Рішення № 15231309, 12.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа№ 5015/1568/11

За позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ,

до відповідача 1 : Львівського комунального підприємства ,,Львівсвітло, м. Львів,

до відповідача 2 : Львівської міської ради , м. Львів,

про : стягнення 2 861 163, 92 грн. боргу

Суддя : Довга О.І

Секретар Зошій М.Р

Представники :

від позивача ОСОБА_1- довіреність №39 від 06.12.2010р.

від відповідача 1 ОСОБА_2 довіреність від 05.05.11р.;

від відповідача 2 - не зявились

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.

Суть спору :

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ до Львівського комунального підприємства ,,Львівсвітло, м. Львів; Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 2 861 163, 92 грн. боргу.

Представник позивача підтримує позов відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути солідарно з Львівського комунального підприємства ,,Львівсвітлота Львівської міської ради на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 92 615,98 грн. відсотків за користування кредитом, 72 597,48 грн. - пені, 31 997,04 грн. - збитків від інфляції та 14 046,48 грн. - 3% річних.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №01/214 від 01.04.11р. повідомляє, що кошти на погашення кредиту по договору отримує шляхом фінансування з місцевого бюджету. У звязку із відсутністю фінансування Львівською міською радою виникла заборгованість. Просить зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки це може призвести виникненню значних фінансових проблем.

Відповідач 2 в судове засідання не зявився, відзиву на позов не подав.

Судом встановлено:

Між Українською державною інноваційною компанією (перейменовано у Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (надалі - Позивач) та Львівським комунальним підприємством «Львівсвітло»(надалі - Відповідач 1) 19.09.07 укладено договір № 07-003/К про надання кредиту (надалі - Кредитний договір) з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція зовнішнього освітлення міста Львова з використанням сучасних енергозберігаючих технологій».

На виконання п. 3.1. Кредитного договору між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, Львівським комунальним підприємством «Львівсвітло»та Львівською міською радою (надалі - Відповідач 2) 15.10.07 укладено договір поруки №1 (надалі Договір поруки).

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 4.4.1. Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником Основного зобов'язання Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

За Кредитним договором (п. 3.2.) Львівська міська рада поручається перед Кредитором за виконання Позичальником в повному обсязі зобов'язань за Договором, включаючи погашення кредиту, сплати відсотків, неустойки, трьох відсотків річних за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків, відшкодування збитків (в тому числі від інфляції).

Згідно п. 5.6. Кредитного договору Відповідач 1 зобовязався повернути кредит та сплатити усі нараховані відсотки за користування ним.

Систематичне порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом Відповідачем 1 призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.03.2011р. становить: 92615,98 грн. відсотків за користування кредитом, 72597,48 грн. пені, 31997,04 грн. інфляційних нарахувань та 14046,48 грн. 3% річних.

Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість по договору, нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та судові витрати.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п.п.4.3 Кредитного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини, а також за порушення строку дострокового погашення заборгованості по кредиту, відсотках Відповідач сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобовязань.

Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено Договір поруки №1 від 15.10.08р., за умовами якого Відповідач 2 зобовязується відповідати перед Позивачем за своєчасне виконання Відповідачем 1 усіх його зобовязань за договором №07-0003/К від 19.09.07р., як існуючих на дату укладення Договору, так і тих, що виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п.1 ст 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників(солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи з вищенаведених норм закону та договірних умов, існують усі правові підстави для стягнення з Відповідачів солідарно: 92615,98 грн. відсотків за користування кредитом, 72597,48 грн. пені, 31997,04 грн. інфляційних нарахувань та 14046,48 грн. 3% річних.

Доказів повернення відсотків та штрафних санкцій за договором Відповідач суду не представив.

Відповідач в судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру неустойки.

Як вбачається із п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Тобто, норми вищезазначеного пункту статті 83 ГПК України передбачають право господарського суду, при прийняття рішення, зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), а не відмовляти в їх задоволенні повністю.

В силу приписів статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230,231 ГК України.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України встановлює виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

З огляду на викладене, враховуючи те, що Відповідачем не подано достатніх доказів існування виняткових обставини для зменшення господарським судом при прийнятті рішення розміру неустойки (пені), суд дане клопотання відхиляє.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідачів солідарно.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 530, 546, 548 ЦК України, ст. ст. 34, 43, 49, 75,82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Львівського комунального підприємства „Львівсвітло” (79068, м.Львів, вул. Лінкольна, 8, ЄДРПОУ 03348577) та Львівської міської ради (79006, м. Львів. пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65-Б, ЄДРПОУ 00041467) 92 615,98 грн. відсотків за користування кредитом, 72 597,48 грн. - пені; 31 997,04 грн. збитків від інфляції та 14 046,48 грн. - 3% річних, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахувавши їх на поточний рахунок №265030031061 у АТ (публ.) «Український банк реконструкції та розвитку», м. Київ, МФО 380883.

2. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.