Постанова № 15259314, 01.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2011 р. (15:37) Справа №2а-529/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, дов.№5 від 01.12.2009р., ОСОБА_2, дов.№1 від 01.12.2009р., ОСОБА_3, дов. від 31.12.2010р.

відповідача Говоруха А.В., головний державний податковий інспектор, дов.№1437/9/10 від 14.08.2009р., Кірюхіна Я.М., головний державний податковий інспектор, дов.№1408/9/10 від 20.11.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Державного підприємства «Айвазовське», м.Алушта,

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим, м.Алушта,

про скасування рішення,

Обставини справи: ДП «Айвазовське» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушті АР Крим №0001041502/0 від 02.12.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача про порушення Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ є безпідставним, оскільки здійснений у звязку з протиправним невизнанням уточнюючих розрахунків на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,00 грн. №29918 від 15.10.2009р. за травень 2008р. та №29919 від 15.10.2009р. за червень 2008р., податковою звітністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що при складанні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009р. позивачем допущено порушення Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, а сам у рядку 23.3 «Значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду» відображено 2558294,00 грн., а повинно бути 0, оскільки уточнюючи розрахунки на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,00 грн. №29918 від 15.10.2009р. за травень 2008р. та №29919 від 15.10.2009р. за червень 2008р. не визнанні органами ДПС, як податкова звітність та отримано статус «До відома».

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ДПІ в м.Алушті АР Крим було проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість поданої за жовтень 2009р. (дата реєстрації в податковому органі 17.11.2009р. вх.№34064), за результатами якої складено акт №1580/15-2/04792883 від 25.11.2009р. (а.с. 9-10).

Згідно вищезазначеного акту перевірки, встановлено порушення Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №213 від 15.06.2005р., а сам у рядку 23.3 «Значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду» відображено 2558294,00 грн., а повинно бути 0, оскільки уточнюючи розрахунки на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,00 грн. №29918 від 15.10.2009р. за травень 2008р. та №29919 від 15.10.2009р. за червень 2008р. не визнанні органами ДПС, як податкова звітність та отримано статус «До відома».

Дані порушення призвели до завищення наступних показників:

-строки 23 «Залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 (0 грн.) + рядок 23.2 (0 грн.) + рядок 23.3 (0 грн.) + рядок 23.4 (0 грн.) відображена сума 2558294,00 грн., а потрібно 0 грн.;

-завищення рядка 24 («Залишок відємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 (0 грн.) рядок 20 (43336,00 грн.) на суму 2514958,00 грн., а повинно бути 0 грн.;

-рядка 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (рядок 24 (0 грн.) 25 (0 грн.), на суму 2514958 грн.,

що призвело до заниження рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 (43336,00 грн. рядок 23 (0 грн.) на суму 43336,00 грн.

Крім того, в акті зазначено, що на підставі п.п 7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»:

-збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 43336,00 грн.;

-зменшується сума відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 2558294,00 грн.;

-зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 2514958,00 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, відповідачем 02.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 (а.с.8) про визначення позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 45502,80 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 43336,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2166,8 грн.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування основних зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Цим же підпунктом визначено випадок, в якому контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків: виявлення контролюючим органом арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Зі змісту наведеної норми слідує, що під час проведення камеральної перевірки перевіряється лише правильність здійснення арифметичних операцій та дотримання методологічних прийомів складання податкових декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.10.2009р. подані Уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2008р. та липень 2008р. (а.с. 23-30), згідно яких загальна сума податкового кредиту, що не враховані у декларації звітного періоду, за який виправляється помилка становить 2558294 (1859467 + 698827., загальні суми рядку 3 уточнюючих розрахунків), у тому числі за кодами рядків декларації, в якій було допущено помилки:

-код 10.1 колонки Б 1859467 (декларації за липень 2008р.);

-код 10.1 колонки Б 698827 (декларації за травень 2008р.).

ДПІ в м.Алушті АР Крим було направлено позивачу повідомлення від 20.10.2009 р. №5375/10/15 про те, що уточнюючі розрахунки позивача з ПДВ на порушення вимог п.4.3 Наказу ДПА України від 31.12.2008 року №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» підписані не посадовими особами позивача, а саме: згідно бази АІСР РПП головним бухгалтером позивача є ОСОБА_7, а не ОСОБА_2 Також в зазначеному повідомленні вказано, що уточнюючим розрахункам позивача від 15.10.2009 року надано статус «до відома».

В подальшому, позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009р. (звітна) з додатками, яка отримана відповідачем 17.11.2009р. (а.с. 18-22), з наступними показниками розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період:

-рядок 18.1 «Позитивне значення (+)» із сумою ПДВ в розмірі 43336;

-рядок 20 «Позитивне значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» із сумою ПДВ 43336;

-рядок 23 «Залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.4) із сумою ПДВ 2558294;

-рядок 23.3 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду» із сумою ПДВ 2558294;

-рядок 24 «Залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 рядок 20)» із сумою ПДВ 2514958 (2558294 грн. - 43336 грн.);

-рядок 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 рядок 25)» із сумою ПДВ 2514958.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2010р. у справі №2а-3754/10/10/0170 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010р. у зазначеній справі, згідно якої визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим щодо неприйняття як податкової звітності та надання статусу «до відома» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства «Айвазовське та зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Алушті АР Крим прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року Державного підприємства «Айвазовське» як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини встановлені вищезазначеним судовим рішенням щодо протиправності дій ДПІ в м.Алушті АР Крим відносно неприйняття як податкової звітності та надання статусу «до відома» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року, звільняються від доказування.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§безсторонньо (неупереджено);

§добросовісно;

§розсудливо;

§з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи неправомірність дій відповідача з неприйняття уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 року та №29919 від 15.10.2009 року, з якими відповідач обґрунтовував порушення позивачем Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №213 від 15.06.2005р. при подані податкової декларації з податку на додану вартість поданої за жовтень 2009р., суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0001041502/0 від 02.12.2009р.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить лише суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 від 02.12.2009р.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 від 02.12.2009р.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 01.03.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.03.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 11, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 від 02.12.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Айвазовське» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.