Рішення № 15257336, 22.03.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-173/11

РІШЕННЯ Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді ДАХНЕВИЧ О.Д.

при секретарі АЛІБЄЄВОЇ Ш.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення предмет застави. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір №SI20AК131552337 на суму 24692,79 доларів США, строком до 28 грудня 2012 року, включно, з оплатою 11,16 відсотків річних за користування кредитом. З метою забезпечення зобовязань по зазначеному кредитному договору, відповідач передав у заставу позивачу автомобіль SKODA, модель: Octavia А5 AMBIENTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ : легковий лифтбек , № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. У звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість у сумі 172189 грн. 76 коп.. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави. 29 жовтня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги, зменшив суму позову до 163694 грн. 29 коп. та в рахунок погашення заборгованості просив звернути стягнення на предмет застави автомобіль SKODA, модель: Octavia А5 AMBIENTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ : легковий лифтбек , № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачу на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобілю позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАЇ, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути судові витрати.

05 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з зустрічним позовом про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що після укладання зазначених договорів він добросовісно виконував свої обовязки за договором, але в даний час, у звязку із світовою фінансово-економічною кризою, зростання курсу долару США по відношенню до національної валюти, він вимушений для здійснення зобовязань за договором , купувати іноземну валюту за комерційним курсом українських банків, що зріс більш ніж на 70 % у порівнянні з курсом, який був на момент укладання договору. Крім цього, кредит йому було надано у доларах, хоча відповідно до ст..99 Конституції України та ст.. 524 ЦК України зобовязання має бути виконане у грошовій одиниці України гривні. Грошові зобовязання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо субєкти господарювання мають право проводити розрахунки в іноземній валюті . Згідно ст.. 227 ЦК України, угода юридичної особи, укладена нею без відповідної ліцензії може бути визнана судом недійсною. Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України недійсність зобовязання тягне за собою недійсність забезпечення цього зобовязання. Крім цього, на день укладання договору курс долара становив 5,04 грн. за 1 долар, а на сьогодні 8,00 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобовязань за договором. Також, перед укладанням договору йому позивачем не були розяснені можливі валютні ризики і він не міг передбачити зміну курсу гривні по відношенню до долара США. Він вимушений був брати кредит на придбання автомобілю в доларах, оскільки гривневого кредиту не було . Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що існують на даний час , є порушенням одного з принципів цивільно-правових відносин справедливості. Відповідно до ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» , ст.. 215 ЦК України Кредитний договір має бути визнаний судом недійсним, оскільки він включає до себе умови, які є несправедливими. Просить визнати кредитний договір та договір застави, укладені ним з позивачем недійсними та зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняти у нього суму боргу з урахуванням зроблених платежів за договором кредиту у гривнях в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання кредитного договору протягом 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом за дорученням ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила у відповідності до вищевикладеного. На питання представника відповідача додала, що попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання відповідачем своїх зобовязань вони надсилали, проте доказів цього надати не може. Проти задоволення зустрічного позову заперечила. Пояснила у відповідності до заперечень на зустрічний позов, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач по первісному позову та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Свій позов підтримав, просив його задовольнити. Пояснив у відповідності до викладеного у зустрічному позові. Додав, що попередження про звернення стягнення на предмет застави він не отримував.

Представник відповідача по первісному позову та позивача за зустрічним позовом за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнала, просила у їх задоволенні відмовити. Зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити. Пояснила у відповідності до викладеного у зустрічному позові.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З копії статуту ПАТ КБ “ ПриватБанк “ вбачається, що рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 30.04.2009 р. тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство, у звязку із зміною типу Банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного комерційного банку “ ПриватБанк “ на Публічне Акціонерне товариство Комерційний банк “ ПриватБанк “, який є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ КБ “ ПриватБанк “ .

Судом достовірно встановлено, що 29 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №SI20AК131552337 на суму 24692,79 доларів США, з кінцевим терміном повернення 28 грудня 2012 року, з оплатою 11,16 відсотків річних за користування кредитом.

