску.

У судовому засіданні 17.05.2007р. відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв’язку з поданням до Господарського суду Тернопільської області Прокурором Шевченківського району м. Києва в інтересах держави, в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд», позовної заяви про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»збитків завданих неналежним виконанням Договору зберігання № Р 2005хр2 від 26.12.05р. Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно розпорядився цукром-піском у розмірі 179 250 кг., який знаходився на зберіганні у останнього за вищевказаним договором. Позивач також надав ухвалу Господарського суду Тернопільської області про порушення провадження у справі № 1/26-2108 за вищевказаною позовною заявою.

Позивач заперечував проти зупинення провадження у справі, стверджуючи що, справа, яка буде розглядатись у Господарському суді Тернопільської області, не пов’язана зі справою № 27/136.

Приймаючи до уваги той факт, що Господарський суд Тернопольської області розглядаючи справу № 1/26-2108 встановить, яка саме кількість цукру-піску Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»перебуває на зберіганні у Відкритому акціонерному товаристві «Чортківський цукровий завод», суд дійшов висновку про пов’язаність справ та про необхідність зупинення провадження у справі № 27/136.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2007р. зупинено провадження у справі № 27/136 до розгляду Господарським судом Тернопільської області справи № 1/26-2108 про стягнення збитків у розмірі 510 862,50 грн., завданих неналежним виконанням Договору зберігання № Р 2005хр2 від 26.12.05р.

На адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв’язку з набранням рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2007р. по справі № 1/26-2108 законної сили.

З наданих позивачем доказів, підтверджуючих вищевикладені обставини вбачається, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2007р. по справі № 1/26-2108 в задоволені позовних вимог прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду України відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 року по справі № 1/26-2108 апеляційне подання прокурора Шевченківського району м. Києва задоволено повністю, рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2007р. по справі № 1/26-2108 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повстю шляхом стягнення з ВАТ «Чортківський цукровий завод»на користь Аграрного фонду України цукор –пісок у кількості 179,250 тонн загальною вартістю 510862 грн. 50 коп.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 18 від 10.12.2007 року, у зв’язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному та, з метою уникнення затягування розгляду справи, доручено судді Кондратовій І.Д. прийняти справу № 27/136 до свого провадження.

Зважаючи на вищевикладене. враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження підлягає поновленню,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 р. провадження у справі № 27/136 поновленню, розгляд справи був призначений на 22.01.2008 року о 10-45.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2008 року надав суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що ВАТ «Чортківський цукровий завод»здійснив незаконне відвантаження цукру-піску в кількості 179,250 тонн та з приводу даного питання є рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2007р. Крім того, відповідач стверджує, що він неодноразово звертався до позивача з проектами додаткових угод на продовження терміну дії договору відповідального зберігання цукру-піску, однак ВАТ «Чортківський цукровий завод»постійно відмовлявся від їх підписання. Відповідач вважає, що позивач своєю відмовою у продовженні строку дії договору відповідального зберігання цукру-піску порушує норму ч. 1 ст. 940 Цивільного кодексу України в якому зазначено, що професійний зберігач, який зберігає речі на складах загального користування, не має права відмовитись від укладення договору зберігання за наявністю у нього такої можливості. Державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд»посилаючись на свої додаткові пояснення просить суд відмовити ВАТ «Чортківський цукровий завод»в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2008 року оголошено перерву до 04.02.2008 року.

В судовому засіданні позивач надав додаткові пояснення та зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд прийняти рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.02.2008 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Чортківський цукровий завод»(зберігач) та Державною спеціалізованою бюджетною установою «Аграрний фонд»(поклажодавець) укладено Договір зберігання № Р2005хр2 (надалі договір), згідно умов якого Аграрним фондом було передано Відкритому акціонерному товариству «Чортківський цукровий завод»на зберігання цукор-пісок в кількості 5000 тонн на строк до 01.07.2006 року, який згідно додаткової угоди від 20.09.2006 року до цього договору було продовжено лише до 31.12.2006 року та передбачено, що строк зберігання може бути продовжено по домовленості сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Судом встановлено, що сторони відповідної додаткової угоди не підписали, строк дії договору не продовжили, відповідач в установленому законом порядку не звертався до суду за захистом свого порушеного права щодо спонукання позивачам продовжити строк дії договору.

У відповідності до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно статті 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Судом встановлено, що оскільки складські приміщення для зберігання цукру-піску ВАТ «Чортківський цукровий завод»потребують капітального ремонту, про що санітарно –епідомологічною станцією винесено припис № 484/02 від 15.05.2007 року, позивач неодноразово листами попереджав відповідача про те, що не має можливості продовжити термін зберігання цукру-піску відповідно до вищевказаного договору зберігання на 2007 рік, у зв’язку з чим запропонував перевезти цукор-пісок в кількості 5000 тон на ТОВ «Сабліно-Знам”янський цукровий комбінат», який в свою чергу листом № 15 від 06.12.2006 року гарантував прийняття для зберігання на свої склади цукор, що належить Аграрному фонду.

18.12.2006 року ВАТ «Чортківський цукровий завод»здійснив відвантаження на адресу ТОВ «Сабліно-Знам”янський цукровий комбінат» цукру-піску у кількості 179,250 тонн, який належить позивачу.

28.12.2006 року Державною спеціалізованою бюджетною установою «Аграрний фонд»листом № 41-07/219 зобов’язав позивача зупинити відвантаження цукру-піску та не здійснювати відвантаження цукру-піску для перевезення на ТОВ «Сабліно-Знам”янський цукровий комбінат», так як уповноважених представників Аграрного фонду не допустили на ТОВ «Сабліно-Знам”янський цукровий комбінат»для здійснення перевірки наявності та стану зберігання. Позивач виконав лист позивач та зупинив відвантаження цукру.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день прийняття рішення по даній справі на ВАТ «Чортківський цукровий завод» знаходиться на зберіганні 4 820,750 тонн цукру-піску, що належить Аграрному фонду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором та нормами чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що листом № 41-10-1/546 від 05.12.2006 року Аграрний фонд звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду на продовження строку зберігання цукру-піску, однак ВАТ «Чортківський цукровий завод»відмовилось від її підписання, а враховуючи його спеціальний статус відмова позивача у продовженні строку зберігання цукру-піску шкодить інтересам держави.

Судом з’ясовано, що відмова ВАТ «Чортківський цукровий завод»в продовженні строку зберігання цукру-піску є законною, оскільки згідно до ДСТУ 4245:2003 (Цукор. Умови тривалого зберігання), термін зберігання упакованого цукру для цукру-піску і цукру-рафінаду установлюють:

- в опалюваних складах - до 8 років;

- в неопалюваних складах - від 1,5 до 4 років залежно від кліматичних умов та виду тари.

Цукор-пісок чи рафінований цукор-пісок упакований в поліпропіленові мішки, виготовлені з поліпропіленової тканини згідно з ДСТУ 3748 з поліетиленовими чи поліпропіленовими мішками-укладками, в неопалюваних складах зберігають до 2 років, за умови суворого дотримання температурно-вологісного режиму та обов'язковій відповідності його вимогам ДСТУ 2316 (ГОСТ 21) і ДСТУ 2213 (ГОСТ 22) - пункт 3.2. Стандартів.

Згідно довідки ВАТ «Чортківський цукровий завод»№ 3/218 від 25.01.2008 р. склад, де зберігається упакований в поліпропіленові мішки цукор-пісок, в тому числі цукор відповідача, є неопалюваним.

Крім того, на запит ВАТ «Чортківський цукровий завод», Санітарно-епідеміологічна станція Чортківського району Тернопільської області листом № 42/02 від 25.01.2008 р. відповіла, що термін зберігання цукру-піску на складі заводу встановлюється до 2х років згідно п. 3.2. Стандартів та враховуючи той факт, що склади заводу неопалюютьтся.

Таким чином, судом встановлено, що згідно ДСТУ 4245:2003 строк зберігання цукру-піску Аграрного фонду, переданого на зберігання ВАТ «Чортківський цукровий завод»на складі позивача не може бути установлений після 26 грудня 2007 р.

Крім вищевикладеного, судом встановлено, що ВАТ «Чортківський цукровий завод»не має можливості зберігати на своєму складі цукор Аграрного фонду, оскільки склад потребує термінового капітального ремонту, що є істотною обставиною, яка виключає можливість належної схоронності цукру.

Суд відзначає, що договір зберігання має укладатись за взаємним волевиявленням сторін, в даному випадку позивач не бажає та не має можливості продовжити дію договору зберігання, а тому відсутні правові підстави для подальшого зберігання позивачем цукру-піску, переданого позивачем.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності.

Згідно статті 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідно до п. 7.3 Договору поклажодавець зобов’язувався своєчасно до закінчення строку зберігання розпорядитися з товаром, який знаходиться на зберіганні у зберігача.

Відповідач в порушення умов чинного законодавства та домовленості сторін, порушує умови договору, після закінчення строку зберігання не забирає цукор-пісок, який був переданий позивачу на зберігання, чим порушує права Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»та позбавляє можливості останнього провести ремонт у відповідності до припису санітарно-епідомологічної станції № 484/02 від 15.01.2007 року.

Суд відзначає, що у відповідності до частини 3 статті 950 Цивільного кодексу України зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. Відповідач належним доказами не довів, що в діях позивача щодо відвантаження 179,250 тонн наявний умисел або груба необережність, а тому судом встановлено, що відповідач безпідставно ухиляється від свого обов’язку забрати, товар переданий на зберігання, в свою чергу позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 626, 629, 936, 948 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Спонукати Державну спеціалізовану бюджетну установу «Аграрний фонд»(01001, Україна, м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 33642855) виконати зобов'язання, передбачені договором зберігання, а саме: забрати із зберігання цукор-пісок у кількості 4820,750 тонн, що належить Аграрному Фонду та знаходиться на зберіганні на складі Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»(48523, смт. Заводське, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 05429587).

3. Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»(01001, Україна, м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 33642855) в доход державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Відкритого акціонерного товариства «Чортківський цукровий завод»(48523, смт. Заводське, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 05429587) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.04.2008 року