Рішення № 15276, 19.06.2006, Господарський суд м. Севастополя

Господарський суд міста Севастополя

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" червня 2006 р.

справа № 20-12/105

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління “Техно –ЛТД” (99014, м. Севастополь, шосе Камишове, 49)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000013500/0 від 16.05.06р,

Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача –Басов Ю.М., представник по довіреності № 01 від 06.05.06р.;

Від відповідача –Гінтер К.Ф., довіреність № 02/10-011/2006 від 10.01.06р., старший державний податковий інспектор відділу супроводження справ у судах юридичного управління ДПА у м. Севастополі;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління “Техно –ЛТД” звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000013500/0 від 16.05.06р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов, пояснив, що податкові накладні, що видані ТОВ “Дінал”, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2005 р. визнані недійсними і тому не надають права позивачу відносити зазначені в них суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Враховуючи те, що позивачем віднесено без встановлених законом підстав до податкового кредиту суму 18335,56 грн., згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ “Дінал”, визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,34 грн. є правомірним.

У розгляді справи оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін суд,

В с т а н о в и в:

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя (надалі –Інспекція) актом перевірки від 28.04.2006р. за № 701/10/35-004/20753993 Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління “Техно –ЛТД” (надалі - ТОВ “СРНУ “Техно-ЛТД”), встановлено порушення статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” –заниження податкового зобов’язання з ПДВ в період з 2 по 4 квартал 2003 року на 18335,56 грн.

На підставі вищевказаного акту, Інспекцією 16.05.06р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000013500/0 про визначення ТОВ “СРНУ “Техно-ЛТД” суми податкового зобов’язання в розмірі 27503,34 грн. відповідно до статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ “Севастопольське РНУ “Техно-ЛТД” зазначає, що на підставі накладних № 8 від 29.04.2003р., № 10 від 30.04.2003р., № 14 від 21.05.2003р., № 19 від 06.06.2003р., № 22 від 27.06.2003р., № 24 від 10.07.2003р., № 27 від 30.07.2003р., № 31 від 27.08.2003р., № 33 від 29.08.2003р., № 39 від 30.09.2003р., № 45 від 28.10.2003р., № 49 від 21.11.2003р., № 61 від 22.12.2003р. та актів виконаних робіт, отримало від ТОВ “Дінал” товар та виконані роботи, оплату здійснено на підставі відповідних платіжних доручень.

При цьому позивач стверджує, що його контрагентом на момент проведення господарської операції та складання податкових накладних були надані податкові накладні, які оформлені належним чином та мають всі необхідні реквізити, оскільки ТОВ “Дінал” було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів і свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними. На думку позивача, податкові накладні № 29 від 17.04.2003р., № 33 від 29.04.2003р., № 34 від 29.04.2003р., № 36 від 30.04.2003р., № 39 від 30.04.2003р., № 40 від 30.04.2003р., № 48 від 16.05.2003р., № 56 від 29.05.2003р., № 59 від 30.05.2003р., № 61 від 05.06.2003р., № 62 від 06.06.2003р., № 71 від 27.06.2003р., № 76 від 09.07.2003р., № 90 від 30.07.2003р., № 91 від 31.07.2003р., № 102 від 27.08.2003р., № 105 від 29.08.2003р., № 111 від 29.08.2003р., № 112 від 29.08.2003р., № 115 від 04.09.2003р., № 127 від 30.09.2003р., № 128 від 30.09.2003р., № 141 від 20.10.2003р., № 148 від 29.10.2003р., № 149 від 29.10.2003р., № 157 від 31.10.2003р., № 165 від 21.11.2003р., № 186 від 22.12.2003р., оформлені ТОВ “Дінал” належним чином, а віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за такими накладними є обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), та підтверджений відповідно податковими накладними. Підпункт 7.5 ст. 7 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання податкової накладної.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2005 р. по справі № 2-2308/2005 р. визнані недійсними статут ТОВ “Дінал”, зареєстрований 05.12.2002 р. за № 11541 з моменту його реєстрації; установчий договір про створення та діяльність ТОВ “Дінал” , укладений 28.11.2002 р. та зареєстрований 05.12.2002 р. за № 11541, з моменту його реєстрації, свідоцтво № 36355455 від 25.12.2002р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане ТОВ “Дінал”, з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, тобто з 25.12.2002р. Дане рішення суду набрало законної сили та є чинним.

Святошинським районним судом м. Києва від 26.04.2005 р. встановлено, що установчі документи підприємства громадянином Демент’євим В.О. не складалися та не підписувалися, особисті кошти та немайнові права в статутний фонд ТОВ “Дінал” не вносилися, ніяких дій по реєстрації підприємства ним не проводились, документи по його державній реєстрації не отримувались, ніякої фінансово-господарської діяльності Демент’єв В.О. не вів, в трудових відносинах з ТОВ “Дінал” не перебував. Вчинені від його імені підписи як директора та співвласника ТОВ “Дінал” йому не належать, ніякої фірми в органах державної реєстрації не реєстрував, печатки не отримував, первинні документи як власник товариства не підписував, рахунків у банківських установах не відкривав та не підписував, а також нікого не уповноважував вести від свого імені будь-яку господарську-фінансову діяльність даного товариства. Також, нікого на посаду директора не призначав і не давав своєї згоди на призначення його директором ТОВ “Дінал”.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про додану вартість” платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, що кореспондується з пунктом 2 Порядку “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 (далі-Порядок), згідно якому податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно з пунктом 18 Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.

У відповідності зі статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податкові накладні, що видані ТОВ “Дінал”, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2005 р. визнані недійсними і відповідно не надають права позивачу відносити зазначені в них суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За такими обставинами, суд вважає, що позивачем віднесено без встановлених законом підстав до податкового кредиту суму 18335,56 грн., згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ “Дінал”, а тому визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 27503,34 грн. є правомірним.

Керуючись ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, ст. 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Примирники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

23.06.2006р.