Рішення № 15231803, 13.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

13.05.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 травня 2011 року справа № 12/49

Позивач:Приватне підприємство "Авто Вояж",

пр. Возз"єднання, 15/508 А, м. Київ, 02660

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційне підприємство "Співавтор", вул. В.Василевської, 9а, м. Чернігів, 14007

Предмет спору: про стягнення заборгованості 16508,60 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 11.04.2011 року, представник

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ :

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 12667 грн. 38 коп. боргу, 2552 грн. 01 коп. пені, 446 грн. 40 коп. трьох процентів річних та 842 грн. 81 коп. втрат від інфляції за неналежне виконання умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.02.2010 р.

Відповідач був своєчасно попереджений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602027963 від 05.05.2011 року, але повноважних представників в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 04.05.2011 року суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2011 року надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2011 року підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Ухвалою суду від 04.05.2011 року сторони були попереджені, що не зявлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до частини 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

03.02.2010 року між Приватним підприємством „Авто Вояж” (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соавтор” (замовник) було укладено Договір транспортно - експедиційного обслуговування, відповідно до п.п. 1.1.-1.3. якого Експедитор зобовязується за винагороду здійснити певні юридичні дії: від імені і за дорученням Замовника за його рахунок укласти договори про надання послуг по перевезенню вантажів в міжнародному і внутрішньодержавному сполученні з третіми особами, далі Перевізниками. Експедитор зобовязується за плату організувати виконання вказаних в договорі послуг, повязаних з перевезенням вантажу, надати Замовнику рекомендації відносно оптимального маршруту перевезення, забезпечити інформування замовника про місцезнаходження вантажу і т.д. Замовник у свою чергу зобовязується забезпечити Експедитора засобами, необхідними для виконання передбаченим Договором доручень і сплатити вартість послуг Експедитора.

Пунктом 2.1.1. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року також передбачено, що Замовник зобовязується не пізніше 2-х робочих днів до бажаної дати перевезення надати Експедитору заявку, в якій повинна бути наступна інформація: вантажовласник і адреса прийняття вантажу, вид необхідного транспортного засобу, характер вантажу (включаючи вагу, обєм, кількість місць, розмір і умови перевезення), дата готовності вантажу до відправки, місце митної очистки вантажу, вантажоотримувач і його адреса, бажана дата і час доставки вантажу і т.д.

Згідно п.п. 7.1.,7.2. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року передбачено, що даний договір набирає законної сили з дня його підписання і діє до 31.12.2010 року. Якщо по закінченню терміну дії договору жодна із сторін не повідомить про його припинення, то договір вважається пролонгованим на слідуючий календарний рік.

Частиною другою ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

22.02.2010 року на виконання Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року між Приватним підприємством „Авто Вояж” (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юніттранс” (перевізник) було укладено Договір на перевезення вантажів, предметом якого згідно п. 1.1. є взаємовідносини сторін, повязані з організацією перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньодержавному сполученні у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних конвенцій, угод та інших нормативних документів в області транспортно - експедиційної діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Експедитором Приватним підприємством „Авто Вояж” були надані транспортно-експедиційні послуги Замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Співавтор” за заявкою б/н від 19.02.2010 року та здійснено перевезення за маршрутом Україна (Чернігів)-Німеччина, автомобілем з державним реєстраційним номером: АА 1206НВ/АА0096ХР, перевезення вантажу засвідчується CMR, що підтверджується Актом № ОУ-0000045 здачі-приймання робіт (наданих послуг), підписаного сторонами та скріпленого печатками Експедитора та Замовника, копія якого додана до матеріалів справи. Згідно вантажної митної декларації вантаж було доставлено 01.03.2010 року.

У звязку з виконанням Експедитором - Приватним підприємством „Авто Вояж” взятих на себе зобовязань по перевезенню вантажу, Одержувачу (замовнику) - Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Співавтор” було виставлено рахунок-фактура № СФ-0000045 від 22.02.2010 року на оплату вартості транспортно-експедиційного обслуговування в т.ч. винагороди експедитора на суму 14596 грн. 88 коп., копія якого додана до матеріалів справи.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п. 4.2.-4.3. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року, Замовник зобовязаний в порядку і строки, визначені даним Договором, сплатити вартість транспортно-експедиційного обслуговування, а також оплатити (авансувати) витрати, понесені Експедитором у звязку з виконанням умов даного Договору, які погоджуються в кожному конкретному випадку в Заявці до даного Договору, що включають в себе: винагороду Експедитору за укладення від імені Замовника договору перевезення вантажу; суму компенсації послуг Перевізника, з яким був укладений від імені Замовника договір на здійснення перевезення та оплату інших послуг, повязаних зі здійсненням перевезення, а також штрафи і пеню.

Пунктом 4.5. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року передбачено, що Замовник зобовязується здійснити оплату всіх належних з нього по кожній Заявці платежів, не пізніше 10 банківських днів з моменту доставки вантажу вантажоотримувачу, якщо інше не обумовлено Заявкою.

Крім того, п. 4.6. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року, сторони погодили, що підставою для оплати є комплект документів (рахунок, акт виконаних робіт, CMR (ТТН) з відміткою вантажоотримувача, а також документи по взаємній домовленості сторін), наданих Замовнику Експедитором засобами факсимільного чи електронного звязку з послідуючим наданням оригіналів.

Враховуючи вищевикладене, рахунок-фактуру № СФ-0000045 від 22.02.2010 року на суму 14596 грн. 88 коп., Замовник (відповідач) Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Співавтор” зобов»язаний був оплатити в строк до 15.03.2010 року включно.

Як вбачається із наданих позивачем банківських виписок, доданих до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати рахунку-фактури № СФ-0000045 від 22.02.2010 року на суму 14596 грн. 88 коп. виконав частково, сплативши 21.10.2010 року 1929 грн. 50 коп. Заборгованість відповідача за транспортно експедиційні послуги становить 12667 грн. 38 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2552,01 грн. за період прострочки з 08.03.2010 року по 05.04.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.15. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року передбачено, що у випадку не оплати понад строк, встановлений п. 4.5. чи 3.14. даного Договору, Замовник зобовязується оплатити Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 4.5. Договору транспортно - експедиційного обслуговування від 03.02.2010 року оплата Замовником всіх належних з нього по кожній Заявці платежів проводиться не пізніше 10 банківських днів з моменту доставки вантажу вантажоотримувачу і судом встановлено , що Замовнику надано строк до 15.03.2010 року включно здійснити оплату за надані послуги, та відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців з дня виникнення просточки, суд доходить висновку, що прострочка за неналежне виконання Замовником своїх зобовязань по оплаті одержаних послуг виникла з 16.03.2010 року та відповідно нарахування пені припинилося 16.09.2010 року, тому пеня відповідно підлягає стягненню за період з 16.03.2010 року по 16.09.2010 року в сумі 1376 грн. 50 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача за прострочку оплати транспортно експедиційного обслуговування 842,81 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року та 3 % відсотки річних в розмірі 446,40 грн. за період з 08.03.2010 року по 05.04.2011 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобовязання щодо оплати транспортно експедиційного обслуговування, але приймаючи до уваги, що позивачем при нарахуванні 3 % неправильно було визначено строк виконання зобов»язання , та допущена помилка при нарахуванні інфляційних втрат, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 835,76 грн. за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року та 3 % відсотки річних - в розмірі 436,77 грн. за період з 16.03.2010 року по 05.04.2011 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобовязання в повному обсязі не виконав, за транспортно експедиційне обслуговування своєчасно в повній сумі не розрахувався і позовні вимоги не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 12667 грн. 38 коп. боргу, 1376 грн. 50 коп. пені, 835 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 436 грн. 77 коп. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті держмита в сумі 153 грн. 16 коп. та витрати в сумі 218 грн. 96 коп. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 909, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційне підприємство "Співавтор", вул. В.Василевської, 9а, м. Чернігів, 14007 (р/р 26009079903201 в ПАТ „Сведбанк” м. Київ, МФО 300164, ідентифікаційний код 21407421) на користь Приватного підприємства "Авто Вояж", пр. Возз"єднання, 15/508 А, м. Київ, 02660 (р/р 26000801334955 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код 36862569) 12667 грн. 38 коп. боргу, 1376 грн. 50 коп. пені, 835 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 436 грн. 77 коп., 153 грн. 16 коп. державного мита та 218 грн. 96 коп. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 13.05.2011 року.