Рішення № 15231344, 12.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1394/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

при секретарі Щигельській О.І.

За участю представників:

від позивача - Кінаш Т.П.

від відповідачів - не з'явились

Розглянув матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів

до відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Ювенал", м. Львів

до відповідача - 2 - товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 148887,95 грн.

Суть спору: позовну заяву подано закритим акціонерним товариством "Галичина", м.Радехів до відповідача - 1 -          товариства з обмеженою відповідальністю "Ювенал", м.Львів до відповідача - 2 - товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ про стягнення 148887,95 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд в судовому засіданні на 31.03.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 31.03.2011 р. та від 14.04.2011р..

Представнику позивача роз'яснено його права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач - 2 отримав від позивача згідно із накладними молокопродукти на загальну суму 148887,95 грн. за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р., однак, оплату не провів. 04.03.2011 р. позивач скерував відповідачу - 2 вимогу №04/03-01 про оплату, яка виконана не була. 01.09.2010 р. між позивачем та відповідачем - 1 укладено договір поруки №23, згідно із яким відповідач - 1 поручився за виконання відповідачем - 2 взятих на себе позадоговірних зобов'язань відповідача - 2, що можуть виникнути в майбутньому. 04.03.2011 р. позивач скерував відповідачу - 1 вимогу №04/03-02, яка виконана не була. Невиконання вимоги відповідач - 1 пояснює відсутністю коштів. Просить позов задоволити.

Відповідачі явки повноважних представників в судове засідання повторно не забезпечили, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачам на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. між позивачем та відповідачем-          2 існували відносини по поставці молокопродуктів, що підтверджується, зокрема, накладними, актами розбіжностей та невідповідностей. У відповідності до вказаних документів, позивач поставив, а відповідач-2 отримав товар на загальну суму 148887,95 грн..

Згідно із ч. ч. 1,2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно із ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

04.03.2011 р. позивач скерував відповідачу - 2 вимогу №04/03-01 про оплату. Доказів проведення відповідачем - 2 оплати за отриманий товар суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

01.09.2010 р. між позивачем та відповідачем - 1 був укладений договір поруки №23, згідно із яким відповідач - 1 поручився за виконання відповідачем - 2 взятих на себе позадоговірних зобов'язань відповідача -2, що можуть виникнути в майбутньому. 04.03.2011 р. позивач скерував відповідачу - 1 вимогу №04/03-02, яка виконана не була. Невиконання вимоги відповідач-1 пояснює відсутністю коштів, що підтверджується відповіддю відповідача - 1.

Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно із ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спір виник та розглядається з вини відповідачів, а тому судові витрати слід покласти на них, згідно норм ст.49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

                                                            вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути солідарно: з товариства з обмеженою відповідальністю "Ювенал" (м.Львів, вул.Зелена, 147, код ЄДРПОУ 31290234) та з товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової групи "Рейнфорд" (м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,12, код ЄДРПОУ 33972597) на користь закритого акціонерного товариства "Галичина" (м. Радехів, вул.Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) 148887,95 грн.боргу, 1488,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 16.05.2011 року.