Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 51/4413.04.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс» до Приватного акціонерного товариства «Стразова компанія «Українська страхова група»
про стягнення 2083, 34 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Литвиненко В.О.
від відповідача: не зявився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми недоплаченого відшкодування в порядку регресу у розмірі 2083, 34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив суму страхового відшкодування, а саме: вартості автотоварознавчої експертизи та з вирахуванням суми податку на додану вартість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов?язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти заявлених вимог заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що для потерпілої сторони, яка не є платником податку на додану вартість до розміру страхового відшкодування може бути включено такий податок лише за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу на станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість.
Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача на виклик суду не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 13.04.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Відкритим акціонерним товариством Закритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Стройполіс»та ОСОБА_1 (далі страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 001405 ТФ, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Toyota Camry, 2007 року випуску, державний номерний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 07.06.2010 р. на бульварі Дружби Народів у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry державний номерний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 під керуванням останнього та автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті якої було пошкоджено застрахований у Заритому акціонерному товаристві «Страхове товариство «Стройполіс» автомобіль Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
У відповідності до постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2010 р. № 3-1402-1/10 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 07.06.2010 р. на бульварі Дружби Народів у місті Києві.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи.
Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, і здійснюється субєктами оціночної діяльності.
Як вбачається зі звіту вих. № 104 від 30.06.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Camry державний номерний номер НОМЕР_1 складає 12500, 01 грн.
Між тим, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 14870, 00 грн. про що свідчить рахунок-фактура № 1533 від 24.06.2010 р. виконавця ремонтних робіт Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
Платіжним дорученням № 1409 від 14.10.2010 р. Закрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Стройполіс»перерахувало на рахунок Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 13370, 00 грн., у якості страхового відшкодування за договором № 001405ТФ від 10.09.2009 р.
Закрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Стройполіс» звернулось до відповідача із заявою про відшкодування збитків завданих автомобілю Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 13033, 01 грн.
Листом вих. № 03/16576 від 29.11.2010 р. відповідач повідомив позивача про перерахування на його рахунок суму страхового відшкодування у розмірі 10356, 67 грн. за вирахуванням франшизи, податку на додану вартість та вартості експертизи.
Як вбачається з виписки Київської міської філії Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»по особовому рахунку Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс», 22.11.2010 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 10356, 67 грн. у якості страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Закрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Стройполіс»зазначає, що Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено вирахування податку на додану вартість із страхового відшкодування, а тому відповідач зобовязаний відшкодувати збитки, завдані внаслідок експлуатації автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Між Приватним акціонерним товариством «Стразова компанія «Українська страхова група» та Даньковим Олегом Миколайовичем укладено поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9862334, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу відповідно до ст. 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Умовами полісу № ВС/9862334 франшизу встановлено у розмірі 510, 00 грн.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку пошкодженням автомобілем «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, у відповідача виник обов?язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 13370, 00 грн. було сплачено Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс», на підставі договору страхування № 001405 ТФ.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до власника автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2.
При цьому, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність внаслідок експлуатації автомобіля «Камаз», державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Стразова компанія «Українська страхова група»позивач звернувся до останнього з вимогами про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 12500, 01 грн. відповідно до звіту вих. № 104 від 30.06.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Camry державний номерний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з виписки Київської міської філії Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»по особовому рахунку Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс», 22.11.2010 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 10356, 67 грн. у якості страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, для потерпілої сторони, яка не є платником податку на додану вартість до розміру страхового відшкодування може бути включено такий податок лише за умови документального підтвердження проведення ремонту транспортного засобу на станції технічного обслуговування, яка є платником податку на додану вартість.
Суд відхиляє такі твердження з огляду на наступне.
Автотоварознавчі ослідження проводяться у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.
Відповідно до п. 2.4. методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
У відповідності до п. 17 Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість.
Тож, у звіті вих. № 104 від 30.06.2010 р. про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Camry державний номерний номер НОМЕР_1 визначено вартість відновлювальних робіт вказаного автомобіля, тобто, вартість деталей, матеріалів тощо, зазначена із урахуванням податку на додану вартість, що, в свою чергу, нормами законодавства не заборонено.
При цьому суд відзначає, що податок на додану вартість у вищевказаному звіті нараховано не на суму вартості послуг експерта, а на суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, доказів відшкодування збитків не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс»задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стразова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Стройполіс»(04080, вул. Юрківська, 36/10, код ЄДРПОУ 25401697) 2083, 34 (дві тисячі вісімдесят три грн. 34 коп.) грн. 102, 00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 16.05.2011 р.
Судове рішення № 15230991, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 51/44. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: