Рішення № 15275451, 29.04.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Справа 2-420/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретареві Костенко В.М.

за участю позивачаОСОБА_1

представника відповідача Кваніна Д.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", про стягнення одноразової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 08 квітня 2011 р. звернулася до Дружківського міського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", про стягнення одноразової допомоги.

В позові вона посилається на те, що з 23.04.1974 року вона працювала у відповідача. Наказом по підприємству № 583 від 24 грудня 2008 року її було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію. Відповідно до колективного договору при звільненні на пенсію працівнику виплачується одноразова допомога при безперервному стажу роботи понад 20 років в розмірі трьох середньомісячних зарплат. Їй така допомога не була сплачена.

Позивачка просить стягнути на її користь з відповідача одноразову допомогу у сумі 4500 гривень та судові витрати на оплату юридичної допомоги у сумі 200 гривень..

Позивач зявилася у судове засідання та підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно позивачка працювала на підприємстві, 24 грудня 2008 року її було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію. Одноразова допомога позивачці не була виплачена, але позивачка пропустила трьох місячний строк для звернення до суду. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши докази по справі, вислухавши сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що з 23 квітня 1974 року по 24 грудня 2008 року позивачка працювала у відповідача в ПАТ "Кіндратівський вогнетривкий завод". Звільнено її було у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Відповідно до п.14.2 колективного договору підприємства передбачено при звільненні працівників у зв'язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову допомогу при безперервному стажу роботі понад 20 років у сумі трьох середньомісячних заробітних плат.

Відповідно до трудової книжки позивачки, вона відпрацювала на підприємстві понад 20 років, а саме 34 роки.

Таким чином, вона відповідно до колективного договору повинна отримати одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат.

Відповідно до довідки підприємства вихідна допомога позивачки складає 5921,04 гривні. У судовому засіданні, позивачка просила стягнути на її користь саме таку суму, збільшивши свої позовні вимоги.

Суд встановив, що відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачу заробітну плату, чим порушив право позивача на своєчасне отримання допомоги в терміни, передбачені ст.115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Оскільки відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачці добровільно всі суми, що належать її від підприємства, зазначені суми підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що в задоволенні позовних вимог треба відмовити, оскільки позивачкою пропущено трьох місячний строк для звернення до суду.

Відповідно до ст. 233 ч.2 Кзпп України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суд вважає, що допомога по виходу на пенсію є складовою частиною заробітної плати, а при порушенні законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

В звязку з тим, що позов ОСОБА_1 задовільнено, а позивач на підставі ст. 4 декрету Кабінету Міністрів України від 24 січня 1993 року „Про державне мито” від сплати держмита звільнено, то відповідно ст. 88 ЦПК України держмито у сумі 59,21 грн. підлягає стягненню у дохід місцевого бюджету з відповідача.

Також з відповідача підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Що стосується судових витрат позивачки у сумі 20 гривень на оплату послуг адвоката, то в цій частині позивачці треба відмовити, оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України стягується судові витрати підтверджені документально, як вибачається із матеріалів справи, доказів у підтвердження оплати зазначеної суми у позивачки не має.

Керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,86,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 94,97,115,116, 233 КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", про стягнення одноразової допомоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", (р/р 26003301471504 код ОКПО 00191767 МФО 334334) на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу у сумі 5921 (пять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 04 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", (р/р 26003301471504 код ОКПО 00191767 МФО 334334)в бюджет місцевого самоврядування р/р 31419537700040 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ОКПО 34686563, КБК 22090100 держмито у сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 21 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень на р/р 31214259700040 банк ГУДКУ в Донецькій обл., МФО 834016 ОКПО 34686563 КБК 22050001 код 615.

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар