Рішення № 15288462, 21.04.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

                                                                                                              № 2-916/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:           головуючого –судді           Воробйова С.О.

                    при секретарі –                    Подлєсної О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що в період з 10.08.1995 року до 17.02.2006 року він перебував в трудових відносинах з відповідачем та працював проходчиком підземним 5 розряду з повним підземним днем в шахті та машиністом гірських виємочних машин підземним 6 розряду з повним підземним днем в шахті, звільнившись на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв’язку з переходом на пенсію за віком.

Під час роботи він отримав професійне захворювання, а саме: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірна течія. Легенева недостатність 1-2 ступеня.

Вказане професійне захворювання виникло у зв’язку з тривалим періодом роботи у підземних умовах, обумовлених впливом виробничого чинника пилової етіології і йому, згідно довідки МСЕК № 079249 від 29.01.2007 року встановлено 3 групу інвалідності безстроково та 40% втрати працездатності безстроково.

Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську йому були призначені страхові виплати у разі одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації втраченого заробітку.

Внаслідок професійного захворювання відбулося ушкодження його здоров’я, в зв’язку з чим йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він протягом тривалого часу постійно знаходиться у хворобливому стані, що порушує його звичайний уклад життя та спричиняє страждання, порушені його нормальні життєві зв’язки в зв’язку з чим доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 80000.00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позов просили задовольнити в повному обсязі (а.с. 42-43, 51).

Представник відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, посилаючись на те, що спричинену моральну шкоду позивачу повинно виплатити Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, а також не згоден з розміром моральної шкоди, яку просить стягнути позивач. Просив розглянути справу за відсутності представника (а.с. 46-47).

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, винести рішення на розсуд суду, не погодившись з розміром моральної шкоди, яку просить стягнути позивач (а.с. 53-54).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10.08.1995 року до 17.02.2006 року перебував в трудових відносинах з відповідачем та працював проходчиком підземним 5 розряду з повним підземним днем в шахті та машиністом гірських виемочних машин підземним 6 розряду з повним підземним днем в шахті, звільнившись на підставі ст. 38 КЗпП України у зв’язку з переходом на пенсію за віком (а.с. 14-16).

Під час роботи він отримав професійне захворювання, а саме: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, помірна течія. Легенева недостатність 1-2 ступеня, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 10-11).

Вказане професійне захворювання виникло у зв’язку з тривалим періодом роботи у підземних умовах, обумовлених впливом виробничого чинника пилової етіології і йому, згідно довідки МСЕК № 079249 від 29.01.2007 року встановлено 3 групу інвалідності безстроково та 40% втрати працездатності безстроково (а.с. 12-13).

Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську йому були призначені страхові виплати у разі одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації втраченого заробітку (а.с. 55-61).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим їм органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров’я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Про те, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України від 31.01.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках передбачених законодавством.

Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного суду України від 31.01.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов’язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв’язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду і, згідно ст. 231-1 КЗпП України, роз’яснення Пленуму Верховного суду України він має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг и тривалість страждань, а саме: значне погіршення стану здоров’я позивача, те, що професійна працездатність у зв’язку з професійним захворюванням втрачена 40%, він визнаний інвалідом 3 групи безстроково.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»на користь позивача, в рахунок відшкодування моральної шкоди, 15000.00 грн., виходячи, із характеру та глибини моральних страждань, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8.50 грн. та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 268, 1167-1168 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26006301620720 Філія «Відділення»ПАТ «Промінвестбанк»в м. Красноармійську Донецької області, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову компенсацію у розмірі 15000.00 грн (п’ятнадцять тисяч) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26006301620720 Філія «Відділення»ПАТ «Промінвестбанк»в м. Красноармійську Донецької області, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8.50 грн та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15.00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: