Рішення № 152541, 25.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.06 р. Справа № 45/211

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”,

ЄДРПОУ 00191075, м. Авдіївка

до відповідача: Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О.Гагаріна”,

ЄДРПОУ 32782087, м. Горлівка

про стягнення 20 981 грн. 14 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Бичко О.Є. – заст.нач. юр.від.

Від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Шахта ім. Ю.П. Гагаріна”, м. Горлівка, про стягнення 20 981 грн. 14 коп.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою №11/04/947 від 19.09.2006р. уточнив найменування відповідача та просить стягнути з відповідача - Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна”, м. Горлівка на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка заборгованість у сумі 20 981 грн. 14 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору №21/05Ос від 05.01.2005р. в частині поставки товару належної якості, вантажні накладні, квитанції про приймання вантажу, листи відповідача, рахунки – фактури та претензію.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив не надав, позов не оскаржив. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Між позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, та відповідачем – Державним підприємством „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м.Горлівка, підписаний договір №21/05Ос від 05.01.2005р.

За умовами даного договору відповідач зобов’язаний у встановлені договором строки передати у власність відповідачу продукцію у кількості та номенклатурі, які визначені в специфікаціях.

Позивач, в свою чергу, зобов’язаний прийняти поставлений товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п. 4.1 позивач протягом місяця здійснює оплату узгодженого об’єму поставленого товару.

Як стверджує позивач, вугільна продукція, яка була поставлена відповідачем у вагонах №68703065, №68604289, №68749738, №68702588, №65488686, №67891705, №67182774, №68788738, №67901553, №67194555, №67843482, була неналежної якості.

Відповідач на адресу позивача направив листи №1/407 від 23.03.2005р. з проханням переадресувати направлених на адресу останнього вагонів з вугільною продукцією №67843482, №67194555; листом №1/311 від 03.03.2005р. – вагони №67182774, №67901553, №66738738; листом №232/3 від 21.02.2005р. – вагони №68703065, №68604289, №68749738, №68702588, №65488686 та №67891705.

У відповідності з вимогами п.7.2 договору №21/05Ос від 05.01.2005р. у випадку поставки товару, якісні показники якого перевищують граничні показники, які встановлені для даного виду товару, покупець має право відмовитись від приймання неякісної продукції.

При цьому, всі витрати, що пов’язані із поверненням неякісного товару, відшкодовує постачальник (відповідач за даним позовом).

За таких підстав, на адресу відповідача позивачем були виставлені рахунки – фактури №182 від 14.03.2005р. на суму 10 397 грн. 28 коп. та № 184 від 11.04.2005р. на суму 10 583 грн. 86 коп.

Виставлені рахунки на суму 20 981 грн. 14 коп. з боку відповідача не сплачені.

Направлена на адресу відповідача претензія №11/01/1100 від 26.12.2005р., залишена без задоволення.

Оскільки грошові кошти відповідачем не сплачені, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 20 981 грн. 14 коп.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судове засідання не з’являвся.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору відповідачем здійснена поставка вугільної продукції неналежної якості, яка прибула на адресу позивача у вагонах №№67843482, 67194555, 67182774, 67901553, 66738738, 68703065, 68604289, 68749738, 68702588, 65488686 та 67891705.

Даний факт підтверджується листами відповідача № №1/407 від 23.03.2005р. №1/311 від 03.03.2005р. та №232/3 від 21.02.2005р. про переадресацію зазначених вище вагонів.

Згідно із ст.678. покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що під час укладення договору №21/05Ос від 05.01.2005р. про поставку вугілля були обумовлені умови поставки продукції неналежної якості.

Зокрема п. 7.2 договору №21/05Ос від 05.01.2005р. передбачає право позивача відмовитись від приймання неякісної продукції.

Одночасно, всі витрати, що пов’язані із поверненням неякісного товару, повинен відшкодувати відповідач.

За таких підстав, господарський суд вважає правомірним виставлення на адресу відповідача рахунків – фактур №182 від 14.03.2005р. на суму 10 397 грн. 28 коп. та № 184 від 11.04.2005р. на суму 10 583 грн. 86 коп., а всього на суму 20 981 грн. 14 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором №21/05Ос від 05.01.2005р. не встановлені строки відшкодування понесених витрат у зв’язку з поставкою неякісної продукції, тому суд вважає, що відповідач повинен був сплатити виставлені рахунки – фактури протягом семи днів від дня їх пред’явлення.

Всупереч умовам договору та ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, відповідач свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, зокрема не відшкодував позивачу витрати у сумі 20 981 грн. 14 коп., які були понесені останнім у зв’язку з поставкою неякісної продукції.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що у відповідача перед позивачем значиться заборгованість у сумі 20 981 грн. 14 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20 981 грн. 14 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка до Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна”, м. Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 20 981 грн. 14 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна”, м. Горлівка на користь Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, заборгованість у сумі 20 981 грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 209 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 25.09.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.