Постанова № 1529503, 09.04.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.08 р. Справа № 37/323а

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 9 квітня 2008 року о 14 годині 30 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

Повний текст постанови складений 10 квітня 2008 року та підписаний суддею о 10 годині 00 хвилин.

за позовом державного підприємства "Орджонікідзевугілля", м. Єнакієве

до відповідача Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Єнакієве

про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 липня 2006 року № 0000072440/2, № 0000082440/2, № 0000032440/2, № 0000062440/2, № 0000052440/2, № 0000042440/2 про застосування штрафу

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Стреліній М. В.

Представники:

від позивача: Ковальова Л. В. – за дов. № 01/4-15162 від 25 грудня 2007 року,

від відповідача: Руденко Є. О. – за дов. № 11004/9 від 19 березня 2008 року,

Кононенко О. А. – за дов. № 36903/4 від 20 листопада 2007 року.

Суть справи:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою № 01/4-1173 від 2 жовтня 2006 року (т. 1 арк. справи 3-8) до Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Єнакієве про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурних підрозділів державного підприємства „Орджонікідзевугілля”: “Шахта “Булавинська” № 0000072440/2 на суму 684626 грн. 59 коп., “Шахта “Ольховатська” № 0000082440/2 на суму 484200 грн., “Шахта “Вуглегірська” № 0000032440/2 на суму 483194 грн. 39 коп., “Шахта “Єнакієвська” № 0000062440/2 на суму 412200 грн., “Шахта “Полтавська” № 0000052440/2 на суму 184500 грн., “Шахта “ім. Карла Маркса” № 0000042440/2 на суму 320024 грн. 16 коп. (редакція вимог вказана з урахуванням уточнень позивача – т. 21 арк. справи 1-4, 86-89), розгляд якої згідно пунктів 6, 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду був підвідомчий господарському суду Донецької області.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2006 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/323а. 22 листопада 2006 року господарський суд Донецької області задовольнив клопотання сторін та зупинив провадження в адміністративній справі № 37/323а на строк до надання суду сторонами результатів звірки наявності податкового боргу на кожну дату встановленої податковим органом при оспорюваній перевірці реалізації побутового вугілля по кожному структурному підрозділу позивача та інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Листами господарський суд повідомляв сторін про необхідність надання відповідних документів та явку до суду для вирішення питання щодо подальшого розгляду справи.

17 березня 2008 року за ініціативою суду провадження по справі № 37/323 а було поновлено, у зв'язку з наданням сторонами витребуваних судом документів та за згодою сторін проведене попереднє засідання, закінчене підготовче провадження та здійснений перехід до судового розгляду.

31 березня 2008 року під час судового розгляду сторони надали клопотання про зупинення провадження по справі до 9 квітня 2008 року для надання додаткових доказів, яке судом було задоволено.

9 квітня 2008 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти них заперечував, примирення сторони не досягли.

Позивач – державне підприємство "Орджонікідзевугілля" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є видобування та постачання вугільної продукції, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію та статут (т. 1 арк. справи 46, 48-61). Позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32276912 (т. 1 арк. справи 47). Згідно довідки форми № 4-ОПП (т. 1 арк. справи 45) позивач перебуває на податковому обліку в Єнакієвській ОДПІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом неправомірно застосовані штрафні санкції за відчуження майна, яке перебуває під податковою заставою без згоди податкового органу, оскільки структурні підрозділи позивача безоплатно реалізували вугілля для побутових потреб власних робітників та пенсіонерів.

Відповідач – Єнакієвська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечував (т. 1 арк. справи 134) посилаючись на те, що позивачем не були дотриманні умови пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині попереднього узгодження операцій з реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, у зв'язку з чим й були застосовані штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181- ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин передбачено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління. Згідно підпункту 8.6.4 пункту 8.6 статті 8 вказаного Закону у разі здійснення операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 - 8.6.3 цього пункту, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.

Відповідно до підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Податковим керуючим Заря Д. В., призначеним наказами Єнакієвської ОДПІ № 180 від 15 липня 2005 року та № 68 від 27 лютого 2006 року (т. 1 арк. справи 157-159, т. 23 арк. справи 55-56), 4 квітня 2006 року за результатами проведених перевірок стану збереження активів, що перебувають у податковій заставі, з питання безоплатної передачі вугілля працівникам та пенсіонерам за період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2005 року структурними підрозділами державного підприємства "Орджонікідзевугілля" - шахт "Ольховатська", "Булавинська", "Єнакієвська", "Полтавська", "Вуглегірська", "імені Карла Маркса" були складені відповідні акти перевірок № 1298/24-011-2/360351702/10, № 1299/24-011-2/26351725/9, № 1300/24-011-2/26351837/8, № 1301/24-011-2/26351843/7, № 1302/24-011-2/26351719/6, № 1303/24-01102/26351872/5 (т. 1 арк. справи 25-36). 17 березня 2006 року податковим керуючим були вручені посадовим особам шахт повідомлення про проведення перевірок (т. 1 арк. справи 148-153).

В зазначених актах перевірок було вказано, що відповідно до абзацу "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" даний вид операції з безоплатної передачі готової продукції (не за грошові кошти) працівникам та пенсіонерам позивача підлягає письмовому узгодженню з податковим органом, однак на адресу Єнакієвської ОДПІ у перевіряємому періоді запити щодо узгодження цих операцій не надходили. Так, податковим керуючим було встановлено, що:

- на шахті "Ольховатська" у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 2987 тон на загальну суму 1001557 грн. 16 коп. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 1032855 грн. 70 коп. (акт № 1298/24-011-2/360351702/10 від 4 квітня 2006 року),

- на шахті "Булавинська" у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 3038,5 тон на загальну суму 684626 грн. 59 коп. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 1159368 грн. 09 коп. (акт № 1299/24-011-2/26351725/9 від 4 квітня 2006 року),

- на шахті "Єнакієвська" у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 2253 тон на загальну суму 412200 грн. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 770702 грн. 05 коп. (акт № 1300/24-011-2/26351837/8 від 4 квітня 2006 року),

- на шахті "Полтавська" у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 1212 тон на загальну суму 184500 грн. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 1019858 грн. 19 коп. (акт № 1301/24-011-2/26351843/7 від 4 квітня 2006 року),

- на шахті "Вуглегірська" у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 2420 тон на загальну суму 483194 грн. 39 коп. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 1691640 грн. 27 коп. (акт № 1302/24-011-2/26351719/6 від 4 квітня 2006 року),

- на шахті імені Карла Маркса у другому півріччі 2005 року відпущено вугілля у кількості 1751 тон на загальну суму 320024 грн. 16 коп. при наявності податкового боргу на момент закінчення перевірки у сумі 1119005 грн. 74 коп. (акт № 1303/24-011-2/26351872/5 від 4 квітня 2006 року).

Відповідно до підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами. Єнакієвською ОДПІ на підставі зазначеної норми були прийняті відносно ДП "Орджонікідзевугілля" 17 квітня 2006 року податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу: № 0000082440/0 на суму 1001557 грн. 16 коп. по СП "Шахта "Ольховатська", № 0000052440/0 на суму 184500 грн. по СП "Шахта "Полтавська", № 0000042440/0 на суму 320024 грн. 16 коп. по СП "Шахта імені Карла Маркса", № 0000032440/0 на суму 483194 грн. 39 коп. по СП "Шахта "Вуглегірська", № 0000072440/0 на суму 684626 грн. 59 коп. по СП "Шахта "Булавинська", № 0000062440/0 на суму 412200 грн. по СП "Шахта "Єнакієвська" (т. 1 арк. справи 19-24).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Єнакієвської ОДПІ (т. 21 арк. справи 8-9), керівником якої було прийнято рішення № 15266/10/25-013-67 від 10 травня 2006 року (т. 1 арк. справи 14-18) про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скарги – без задоволення. Єнакієвською ОДПІ були прийняті 10 травня 2006 року податкові повідомлення-рішення № 0000082440/1, № 0000052440/1, № 0000042440/1, № 0000032440/1, № 0000072440/1, № 0000062440/1 про застосування штрафів на ті ж суми (т. 1 арк. справи 68-73).

За результатами розгляду повторної скарги позивача (т. 21 арк. справи 16-20) рішенням ДПА у Донецькій області № 9779/10/25-013-5 від 14 липня 2006 року (т. 1 арк. справи 10-13) було частково скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000082440/0 від 17 квітня 2006 року (№ 0000082440/1 від 10 травня 2006 року) на суму 1001557 грн. 16 коп. по СП "Шахта "Ольховатська" в частині визначення штрафу в сумі 517357 грн. 16 коп., оскільки в акті перевірки були зазначені суми відпуску вугілля по собівартості продукції, а не по цінам реалізації, внаслідок чого були завищені суми відчуження у розрахунку штрафних санкцій. Інші вище перелічені податкові повідомлення-рішення були залишенні без змін.

21 липня 2006 року Єнакієвською ОДПІ були прийняті нові податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафу до структурних підрозділів державного підприємства „Орджонікідзевугілля”: “Шахта “Булавинська” № 0000072440/2 на суму 684626 грн. 59 коп., “Шахта “Ольховатська” № 0000082440/2 на суму 484200 грн., “Шахта “Вуглегірська” № 0000032440/2 на суму 483194 грн. 39 коп., “Шахта “Єнакієвська” № 0000062440/2 на суму 412200 грн., “Шахта “Полтавська” № 0000052440/2 на суму 184500 грн., “Шахта “ім. Карла Маркса” № 0000042440/2 на суму 320024 грн. 16 коп. (т. 1 арк. справи 62-67).

По суті встановлених порушень на підставі аналізу діючого законодавства суд встановив наступне.

За визначенням наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Статтею 11 цього Закону встановлений порядок погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств, який не виключає можливості погашення податкового боргу за рахунок активів цих підприємств. При цьому, правильне вирішення питання щодо обсягу відповідальності позивача за відчуження майна без отримання попередньої згоди податкового органу вимагає встановлення розміру податкового боргу позивача на момент відчуження. Останнє обумовлюється тим, що рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 справа N 1-9/2005 про податкову заставу підпункт 8.2.2 пункт 8.2 статті 8 Закону України N 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року в частині поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків без врахування суми його податкового боргу визнаний таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним. Конституційний Суд України визнав, що розмір податкової застави, виходячи з загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. Обмеження податкової застави розміром податкового боргу означає, що встановлена підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 згаданого Закону відповідальність за відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу може наступити в межах розміру податкового боргу, оскільки розпорядження майном вартістю поза такими межами не є порушенням встановлених законом правил податкової застави з огляду на те, що на нього податкова застава не поширюється.

Щодо наявності податкового боргу у структурних підрозділів ДП “Орджонікідзевугілля” під час здійснення операцій щодо безоплатної передачі вугілля, то сторони шляхом звіряння (т. 21 арк. справи 90-133) зазначили, що в період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2005 року податковий борг у шахт був в наявності, проте його сума постійно змінювалася за рахунок погашення, реструктуризації та списання податкового боргу (т. 22 арк. справи 7-39) та податковим органом на кожну дату відпуску вугілля не визначалася. Державне підприємство "Орджонікідзевугілля" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІУ від 23 червня 2005 року, що підтверджується випискою (т. 22 арк. справи 6). Загальна вартість майна (оборотних та необоротних активів) структурних підрозділів шахт згідно балансів за спірний період перевищувала розмір податкового боргу (т. 22 арк. справи 85-96, 118-119, 130-136). Перші та другі податкові вимоги були виставлені ще відповідно у жовтні та листопаді 2001 року (т. 22 арк. справи 140-147).

Згідно підпункту 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи вищевикладене, питання правомірності застосування штрафу на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 прямим чином залежить від визначення питання, які саме активи платника податку перебувають в податковій заставі, чи відповідає розмір податкової застави сумі податкового зобов'язання платника податку та чи дійсно саме ці активи були ним відчужені без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна регулюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-ІУ від 18 листопада 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі по тексту Закон № 1255-ІУ). Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що рухоме майно це окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки. Вугілля відноситься до рухомого майна. За статтею 11 Закону № 1255-ІУ обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 3 Закону № 1255-ІУ обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. За статтею 4 цього Закону публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава належить до публічних обтяжень майна.

Згідно розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т. 21 арк. справи 23-27) 23 жовтня 2003 року був внесений запис № 5 про податкову заставу невизначеного майна, всього рухомого, нерухомого майна та майнових прав ДП "Орджонікідзевугілля".

Опис майна, що перебуває в податковій заставі, Єнакієвською ОДПІ у спірний період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2005 року не складався, зміни до реєстру обтяжень з зазначенням конкретно визначеного майна не вносилися. Вугілля податковим органом не описувалося.

Суд враховує посилання податкового органу на те, що згідно частини 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнанні неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Проте зазначає, що згідно частини 2 статті 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є сутністю принципу законності. Тобто, недотримання податковим органом вимог статті 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо опису предмета обтяження є порушенням законності. Так, частиною 1 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження. Недійсне обтяження не породжує негативні юридичні наслідки у вигляді штрафних санкцій для сторони, що здійснила без попередньої згоди обтяжувача операцію з не описаним та не ідентифікованим рухомим майном - вугіллям, наявність якого в податковій заставі посадові особи Єнакієвської ОДПІ всупереч вимогам статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України не довели.

Як вбачається з актів перевірок фактів передачі вугілля працівникам та пенсіонерам шахт не за звичайними цінами Єнакієвська ОДПІ не встановлювала.

Згідно Тимчасових галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції на шахтах та розрізах, затверджених Міністерством палива та енергетики № 30 від 26 січня 2001 року (т. 1 арк. справи 37-39) до складу інших витрат відноситься первісна вартість вугілля, що надається безоплатно на побутові потреби. За довідками позивача (т. 21 арк. справи 6, 7, 35-38) вартість безоплатно відпущеного робітникам та пенсіонерам вугілля включається до собівартості вугільної продукції, в податковому обліку згідно підпункту 5.2.11 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість безоплатно наданого робітникам та пенсіонерам шахт вугілля відноситься до складу валових витрат та відображається по рядку 4.8 декларації з податку на прибуток. Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість нарахований на безоплатно відпущене вугілля включається в податкове зобов'язання в рядку 1.1 декларації з ПДВ.

З 13 листопада 2006 року по 22 грудня 2006 року Єнакієвською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2005 року по 30 червня 2006 року. За результатами перевірки був складений акт від 29 грудня 2006 року № 2741/23/32276912 (витяг - т. 23 арк. справи 64-68), яким серед інших був зафіксований факт порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданого працівникам підприємства та пенсіонерам вугілля, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у 3 кварталі 2005 року на суму 1071691 грн., у 4 кварталі 2005 року на суму 1682310 грн. На підставі вказаного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження 23 серпня 2007 року було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000032340/3 (т. 23 арк. справи 63) про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1051205 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1234482 грн.

ДП “Орджонікідзевугілля” оскаржило це податкове повідомлення-рішення адміністративного суду. 10 грудня 2007 року Донецьким окружним адміністративним судом була прийнята постанова (т. 23 арк. справи 58-62) про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000032340/3 від 23 серпня 2007 року у частині донарахування податку на прибуток у сумі 880210 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1063487 грн.

З 5 лютого 2007 року по 15 лютого 2007 року Єнакієвською об’єднаною державною податковою інспекцією відповідно до постанови слідчого відділу податкової міліції від 26 січня 2007 року була проведена виїзна позапланова перевірка Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2005 року по 30 червня 2006 року. За результатами перевірки був складений акт від 21 лютого 2007 року № 433/23/32276912 (витяг з акту – т. 23 арк. справи 10-24), яким серед інших був зафіксований факт порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданого працівникам підприємства та пенсіонерам вугілля, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у 2 кварталі 2005 року на суму 89 883 грн. 50 коп., у 4 кварталі 2005 року на суму 25 639 грн. 75 коп. На підставі вказаного акту перевірки 27 лютого 2007 року було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0006892340/0 (т. 23 арк. справи 25) про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 395 532 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 395 532 грн.

ДП “Орджонікідзевугілля” оскаржило це податкове повідомлення-рішення до господарського суду Донецької області. Господарським судом Донецької області 11 травня 2007 року була прийнята постанова про задоволення позовних вимог ДП “Орджонікідзевугілля” та скасування податкового повідомлення–рішення Єнакієвської ОДПІ від 27 лютого 2007 року № 0006892340/0 (т. 23 арк. справи 26-28). Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року (т. 23 арк. справи 29-31) вказане рішення господарського суду було залишено без змін, апеляційна скарга Єнакієвської ОДПІ без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення № 0002652340/0 від 29 грудня 2005 року (т. 23 арк. справи 40) прийняте на підставі акту перевірки № 1678/23/32276912 від 20 грудня 2005 року (т. 23 арк. справи 32-39) за попередній період з 1 січня 2004 року по 30 червня 2005 року також було постановою господарського суду Донецької області від 23 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року, визнано нечинним в частині донарахування податку на прибуток за операціями з безоплатної передачі вугілля працівникам та пенсіонерам шахт позивача.

Підставами задоволення судом позовних вимог ДП “Орджонікідзевугілля” та визнання незаконними висновків Єнакієвської ОДПІ про заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за рахунок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданого працівникам підприємства та пенсіонерам вугілля, у тому числі за спірний у даній справі період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2005 року, в вищезазначених судових рішеннях було зазначено наступне.

Визначення терміну “валовий доход” наведене в пункті 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, відповідно до якого це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

“Продаж товарів” у розумінні пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. До безоплатно наданих товарів відповідно до пункту 1.23 статті 1 наведеного Закону відносяться: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод, а також товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

З приписів зазначених вище норм вбачається, що операції з продажу товарів, в тому числі з безоплатної їх передачі, повинні мати цивільно–правовий характер для того щоб доходи, отримані від їх здійснення, включались платником податку до валового доходу відповідного періоду. За статтею 1 Цивільного кодексу України основними ознаками цивільно–правових відносин є юридична рівність, вільне волевиявлення та майнова самостійність їх учасників. Однією з основних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору та відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно частини 7 статті 43 Гірничого закону України № 1127-ХІУ від 6 жовтня 1999 року зі змінами та доповненнями підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Колективними договорами структурних підрозділів державного підприємства "Орджонікідзевугілля" - шахт "Ольховатська", "Булавинська", "Єнакієвська", "Полтавська", "Вуглегірська", "Імені Карла Маркса" на 2005 рік (т. 22 арк. справи 44-60, 75-84, 97-99, 107-117, 120-129, 137-138) у відповідності до статті 43 Гірничого закону України, підпункту 12.10 пункту 12 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України, НАК "Вугілля України", іншими власниками (об єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості № 71 від 7 серпня 2001 року було передбачено забезпечення безоплатним вугіллям працівників шахт, пенсіонерів, інвалідів праці та війни, сімей, що втратили годувальника в розмірі 5,9 тонн на домогосподарство. Постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 14 квітня 2004 року "Деякі питання обкладення податком з доходів фізичних осіб вартості безоплатно наданих вугілля та вугільних брикетів" був затверджений перелік професій осіб, які перебувають у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами і до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу яких не включається вартість безоплатно наданих їм вугілля та вугільних брикетів та встановлено, що обсяги вугілля та вугільних брикетів, вартість яких не включається до складу загальномісячного або річного оподаткованого доходу платників податку з доходів фізичних осіб, безоплатно наданих на побутові потреби особам, які перебувають у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами, за переліком професій, затвердженим цією постановою, а також іншим платникам податку, визначеним у підпункті 4.3.15 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", визначаються у розмірах, що передбачені колективним договором, але не більш як 5,9 тонни на домогосподарство.

Той факт, що на виконання вимог статті 43 Гірничого закону України, колективних договорів структурні підрозділи позивача - шахти "Ольховатська", "Булавинська", "Єнакієвська", "Полтавська", "Вуглегірська", "Імені Карла Маркса" за період з липня по грудень 2005 року здійснювали безоплатний відпуск вугілля саме працівникам шахт та пенсіонерам підтверджується поясненнями позивача (т. 21 арк. справи 5), даними товарних балансів, відомостей про облік видобутку, відвантаженню та реалізації вугілля (т. 22 арк. справи 61-74, 100-106), звітами про рух рядового вугілля (т. 7 арк. справи 2-89, 91-96, т. 8 арк. справи 14-127, т. 9 арк. справи 1-71, т. 10 арк. справи 2-104, т. 11 арк. справи 2-83), книгами руху добутого вугілля (т. 5 арк. справи 2-5, 7-108, т. 6 арк. справи 2-104, т. 8 арк. справи 2-13), талонами на виписку вугілля (т. 12 арк. справи 15-145, т. 13 арк. справи 28-168, т. 14 арк. справи 48-126, т. 15 арк. справи 8-122, т. 16 арк. справи 2-140, т. 17 арк. справи 2-97, т. 18 арк. справи 26-91, т. 19 арк. справи 2-134, т. 20 арк. справи 2-119), списками робітників шахт та пенсіонерів (т. 12 арк. справи 3-14, т. 13 арк. справи 2-27, т. 14 арк. справи 3-46, т. 18 арк. справи 3-25). Посадові особи податкового органу фактів реалізації вугілля іншим категоріям населення за плату при перевірках не встановлювали.

З вищевикладеного вбачається, що структурні підрозділи ДП “Орджонікідзевугілля” у 3 та 4 кварталах 2005 року безоплатно в межах норм передбачених колективними договорами забезпечували своїх працівників та пенсіонерів вугіллям та цей обов’язок передбачений частиною 7 статті 43 Гірничого закону України, тобто у цьому випадку відсутня свобода вибору договору, оскільки вугледобувне підприємство в даному випадку позбавлено можливості визначити інші умови для надання цього вугілля, ніж встановлені Гірничим законом України, та доходів від його відчуження не отримує. Суд зазначає, що згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством та в той же час вимоги встановлені законом повинні дотримуватися усіма, як підприємствами, так і органами державної влади. Таким чином, безоплатне надання вугілля є соціальною пільгою працівників гірничих підприємств гарантованою державою та її законодавче врегулювання спростовує висновки податкового органу щодо неможливості підприємства без попередньої згоди податкового органу виконувати вимоги Гірничого закону України.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги позивача.

У зв'язку з повним задоволенням судом заявлених до суб'єкта владних повноважень позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення № 3921 від 3 жовтня 2006 року відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 4-14, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, пунктами 3, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги державного підприємства "Орджонікідзевугілля" до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурних підрозділів державного підприємства „Орджонікідзевугілля”: “Шахта “Булавинська” № 0000072440/2 на суму 684626 грн. 59 коп., “Шахта “Ольховатська” № 0000082440/2 на суму 484200 грн., “Шахта “Вуглегірська” № 0000032440/2 на суму 483194 грн. 39 коп., “Шахта “Єнакієвська” № 0000062440/2 на суму 412200 грн., “Шахта “Полтавська” № 0000052440/2 на суму 184500 грн., “Шахта “ім. Карла Маркса” № 0000042440/2 на суму 320024 грн. 16 коп. задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000072440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “Булавинська” на суму 684626 грн. 59 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “Ольховатська” на суму 484200 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “Вуглегірська” на суму 483194 грн. 39 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “Єнакієвська” на суму 412200 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “Полтавська” на суму 184500 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042440/2 від 21 липня 2006 року щодо застосування штрафу до структурного підрозділу державного підприємства „Орджонікідзевугілля” “Шахта “ім. Карла Маркса” на суму 320024 грн. 16 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Орджонікідзевугілля" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені за платіжним дорученням № 3921 від 3 жовтня 2006 року.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку зі складністю справи відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання постанови у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 9 квітня 2008 року о 14 годин 30 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Яманко В.Г.