Постанова № 15259292, 16.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2011 р. Справа №2а-15371/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін: представник позивача - Облетова Г.В., Чернишова Н.А.;

представник відповідача - не з'явився;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112304/0 від 19.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9380,00грн. за травень 2010 року.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112304/0 від 19.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (у тому числі, заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 9380,00 грн. за звітний період - травень 2010 року; зобов'язання відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9380,00 грн. за звітний період - травень 2010 року.

Ухвалою суду від 30.11.2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9380,00 грн. за звітний період - травень 2010 року, ухвалами суду від 30.11.2010 року відкрито провадження у справі стосовно решти позовних вимог, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про порушення позивачем правил оподаткування при здійсненні господарських операцій з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Росметалопром». Позивач зазначає, що ним були виконані усі вимоги чинного законодавства для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів, до складу податкового кредиту, придбаний товар використовувався у межах господарської діяльності платника податку, ціну товару сплачено контрагенту, останнім виписано належним чином оформлені податкові накладні.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті спору.

В судове засідання 16.03.2011 року представник відповідача не зявився, про дату,час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, направив клопотання про відкладення судового розгляду справи, проте поважних причин неявки представника відповідача в судове засідання не вказав. Під час решти судових засідань представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, перевіркою, проведеною податковим органом встановлено відсутність контрагента позивача ТОВ «Росметалопром» за юридичною адресою, у звязку із чим суми податку на додану вартість, сплачені цій особі у ціні поставлених товарів виключено зі складу податкового кредиту та складу суми бюджетного відшкодування позивача. Обґрунтовуючи свої заперечення представник відповідача також вказав про порушення позивачем приписів пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168, тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) через невідповідність дійсності даних про місцезнаходження постачальника у податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано суму податкового кредиту.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, наявність письмових заперечень відповідача, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ «Росметалопром» (ідентифікаційний код 36591395), за результатами перевірки складено акт від 12.11.2010 року №1338/23-4/14309008. За висновками даного акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 9380,00 грн.

На підставі даного акту, відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 року №0000112304/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого у декларації за травень 2010 року, на 9380,00 грн.

Судом встановлено, що висновки податкового органу про порушення позивачем привал оподаткування повязані із наступними обставинами.

Перевіркою встановлено, що складу податкового кредиту у травні 2010 року віднесено суми ПДВ за наступними податковими накладними та розрахунками корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які виписані ТОВ «Росметалопром» (ідентифікаційний код 36591395):

№399 від 11.05.2010 року на суму ПДВ 53762,17 грн.;

№45/399 від 18.05.2010 року на суму ПДВ 8103,00 грн.;

№413 від 17.05.2010 року на суму ПДВ 3162,00 грн.;

№46/413 від 27.05.2010 року на суму ПДВ 562,13 грн.;

№518 від 27.05.2010 року на суму ПДВ 5656,30 грн.

При цьому перевіркою підтверджено факт поставки та факт сплати вартості поставленого товару (за недопоставлений товар по податковій накладній №399 від 11.05.2010 року повернуто грошові кошти на суму 54780,75 грн.).

При цьому перевіркою встановлено, що згідно із відповіддю ДПІ в Шевченківському районі м. Києва №19097/7/23-1106 від 01.11.2010 року ТОВ «Росметалопром» (ідентифікаційний код 36591395) відсутнє за юридичною і фактичною адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44.

Суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначена правова позиція узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Надаючи правову оцінку доводами представника відповідача щодо невідповідності вимогам Закону податкових накладних та розрахунків корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, суд встановив таке.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вимоги щодо змісту податкових накладних наведено у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, який передбачає наявність у податковій накладній відомостей про місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

У звязку із цим суд зазначає, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обовязковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність ТОВ «Росметалопром» (ідентифікаційний код 36591395) за його місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

Саме лише посилання в акті перевірки про встановлення іншим податковим органом факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням судом до уваги не приймається. Крім того, відсутність ТОВ «Росметалопром» встановлено у листопаді 2010 року, а операції поставки здійснено у травні цього року.

Згідно з п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року N 79, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за N 208/4429, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця, у термін до 12 числа місяця, оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Пунктом 13 Перехідних положень Закону України від 25.03.2005 року N 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинності 31.03.2005 року, встановлено, що для інформування платників податку центральний податковий орган: не менш як один раз на місяць оприлюднює реєстр платників податку на додану вартість на офіційній сторінці (сайті) глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним (безоплатним); періодично (але не рідше ніж: один раз на півріччя) оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи рішенням суду.

Згідно із даними офіційного сайту ДПА України реєстрацію ТОВ «Росметалопром» (ідентифікаційний код 36591395) у якості платника ПДВ анульовано лише 24.01.2011 року, тож у травні 2010 року вказана особа була зареєстрованою у якості платника цього податку і мала право виписки податкових накладних, до яких правомірно вносились відомості про місцезнаходження юридичної особи, вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування помилковими і такими, що не могли бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено п.7.7 ст. 7 Закону №168.

Згідно із пп. 7.7.1 вказаного пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем дотримані всі передбачені вимоги Закону, щодо виникнення права на бюджетне відшкодування, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню у повному обсязі, проте оскільки позивачем невірно зазначені позовні вимоги про визнання неправомірним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено КАС України стосовно правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Керуючись ст. 94 КАС України суд стягує на користь позивача судові витрати у розмірі суми судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

В судовому засіданні 16.03.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 21.03.2011 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим №0000112304/0 від 19.11.2010 року про зменшення Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний код 14309008) суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9380,00 грн. за травень 2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.