Постанова № 15266369, 28.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/782/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатська корпорація води” про стягнення заборгованості в сумі 257952,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатська корпорація води” про стягнення заборгованості в сумі 257952, 00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТзОВ „Закарпатська корпорація води” зареєстроване Свалявською районною державною адміністрацією Закарпатської області 04.10.2007 року, знаходиться на податковому обліку і є платником податків та обовязкових платежів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”, а також 04.10.2007 року включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців В порушення вимог статті 9 Закону України „Про систему оподаткування”, статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем до бюджету не сплачуються податкові платежі та збори, у звязку з чим виникла податкова заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств 142041,00 грн. та з податку на додану вартість 115911,00 грн. Загальна податкова заборгованість станом на 04.02.2011 року становить 257952,00 грн.

Свалявською МДПІ вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, передбачені статтею 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: надіслання першої та другої податкових вимог, 13.12.2010 року прийнято рішення №29 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (ПК України) органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, таке стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби. Просить стягнути з відповідача до бюджету 257952,00 грн. податкового боргу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року в даній справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року справу було передано за підсудністю на розгляд Волинського окружного адміністративного суду, оскільки, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомостей з ЄДР щодо юридичної особи відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатська корпорація води” зареєстроване за юридичною адресою: 43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мельнична, 13.

В судове засіданні представник позивача не зявився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився по невідомій суду причині. Проте, ухвала судді від 28.03.2011 року про прийняття справи до провадження та призначення справи до судового розгляду з повісткою, яка 28.03.2011 року, а в подальшому повторно 11.04.2011 року, направлена на адресу державної реєстрації відповідача, повернулася з відміткою відділення звязку “за зазначеною адресою не значиться”.

Згідно із частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ТзОВ „Закарпатська корпорація води” зареєстроване як субєкт господарської діяльності Свалявською районною державною адміністрацією Закарпатської області 04.10.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №730894, знаходиться на податковому обліку і є платником податків та обовязкових платежів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”, а також 04.10.2007 року включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатська корпорація води” 04.10.2007 року зареєстроване за юридичною адресою: 43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мельнична, 13.

Згідно розрахунку сум заборгованості станом на 04.02.2011 року за відповідачем рахується податкова заборгованість в розмірі 257952,00 грн., в тому числі: з податку на прибуток підприємств 142041,00 грн.та з податку на додану вартість 115911,00 грн.

Податковий борг з податку на прибуток в сумі 142041,00 грн. виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання згідно декларації №1584/10 від 15.11.2010 року, у звязку з чим було прийняте податкове повідомлення-рішення №350/0008661500/0/35/0277/05/10 від 30.12.2010 року, а також донараховані штрафні санкції на підставі актів перевірки №176/1500/35102773 від 21.09.2010 року та №233/1500 від 30.12.2010 року.

Податковий борг по податку на додану вартість в сумі 115911,00 грн. виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання згідно декларацій №18670 від 20.09.2010 року та №21860 від 20.10.2010 року, у звязку з чим були прийняті податкові повідомлення-рішення №266/0001641600/0/1600/35103772/10 від 21.09.2010 року та №0000021601/0 від 07.10.2010 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків у визначеному законом порядку не оскаржені та недійсними не визнані.

Позивач здійснив заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги №1/260 від 07.10.2010 року та другої податкової вимоги (а.с. 31), 13.12.2010 року прийнято рішення №29 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181-III) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідач станом на 04.02.2011 року не сплатив до бюджету податкові зобовязання в загальному розмірі 257952,00 грн.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Статтею 14.1.156 Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська корпорація води" у банках обслуговуючих платника податків на користь держави кошти в розмірі 257952 (двісті п"ятдесят сім тисяч дев"ятсот п"ятдесят дві) грн. 00 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено - 04 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський