Рішення № 152389, 27.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.06 р. Справа № 40/270пд

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Арсірій Р.О., судді Склярук О.І., судді Татенко В.М.

при секретарі Волобуєвій А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське Донецької області

До відповідача: Науково-виробничого об’єднання „Енергосоюз” м. Донецьк

Про визнання договору недійсним

В засіданні суду брали участь

представника позивача: Сапєгіна А.Г., довіреність № 05-1122 від 29.08.2006 р.

представника відповідача: Амельченко С.В., довіреність № 20-01 від 20.01.2006 р.

В судовому засіданні від 17.08.2006 р. було оголошено перерву в слуханні справи до 05.09.2006 р.

В судовому засіданні від 05.09.2006 р. було оголошено перерву в слуханні справи до 15.09.2006 р.

Суть справи:

Справа розглядається відповідно до постанови Верховного Суду України від 04.04.2006 р. по справі № 40/270пд.

Відкрите акціонерне товариство Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське Донецької області звернулось з позовом до господарського суду Донецької області з позовом до Науково-виробничого об’єднання „Енергосоюз” м. Донецьк про визнання договору недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Договір № 11/365 від 14.08.2000 р. „Вишукування та впровадження високо економічних систем енергозабезпечення підприємства та обліку використання спожитої електроенергії” не відповідає нормам законодавства, яке було чинним на момент укладення договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати Договір про сумісну діяльність № 11/365 від 14.08.2000 р. з усіма додатками та доповненнями недійсним.

Відповідач надав до суду пояснення в яких проти позову заперечував, вважав, що договір № 11/365 від 14.08.2000 р. є дійсним, оскільки є договором про співпрацю, в рамках якого було здійснено передачу обладнання виконавцем замовнику в оренду на невизначений строк. Також, відповідач зазначив, що позивачем було пропущено строк позовної давності. Позивачем не були надані належні докази причин пропуску позовної давності, позивач не надав до суду клопотань про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р., справу № 40/270пд було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді—Арсірій Р.О., судді—Склярук О.І., судді—Татенко В.М.

За результатами розгляду справи та враховуючи пояснення представників сторін суд встановив.

Між Відкритим акціонерним товариством Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське (Замовник) та Науково-виробничим об’єднанням „Енергосоюз” м. Донецьк (Виконавець) було укладено договір № 11/365 від 14.08.2006 р. Як зазначено у назві Договір про сумісну діяльність „Вишукування та впровадження високо економічних систем енергозабезпечення підприємства та обліку використання спожитої електроенергії”.

У п. 1.1. договору зазначено, що сторони уклали цей договір про сумісну діяльність з метою Вишукування та впровадження високо економічних систем енергозабезпечення та обліку використання спожитої електроенергії та інших ресурсів.

Відповідно до договору сторони повинні розробити та підписати Додатки до Договору № 11/365 від 14.08.2006 р., в яких визначають кожен етап виконання робіт.

Також сторонами було підписано Додаток № 1 „Про порядок проведення переходу на багато тарифну систему енергообліку” до договору № 11/365 від 14.09.2000 р.

Відповідно до вимог та п. 4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України суд застосовує законодавство, що діяло на момент виникнення правовідносин.

При оцінці правової природу оспорюваного договору суд виходить як зі змісту самого договору, Додатків підписаних сторонами на його виконання, доказів наданих сторонами по справі, пояснеь представників сторін.

Оцінюючи договорі суд доходить висновку про те, що угода щодо сумісної діяльності, викладена у Договорі та Додатку не укладалася.

Зміст умов викладених в оспорюваному договорі не відповідає вимогам закону, зокрема, нормами статті 432 ЦК УРСР визначено, що для досягнення мети сумісної діяльності сторони роблять внески грошима та іншим майном, які є їх спільним майном, а майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Наразі, підпунктом „б” пункту 3.1 Договору визначено навпаки, що майно, яке виділяється для виконання Договору, знаходиться на балансі сторін, а сам Договір не передбачає наявності у сторін спільного майна. Оскільки виходячи зі змісту норми статті 10 Закону України „Про підприємства в Україні”, чинного на час укладення спірної угоди, підприємству належить майно, яке обліковується на його самостійному балансі, то сторонами при укладенні Договору порушено норму статті 432 ЦК УРСР в частині обов’язкового визначення сторонами об’єму спільного майна для досягнення мети договору сумісної діяльності.

Крім того, згідно підпунктів „б” та „е” пункту 3.2 Договору, сторони в інтересах сумісної діяльності укладають угоди та договори самостійно, з подальшим інформуванням іншої сторони. Такий порядок ведення спільних справ прямо суперечить вимогам частини 1 статті 431 ЦК УРСР, згідно якої учасники договору сумісної діяльності зобов’язані вести спільні справи лише за спільною згодою, наразі Договір наявності згоди учасників на укладення угод не тільки не передбачає, але й прямо її заперечує.

У той же час Договір № 11/365 від 14.08.2006 р. сторонами виконувався, що не заперечується обома сторонами.

Проаналізувавши обставини справи, зокрема, умови Договору № 11/365 від 14.08.2006 р., інші надані до суду документи, пояснення сторін, суд доходить висновку, що укладений між Відкритим акціонерним товариством Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське та Науково-виробничим об’єднанням „Енергосоюз” м. Донецьк договір від 14.08.2006 р. є договором фінансового лізингу, оскільки направлений на строкове платне користування майном відповідача з подальшим переходом права власності позивачу.

На думку суду, викладаючи умови договору в єдиному документі, сторони хибно уявляли суть правовідносин, що фактично склалися між ними, а зазначені відносини мають регулюватися законом „Про лізинг” від 14.01.1999 р., що діяв на момент укладання спірного Договору.

Відповідно до Закону України „Про лізинг”, лізинг полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України „Про лізинг” договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.

Відповідно до Закону фінансовий лізинг це договір лізингу, який укладається на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Разом з тим, ні договором № 11/365 від 14.08.2000 р., ні додатком до нього, не визначаються умови та об’єми амортизації об’єкту лізингу.

Так, договір № 11/365 від 14.08.2000 р., укладений між сторонами, не містить в собі таких істотних умов, передбачених ст. 7 Закону „Про лізинг”, як розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду; умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України; умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача; умови страхування об'єкта лізингу; умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору; умови дострокового розірвання договору лізингу; умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;

Таким чином, при укладенні спірного Договору № 11/365 від 14.08.2000 р. та додатку до нього, сторонами не було додержано визначеної законодавством форми для договорів даного типу, у супереч вимогам законодавства на зазначено суттєвих умов.

Враховуючи вищевказане, договір № 11/365 від 14.08.2000 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське та Науково-виробничим об’єднанням „Енергосоюз” м. Донецьк має бути визнаний недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР 1963 р.

Заперечення відповідача, пов’язані з пропуском позивачем строку позовної давності, судом не приймаються з огляду на наступне.

Помиляючись щодо змісту договору, позивач дізнався про порушення своїх прав тільки 23.02.2004 р. під час розгляду спору про стягнення заборгованості за спірним договором по справі 18/80, саме з цієї дати суд вважає за необхідне обліковувати строк спливання позовної давності.

Таким чином, строк позовної давності не може вважатися порушеним.

Суд не приймає рішення, щодо приведення сторін у первинний стан (реституція), як наслідку визнання договору недійсним відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, оскільки предметом договору є послуга, яка споживалася у момент її надання.

За таких обставин позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське Донецької області в частині визнання недійсним Договору про сумісну діяльність № 11/365 від 14.08.2000 р. з усіма додатками та доповненнями недійсним, підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 46, 49 ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське Донецької області задовольнити.

Визнати недійсним договір № 11/365 від 14.08.2000 р. „Вишукування та впровадження високо економічних систем енергозабезпечення підприємства та обліку використання спожитої електроенергії”, укладений між Відкритим акціонерним товариством Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське та Науково-виробничим об’єднанням „Енергосоюз” м. Донецьк.

Стягнути з Науково-виробничого об’єднання „Енергосоюз” (ЄДРПОУ 13503518), вул. Професорів Богославських, 5, м. Донецьк, 83045, п/р 26003144 в Донецькому філіалі ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894, на користь Відкритого акціонерного товариства Шахта „Комсомолець Донбасу” (ЄДРПОУ 05508186), м. Кіровське, Донецька область, 86300, п/р 2600030158001 ПІБ України м. Кіровське, витрати за державним в сумі 85, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 29.09.2006 р.

Головуючий суддя Арсірій Р.О.

Суддя Склярук О.І.

Суддя Татенко В.М.