Постанова № 15271397, 22.04.2011, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

2-а-719/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

при секретарі Лисенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду м. Донецька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок і виплату недоотриманих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання дій відповідача щодо відмови а перерахунку та доплаті сум на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2008 роки та зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплатити борг у сумі 7103.00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в насідок Чорнобильської катастрофи» згідно якої вона має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Позивач зазначив, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідність ІІІ групи, у звязку з чим відповідач виплачував йому компенсацію на оздоровлення, але у сумі, меншій, ніж встановлена законодавством.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнала, надала суду заперечення, в яких зазначила, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, повязані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07. 2005 року.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, з наступних підстав.

ОСОБА_1, має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7).

Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення, у 2003 -2004 рр. позивач отримував компенсацію у розмірі 21.50 грн.

В 2005 році постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 , для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід ІІІ групи встановлена щорічна допомога на оздоровлення в сумі 90 грн., яка була виплачена: за 2005 рік 90.00 грн.; за 2006 рік -90.00 грн.; за 2007 рік -90.00 грн., за 2008 рік -90.00 грн.

За 2009 рік щорічна допомога на оздоровлення нарахована у вересні 2009 року розмірі 120.00 грн., але не виплачувалася у звязку з арештом даного розрахункового рахунку державною виконавчою службою.

За 2010 рік щорічна допомога на оздоровлення нарахована в січні 2010 року у розмірі 120.00 грн., але не виплачувалася по вищезазначеній причині(а.с.4-5).

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (чотири мінімальних заробітних плат для 1 категорії) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

Відповідно до положень статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при виплаті спірної допомоги за 2003-2005,2007,2008 рр. Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2003 р.- 205 грн.; 2004 році - 332 грн.; у 2005 році - 332,00 грн.; у 2007 році 440 грн.; у 2008 році -545 грн..

Встановлено, що не дотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2003 рік 798.50 грн.; за 2004 рік 1306.50 грн.; за 2005 рік 1238.00 грн.; за 2007 рік 1670.00 грн.; за 2008 рік 2090 грн., а взагалі 7103.00 гривень.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради недоотриманих коштів на оздоровлення підлягають задоволенню.

На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок і виплату недоотриманих сум на оздоровлення задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення за 2003-2005р., 2007 р., 2008 р. що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради(бюджетна програма «Компенсації за шкоду, заподіяну здоровю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення за 2003-2005 рр., 2007 р., 2008 р. у розмірі 7103 грн. (сім тисяч сто три гривні).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста ОСОБА_3 Орєхов