Рішення № 15231500, 11.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 9/17-1072-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Юг-Одеса"

про стягнення 29443,27грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 22.03.2011 р. за вх. №1443/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Юг-Одеса" (далі Відповідач) в сумі 29443,27 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

26 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” та Товариством з обмеженою відповідальність "Магістраль-Юг-Одеса" було укладено договір оренди майна (оперативної оренди) №7.105.

У відповідності до п.1.1. Договору, позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове платне користування елементи опалубки згідно з додатками до Договору (Специфікації лементів опалубки), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів. Згідно з п.3.4. Договору, у випадку передачі інших або додаткових елементів зміни комплектації оформлюються сторонами підписанням окремих додаткових Специфікацій, що є невід'ємними частинами Договору.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін.

На виконання умов Договору та Додатків до Договору, позивачем було відвантажено товар відповідачу, що підтверджується: накладними на переміщення № ДК-0000851 від 04.07.2008р., № ДК-0000872 від 09.07.2007р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, плата за тимчасове користування майном складає 4,2 відсотка на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідача. У разі передачі у тимчасове користування частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної шати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Згідно з п. 3.5. Договору, орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок Позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні, при цьому 50 % від загальної орендної плати на місяць відповідач обов'язується сплачувати позивачу шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

Розмір орендної плати, що підлягає сплаті за кожен місяць оренди, визначався у відповідних актах наданих послуг по оренді майна, які підписувалися уповноваженими представниками сторін з рахуванням фактичного обсягу майна, що перебував в оренді у відповідача.

Відповідно, протягом дії Договору та на момент подання позову, відповідачем не було належним чином виконано зобов'язання щодо сплати орендних платежів за Договором. Зокрема, за користування майном за Договором відповідач сплатив лише частину суми орендної плати в розмірі 2 200 грн., тоді як загальна сума нарахованої орендної плати відповідно до актів наданих послуг по оренді майна за період з 31.07.2007р. по 31.01.2009р. складає суму в розмірі 31643,27 грн.

Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання щодо внесення орендної плати за Договором та створив заборгованість перед позивачем, розмір якої на момент звернення позивача з позовом до суду становить 29443,27 грн.

Підтвердженням визнання відповідачем свого боргу є Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2009р. між позивачем та відповідачем, за яким заборгованість відповідача складає 29443,27 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди майна (оперативна оренда), згідно з яким позивач (Орендодавець) зобовязався надати відповідачу (Орендар) у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (надалі - „майно”), а відповідач зобовязався прийняти орендоване майно, відповідно до його призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом визначено, що позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується актами наданих послуг по оренді майна: Акт №-000000976 від 31.07.2007 р. на суму 8425,66 грн.; Акт №-000001156 від від 31.08.2007 р. на суму 4 666,56 грн.; Акт №-000001343 від 30.09.2007 р. на суму 4 666,56 грн.; Акт №-000001553 від 31.10.2007 р. на суму 4 666,56 грн.; Акт № ДК-0000111 від 30.11.2007 р. на суму 4 666,56 грн.; Акт № ДК-0000311 від 31.12.2007 р. на суму 2 093,18 грн.; Акт № 0000000097 від 31.01.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № 0000000327 від 29.02.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № 0000000558 від 31.03.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0000815 від 30.04.2008р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0001062 від 31.05.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0001298 від 30.06.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0001541 від 31.07.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0001794 від 31.08.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0002052 від 30.09.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0002297 від 31.10.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0002545 від 30.11.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № ДК-0002750 від 31.12.2008 р. на суму 458,65 грн.; Акт № 0000000056 від 31.01.2009 р. на суму 458,65 грн. (копії актів наданих послуг по оренді містяться в матеріалах справи).

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання щодо розрахунку з позивачем за орендоване майно, сплативши лише частину боргу в сумі 2 200 грн., що підтверджується карткою рахунку :361 за 22.02.2011 р., внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 29443,27 грн.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за договором оренди наданого позивачем майна, становить 29443,27 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу за договором оренди, а тим більш доказів, які його спростовують відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Юг-Одеса" (65033, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, провулок Квітковий, буд. 10, код ЄДРПОУ 335066768, р/р 26005311067901 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (04210, м. Київ, вул. проспект Героїв Сталінграда, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 30530955, р/р 2600515493 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 300335) суму основного боргу 29443,27 грн., 294,43 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 16 травня 2011 року.