Рішення № 15267362, 14.04.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-386/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Валуєва В. Г.

при секретарі Севанян М. Б., представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шаніної І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ВАТ «КЗРК») та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків…) про відшкодування моральної шкоди. Під час розгляду справи за клопотанням представника позивача позовні вимоги до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення 173 000 гривень за спричинену моральну шкоду залишено без розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з 14.06.1982 року працював гірничим робітником, машиністом скреперної лебідки, гірничим робітником очисного забою, підземним машиністом електровозу в Виробничому обєднанні «Кривбасруда» правонаступником якого на теперішній час являється Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат». В 1997 році звільнений за власним бажанням. Рішенням Лікувально експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини йому встановлено професійні захворювання - 1. Радикулопатія попереково крижова та шийна з вираженими порушеннями хребта, стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді деформуючого артрозу ліктьових суглобів. 2. Нейросенсорна приглухуватість. З. Катаракта обох очей 1 стадії. В результаті було складено Акта розслідування професійного захворювання № 15 від 06.03.2006р., в якому встановлено причину отримання профзахворювань. Відповідно пункту 17 Акту… причиною професійних захворювань явилось фізичне перенавантаження, шум та вплив на робочому місці шкідливих речовин, що перевищували гранично допустимі показники норм праці, а згідно пункту 19 Акту винним в профзахворюванні зазначено підприємство - відповідач. За висновком МСЕК 18.05.2006 році, йому первинно встановлено 45% втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи, при наступних переоглядах в 2007 та 2009 р.р. 45% втрати працездатності було підтверджено, наступний переогляд 01.05.2011року. Позивач вважає, що саме з вини підприємства відповідача він втратив значний відсоток працездатності, став інвалідом, змушений постійно проходити курси лікування, з причини вищевказаного і на теперішній час переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання: відчуває важкість у грудях, непокоїть біль та обмеження обсягу рухів в поперековому та шийному відділі хребта, турбує біль в плечових суглобах, оніміння в ногах, судоми в литкових мязах, шум в вухах. В звязку з вищевикладеним він відчуває себе неповноцінним в веденні домашнього побуту, змушений просити допомоги у своїх близьких і все це спричиняє йому страждання та переживання, які неможливо висловити, а він змушений їх постійно переносити. За таких обставин в нього змінився рівень життєвої діяльності, він прикладає багато зусиль для організації свого життя. Спричинену йому професійним захворюванням моральну шкоду оцінює в сумі 173 000 грн. і просить стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 участі не приймав через погане самопочуття, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві. Зазначив, що позивач отримав три професійних захворювання, втратив 45% професійної працездатності, являється інвалідом 3 групи, систематично проходить курси лікування, в зв'язку з постійним болем в плечових суглобах та приступами кашлю, проблемами зору. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання. Просив суд задовольнити позов та стягнути з підприємства - відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 173 000 грн.Оскільки від представника позивача надійшла заява про залишення позову у частині стягнення з Фонд соціального страхування від нещасних випадків… моральної шкоду в сумі 173000 грн. без розгляду, суд ухвалою 14.04.2011 року залишив позов у цій частині без розгляду.

Представник відповідача ВАТ «КЗРК» позов не визнала та суду пояснила, що відповідач ВАТ «КЗРК» не є належним відповідачем, оскільки позивач працював на шахті «Першотравнева», яка в наступному була ліквідована і на її базі було створено державне підприємство «Кривбасреструктурізація» а потім шахта «Першотравнева» була передана державному підприємству «Кривбасшахтозакриття», тому останні мають бути належним відповідачем. Крім того, позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, оскільки немає висновку медико соціальної комісії про перенесення ним моральних страждань. Згідно ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено із роботодавця на страховика. Підприємства сплачують певну суму страхових внесків і не несуть матеріальних затрат у разі нещасного випадку, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». ВАТ «КЗРК» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач працював на шахті «Першотравнева - 1» у Відкритому акціонерному товаристві Виробничого обєднання «Кривбасруда», правонаступником якого являється Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», з 14.06.1982 року гірничим робітником, машиністом скреперної лебідки, гірничим робітником очисного забою, підземним машиністом електровозу. 05.08.1997 року звільнений з підприємства за власним бажанням. В тому ж році позивач був прийнятий на шахту «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», що підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с. 5-7).

Згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці Жовтневої райсанепідстанції від 08.10.2004р. № 2/2 - 2430 на робочому місці позивача мали місце перевищення гранично - допустимих концентрацій, а саме фізичного перевантаження: нахили корпусу: 108 разів при нормі 50 - 100 разів за зміну; маса вантажу, що підіймається до 40 кг при нормі 30 кг; вібрація до 105 при нормі 101 дБ; шум 99 дБА при нормі 80 дБА; шкідливі речовини - тринітротолуол до 0.6 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0.5 мг/м3 (а.с. 9-13).

Комісія в складі представників: санітарно епідеміологічної станції Жовтневого району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків… та лікаря невропатолога клініки Українського науково дослідного інституту промислової медицини провела розслідування професійного захворювання, про що складено Акт розслідування професійного захворювання № 15 06.03.2006 року, в якому вказано, що причиною професійних захворювань позивача явилось відповідно (пункту 17 Акту…) фізичне перенавантаження, вібрація, шум та шкідливі речовини, що перевищували на робочому місці гранично допустимі показники. В пункті 19 Акту… зазначено, що винним в професійних захворюваннях позивача є керівництво ш. «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда»(а .с. 14-15).

За висновком МСЕК 18.05.2006 року позивачеві первинно встановлено 45% втрати професійної працездатності, при наступному переогляді у МСЕК 11.06.2007 року було підтверджено 45% втрати працездатності, 01.06.2009 року встановлено 45% втрати працездатності. Наступний переогляд 01.05.2011 року (а.с. 16-21). Позивачеві встановлено 3 групу інвалідності та протипоказано фізичне навантаження, шум, вимушена поза, переохолодження, тривала ходьба.

Відповідно наданим виписним епікризам з лікувальних установ, позивач в результаті отримання професійних захворювань, неодноразово (17 разів) проходив курси амбулаторного та стаціонарного лікування в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини міста Кривого Рогу та в 14 й міській лікарні. З медичних документів вбачається, що позивачу лікарями рекомендовано: спостереження лікарів (ортопеда травматолога, невропатолога, терапевта), щорічні курси відновної терапії, прийом протизапальних препаратів, медикаментозне лікування, оздоровлення в санаторії профілакторії, санаторно курортне лікування (Хмільник, Бердянськ, Приморськ, Саки, Солоний Лиман) (а.с.22-39).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в частині, що ВАТ «КЗРК» не являється належним відповідачем, оскільки з трудової книжки позивача вбачається, що останній в період з 1982р. по 05.08.1997р. працював на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда». Згідно наказу по ВО «Кривбасруда» від 05.01.1998р. №1 наданого суду відповідачем, вбачається, що шахта «Першотравнева» ліквідована з 1.01.1998р. Таким чином, позивач працював у шкідливих умовах до ліквідації шахти і шкоду його здоровю було заподіяно при виконанні трудових обовязків в ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є відповідач, а ДП «Кривбасреструктурізація» та ДП «Кривбасзакриття» не можуть бути відповідачем, оскільки позивач ніколи не працював на цих підприємствах.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, підтверджуючих вину підприємства в не забезпеченні безпечних умов праці, із-за чого позивач отримав професійні захворювання, в результаті втратив значний відсоток працездатності, та став інвалідом 3 групи. Порушення стану здоров`я позивача, викликані профзахворюваннями, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. За таких обставин суд вважає, що позивачу заподіяно фізичну та моральну шкоду, котра підлягає компенсації. В даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Суд не може погодитись з запереченнями представника відповідача у тій частині, що, оскільки, позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, то відсутня вина підприємства у заподіянні йому шкоди, тому що той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі з її шкідливими факторами, не позбавляє підприємство від законодавчо встановленого обовязку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники фізичного перенавантаження, шуму та шкідливих речовин, як одних із шкідливих факторів, що стали причиною профзахворювань позивача, перевищували гранично - допустимі концентрації, і причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання, і які не оспорило підприємство-відповідач.

Доводи відповідача ВАТ «КЗРК» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і при розгляді справи слід керуватися Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли в травні 2006 року, тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яким обовязок з відшкодування моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві…

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р. встановлено, що обовязок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду. Ст. 153 кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Ст. 173 кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків. Ст. 237-1 кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зважаючи на 45% втрати позивачем професійної працездатності, 3 групу інвалідності, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяння моральної шкоди позивачу слід визначити у розмірі 18 000грн., що буде відповідати тим стражданням та переживанням які він зазнає, а в іншій частини позову позивачу слід відмовити.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує і той факт, що здоровю позивача була заподіяна шкода і при виконанні трудових обовязків на ВАТ «Суха Балка».

На підставі наведеного та керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, ст.ст. 15, 60, 88 ч. 2, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( юридична адреса: 50029 м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, поточний рахунок 26006050001915 в ПАТ КБ „ ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЗКПО 00191307) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 18000гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізькийзалізорудний комбінат» судовий збір у розмірі 17 гривень та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 15 гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Г. Валуєва