Рішення № 15237012, 28.03.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1641/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 березня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Хоменко Н.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_2,

за участю відповідача ОСОБА_3,

за участю представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час навчання, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, з яким розірвала шлюб 17 грудня 2002 року і просила стягнути з нього аліменти у розмірі ј частини зі всіх видів заробітку щомісячно на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з тим, що він продовжує навчання і потребує додаткової матеріальної допомоги, яку відповідач не надає.

У судовому засіданні позивач, представник позивача адвокат ОСОБА_2, кожна окремо, підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач, його представник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували проти стягнення аліментів у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку, посилаючись на те, що відповідач хворіє та потребує додаткових коштів на лікування.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 199 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей до 23 років, якщо їх повнолітні діти продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з серпня 1991 року.

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (арк.с.12).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано 17 грудня 2002 року, що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу (арк.с.11).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 доводиться батьком повнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки, і продовжує навчання на першому курсі денного відділення механіко-машинобудівельного факультету Національного гірничого університету (арк.с.10, 41).

Як вбачається з довідки, виданої паспортистом студентського містечка Національного гірничого університету, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 (арк.с.9).

Згідно довідки №122, виданої ОСОБА_5, за результатами здачі зимової сесії 2010-2011 навчального року, стипендія останньому не нараховується та не виплачується (арк.с.42).

Позивач, ОСОБА_1, працюючи в ТОВ «Управління вневідомчої охорони Донецької області»з 15 березня 2010 року і по теперішній час, має невелику заробітну плату (арк.с.43).

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, довела за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини того, що син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, потребує додаткової матеріальної допомоги на навчання у Національному гірничому університеті, а також допомоги на харчування, на сплату за проживання у гуртожитку та додаткових витрат, повязаних із навчанням у додатковий час.

Крім того, згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року з відповідача ОСОБА_3 була стягнута заборгованість по аліментам в розмірі 9029 грн. 97 коп., яка по теперішній час ним не сплачена (арк.с.44), що підтверджує не бажання відповідача в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на дитину.

Згідно довідки, виданої психоневрологічним диспансерним відділенням міської лікарні №1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку у психіатра з 2007 року (арк.с.47), проте, із зазначеної довідки не вбачається, що стан здоровя останнього перешкоджає надавати сину матеріальну допомогу.

Що стосується довідки, виданої Павлоградською міською лікарнею №1 на імя ОСОБА_3, про те, що останній перебуває на обліку у лікаря ендокринолога (арк.47-48), суд не приймає до уваги, у звязку з тим, що зазначена довідка видана «на прохання хворого».

Надана відповідачем в матеріали справи довідка з Пенсійного фонду (арк.с.49-50) підтверджує платоспроможність відповідача на надання матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім пенсії, відповідач отримує щомісячні страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, так, вимога-накладна №73 від 01.03.2011 року лише підтверджує зазначене та те, що всі ліки, які потрібні відповідачу, він отримує в МПП фірмі «АТН-Альфа», згідно зазначеної вимоги-накладної, а тому, посилання відповідача на те, що йому не достатньо ліків на своє лікування, суд не приймає до уваги, оскільки із зазначеного вбачається повернення всіх коштів, сплачених за ліки - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Крім того, зазначені суми ліків, на які посилається позивач і зазначає їх як надто великими для щоденного застосування, є незначними, що підтверджено копією чеку (арк.с.51), по відношенню до тих витрат, які потребує син відповідача, і не є щоденними ліками для підтримання стану здоровя відповідача.

З поданого відповідачем епікризу вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на лікуванні з 10.01.2011 року по 24.01.2011 року з діагнозом цукровий діабет, 2 тип, середня ступінь тяжкості, стадія субкомпенсації, даібетична полінейропатія, проте, суд вважає, що зазначений епікриз не підтверджує наявність стійкого хронічного захворювання яке перешкоджало б відповідачу надавати матеріальну допомогу на утримання сина (арк.с.53).

Відповідач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини неможливості надавати аліменти у розмірі ј частини зі всіх видів заробітку щомісячно на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таких доказів він не надав суду.

Отже, відповідач, за станом свого здоровя може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання і потребує додаткової матеріальної допомоги, ОСОБА_3 є платоспроможнім, має пенсію та постійні регресні виплати, нікому іншому аліменти не сплачує, непрацездатних осіб на утриманні не має.

З огляду на наведені беззаперечні докази позивача щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, враховуючи можливість відповідача надавати таку суму і потрібність позивачки в отриманні даної суми.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а також на підставі ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення по справі у розмірі 120 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення по справі при зверненні до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 182, 199-200 СК України, ст. ст. 10, 57-60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Одеської області, Татарбунарського району, с.Тропівка, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на першому курсі денного відділення механіко-машинобудівельного факультету Національного гірничого університету, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 26 жовтня 2010 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до 30 червня 2014 року, в особі матері ОСОБА_1, допустивши по справі негайне виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір в дохід держави в сумі 51 (пятдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

ОСОБА_1 від оплати витрат по справі звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Н. В. Токар