З метою забезпечення зобовязань по зазначеному кредитному договору 29 грудня 2007 року сторони уклали договір застави, відповідно до якого відповідач передав у заставу позивачу автомобіль SKODA, модель: Octavia А5 AMBIENTE, рік випуску: 2007, тип ТЗ : легковий лифтбек , № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором виконало в повному обсязі надало відповідачу кредит у розмірі 24692,79 доларів США, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Однак, як випливає з наданого позивачем розрахунку суми боргу по кредитному договору, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором кредиту виконує неналежним чином - не проводить своєчасно погашення кредиту та відсотків за користування ним, у наслідок чого, утворилася заборгованість за кредитом станом на 25 жовтня 2010 року 163694 грн. 29 коп. (20694,60 доларів США) , яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 131651 грн. 03 коп. (16643,62 доларів США); заборгованість по процентам за користування кредитом 20462 грн. 14 коп. (2586,87 доларів США); заборгованість по комісії за користування кредитом 1206 грн. 43 коп. (152,52 доларів США);пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2341 грн. 59 коп. (296,03 доларів США); штраф (фіксована частина) 250 грн. (31,61 доларів США); штраф (процентна складова) 7783 грн. 04 коп. (983,95 доларів США).

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За таких обставин, суд доходить висновку , що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 163694 грн. 29 коп. підлягають задоволенню .

Щодо вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» звернути стягнення на предмет застави, то вказана вимога, на думку суду є передчасною з наступних підстав.

Згідно ст. 19 ЗУ “ Про заставу “ за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст.. 20 ЗУ « Про заставу » заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно ст.. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Згідно ч. 2 ст. 28 ЗУ “ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень “ якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

Оскільки доказів попередження відповідача про звернення стягнення на предмет застави позивачем не надано, суд вважає , що вимога щодо звернення стягнення на предмет застави є передчасною і задоволенню не підлягає.

Зустрічний позов відповідача ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на ст.ст.203, 215, 524 ЦК України.

Проте, ствердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про те, що зміст кредитного договору суперечить нормам чинного законодавства, оскільки кредит видано не в національній валюті України і індивідуальної ліцензії у ПАТ КБ «Приватбанк» на видачу кредиту в доларах США не було , суд не може прийняти до уваги.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 13 , 5 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з пояснень сторін та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 був вільний в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, скріпивши його своїм підписом та вчинив дії на виконання його умов, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит це будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

У статті 2 зазначеного вище закону дається визначення поняття коштів, згідно якого кошти це гроші у національній, іноземній валюті чи їх еквіваленті.

Статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 29 липня 2009 року Національним банком України видано ПАТ КБ “ ПриватБанк “ банківську ліцензію №22, яка зареєстрована Національним банком України 19.03.1992 року за № 92 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » та Дозвіл №22-3 на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч. 2, 4 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність ».

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю » Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275 письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року за № 15-93.

Відповідно до п. 2.3. вищевказаного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України. Оскільки ПАТ КБ “ ПриватБанк “ було отримано банківську ліцензію та дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, то, відповідно, банк має право здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти.

Згідно з п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Національного банку України від 14.11.2004 року № 483, використання іноземної валюти на території України платежу як засобу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Враховуючи наведене, підстав, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України для визнання правочинів недійсними позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 в суді не наведено.

Вимога ОСОБА_1 про зобовязання ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняти у нього суму боргу з урахуванням зроблених платежів за договором кредиту у гривнях в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання кредитного договору протягом 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки, ч. 2, 3 статті 533 ЦК України передбачено, що в разі, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент іноземної валюти, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Під час укладання сторонами у справі кредитного договору інший порядок визначення грошового еквіваленту іноземної валюти встановлений не був.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ « ПриватБанк » підлягають стягненню понесені судові витрати : судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рахунок № 29098829000000 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором в сумі 163694 грн. 29 коп. (Сто шістдесят три тисячі шістсот девяносто чотири гривні 29 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рахунок № 64993919400001 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 на відшкодування судових витрат, понесених при поданні позову: судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, зобовязання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» прийняти у ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням зроблених платежів за договором кредиту у гривнях в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання кредитного договору протягом 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції .

Суддя Дахневич О. Д.