Рішення № 15230665, 13.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 р. Справа № 5/102-2/125-5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх,

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт",

вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ,76000;

про стягнення заборгованості за договором акредитиву № 1211/103/ІМРА від 29.11.2007р. в розмірі 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. ( в тому числі прострочене тіло кредиту ? 2135038,21грн., заборгованість по прострочених % - 586262,29грн., заборгованість по пені 510883,44грн., заборгованість по винагороді - 193444,66грн.

від позивача: ОСОБА_1. - начальник юридичного департаменту,

довіреність № 56 від 22.01.2010р.;

від позивача:Дзюбанюк Т.М.-експерт ДІП відділу БОІК відділення № 2 Івано-Франківської філії, посвідчення № НОМЕР_1 від 01.12.2003р.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76018 звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ,76000 про звернення стягнення на майно в розмірі 328567,35 EUR, що еквівалентне 3605957 грн. 40 коп., з яких: 3421337 грн. 19 коп. боргу за кредитом, 115006,02 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 19455 грн. 38 коп. пені та 50 158 грн. 81 коп. боргу.

Провадження у справі неодноразово зупинялось, розгляд справи неодноразова відкладався, в судовому засіданні оголошувались перерви - 29.03.2011р., 10.05.2011р.

Представниками сторін 29.03.2011р. подано суду клопотання про розгляд спору за межами строку встановленого ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання сторін задоволено.

07.04.2011р. представником позивача подано заяву № 2991/1-свх, якою змінено предмет позову, зокрема позивач просить стягнути заборгованість за договором акредитиву № 1211/103/ІМРА від 29.11.2007р. в сумі 328567,35 ЕUR, що в еквіваленті становить 3605957,40грн. З врахуванням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заява прийнята судом до розгляду, з огляду на те, що саме в судовому засіданні 07.04.2011р. розпочато розгляд справи по суті.

13.05.2011р. представник позивача подав суду клопотання № 4018/2011-свх, яким уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором комісії про відкриття акредитиву № 1211/103 МРА від 12.05.2011р. в сумі 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. Судом прийнято до розгляду клопотання про уточнення позовних вимог. Спір розглядається відповідно до уточнених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання ні 10.05.2011р., ні 13.05.2011р. не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Однак, 06.05.2011р. направив до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 20.04.2011р. На виконання вимог ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Івано-Франківської області повернув апеляцію апелянту, з огляду на те що, ухвала суду про відкладення розгляду справи не оскаржується.

Суд звертає увагу відповідача на те, що подання ним до суду різного роду заяв, клопотань, апеляцій носить неодноразовий характер, тому суд робить висновок про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що відповідач намагається безпідставно затягнути розгляд спору.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтехнопласт" (комітент) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії (комісіонер) укладено договір комісії про відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА.

Відповідно до п.1.1 договору комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок комітента відкрити на користь "PROMASS SRL" (S.S. FLAMINIA km 145,06032, TREVI (PG), ІТАLY) (бенефеціар) безвідкличний акредитив на суму ЕUR 360500,00грн., а також доручити UNICREDITO ІТАLIANO SPA (Italy) (підтверджуючий банк) добавити його безвідкличне підтвердження до вказаного акредитиву, відповідно до заяви на відкриття акредитива " 1211/103/ІМРА від 29.11.2007р., підписаної з боку комітента, що невід'ємною частиною цього договору (акредитив).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що комітент також доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок комітента укласти після отримання гарантії експортного кредитного агенства SАСЕ (Італія) угоду з підтверджуючим банком про надання відстрочки у погашенні комісіонером його заборгованості перед підтверджуючим банком, яка може виникнути при проведенні таким підтверджуючим банком платежу по акредитиву на користь бенефеціара. Загальний строк відстрочки має становити 60 місяців від дати відкриття акредитиву, періодичність погашення заборгованості ? рівними частинами кожні 6 місяців.

Ставка комісії підтверджуючого банку за надання відстрочки у погашенні заборгованості повинна складати не більше 3,0 % річних плюс ставка пропозиції кредитних ресурсів EURIBOR 6 місяців. Комісія за надання відстрочки буде розраховуватися виходячи із фактичного терміну такої відстрочки та кількості днів в році 360 дням (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2.3 договору комітент зобов'язався сплатити Комісіонеру комісію за здійснені платежів по Акредитиву по ставці 23% річних. Комісія нараховується на суму рівну різниці між сумою здійснених платежів по Акредитиву та сумою коштів, наданих Комітентом для здійснення відповідних платежів Комісіонера, за період від дати проведення відповідного платежу по Акредитиву до дати погашення заборгованості Комітента перед Комісіонером, що виникла при проведенні останнім платежу по Акредитиву. Кількість днів в році приймається рівною фактичній. Розрахунок комісії за платіж здійснюється щомісяця по курсу НБУ на останній робочий день відповідного місяця. Оплата здійснюється по реквізитах, вказаних у відповідній вимозі Комісіонера, що вручається повноважному представнику Комітента або надсилається на адресу Комітента листом з описом вкладення.

У разі якщо Комітент не сплатить комісію Комісіонеру, останній має право припинити виконання своїх обов'язків по цьому Договору шляхом направлення на адресу Комітента листа із зазначенням дати.

На першу вимогу Комісіонера протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такої вимоги, перерахувати Комісіонеру кошти, необхідні для здійснення платежу по Акредитиву, а також для оплати комісій Підтверджуючого банку і інших банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні Акредитива, якщо такі підлягають сплаті Комісіонером. Перерахування вказаних коштів Комісіонеру здійснюється в порядку, вказаному у відповідній письмовій вимозі Комісіонера, що вручається повноважному представнику Комітента або надсилається на адресу Комітента листом з описом вкладання (п.2.2.4 договору).

Пунктом 2.2.5 договору передбачено, що у разі проведення Комісіонером платежу/платежів по Акредитиву без надання Комітентом грошових коштів згідно з пунктом 2.2.4 цього Договору, відшкодувати Комісіонеру заборгованість, що виникла в гривні в сумі рівній витратам Комісіонера по купівлі валюти, а саме в сумі здійсненого платежу по Акредитиву по курсу, що склався на Українському міжбанківському валютному ринку в день купівлі і сумі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому законодавством України. Відшкодування витрат згідно цього пункту здійснюється на протязі 3 (трьох) робочих днів з дати проведення платежу по Акредитиву.

Комісіонер, на підставі п.2.3.1 договору має право у будь-який час вимагати від Комітента надати Комісіонеру суму, необхідну для здійснення платежу по Акредитиву і для оплати комісій Підтверджуючого банку і для оплати комісій інших банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні Акредитива, якщо такі підлягають оплаті Комісіонером.

При порушенні Комітентом своїх зобов'язань по цьому Договору, частково або в повному обсязі відмовитися від виконання своїх обов'язків по цьому Договору шляхом направлення Комітенту відповідного листа за 30 (тридцять) днів до відмови від виконання вказаних зобов'язань.

Згідно п.4.2 договору у разі невчасного виконання сторонами зобов'язань по цьому Договору винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, виходячи з суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх відповідних зобов'язань.

Підтверджуючий банк (Італія) провів по даному акредитиву платіж на суму 80500,00 євро 17.01.2008р., про що свідчить лист від 22.01.2008р. за № Р.19.00.00.12.0.0.0/12 з відміткою представника відповідача про отримання і платіж на суму 280000,00 євро 07.02.2008р. - лист від 08.02.2008р. за № Р.19.00.00.12.0.0.0/36. Листи із підтвердженням про здійснення оплати і графіками погашення базуються на свіфт-повідомленнях від італійського банку.

Зважаючи на те, що договором передбачено графік погашення заборгованості по акредитиву ? рівними частинами кожні 6 місяців протягом 60 місяців, то підтверджуючий банк перед кожним погашенням направляв листи з нагадуванням про необхідність надання комітентом коштів. Оскільки банк-емітент даного акредитиву ? Приватбанк, то безумовні зобов'язання по наданню коштів в разі їх неподання комітентом лежать саме на українському банку у відповідності до Уніфікованих правил та традицій для документарних акредитивів.

В даному випадку, з моменту прострочення відповідачем здійснення платежів по акредитиву ТзОВ "Фірма "Хімтехнопласт" виступає позичальником, а український банк (Приватбанк) його кредитором.

Стаття 7, пункт "b" вищевказаних Уніфікованих правил та традицій вказує на те, що банк-емітент безвідклично зобов'язаний виконувати акредитив з часу, коли він емітує акредитив, п. "с" вказує на те, що банк-емітент бере зобов'язання надати відшкодування виконуючому банку, який виконав акредитив, та надіслав документи в банк-емітент.

Позивачем підтверджено факт перерахування коштів на кореспондентський рахунок, відкритий в Приватбанку іноземним банком (меморіальні ордера), а також факт направлення листів до відповідача з вимогами про сплату коштів за договором акредитиву (листи та повідомлення про вручення поштових відправлень з відмітками про їх отримання представниками відповідача).

З урахуванням здійснених відповідачем проплат, на момент прийняття рішення прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. ( в тому числі прострочене тіло кредиту ? 2135038,21грн., заборгованість по прострочених % - 586262,29грн., заборгованість по пені 510883,44грн., заборгованість по винагороді ? 193444,66грн.).

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Акредитив є грошовим зобов'язанням банку, за яким він зобов'язаний провести за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручити іншому (виконуючому банку) здійснити платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи ? бенефеціара.

Акредитив є прийнятним для суб'єктів цивільних відносин, оскільки його використання фактично гарантує одержання грошових коштів за поставлений товар, виконані роботи, надані послуги, у зв'язку з чим акредитив використовується у внутрішніх та міжнародних розрахунках.

В силу ст. 1093 Цивільного кодексу України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Частина 2 цієї ж статті вказує на те, що у разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту ( ч. 3 ст. 1093 Цивільного кодексу України).

Безвідкличний акредитив може бути підтвердженим. Підтвердження безвідкличного акредитива здійснюється на прохання банку-емітента виконуючим банком шляхом прийняття останнім, додатково до зобов'язань банку-емітента, зобов'язання здійснити платіж за акредитивом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 вказаної вище вказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Стаття 1048 Цивільного кодексу України, зокрема ч.1 вказує на те, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до яких, окрім іншого, відноситься сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. ( в тому числі прострочене тіло кредиту ? 2135038,21грн., заборгованість по прострочених % - 586262,29грн., заборгованість по пені 510883,44грн., заборгованість по винагороді - 193444,66грн.

На підставі ст.49 Господарсько-процесуального кодексу України cудові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 526, 530, 549, 625, 611, 1048, 1050, 1054, 1093 Цивільного кодексу України, ст. 22, ст. 33, ст. 34, ст. 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76018 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ,76000 про стягнення заборгованості в сумі 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. ( в тому числі прострочене тіло кредиту ? 2135038,21грн., заборгованість по прострочених % - 586262,29грн., заборгованість по пені 510883,44грн., заборгованість по винагороді - 193444,66грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ 13642846) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 (ідентифікаційний код 14360570) - 237772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму в розмірі 3425628,60грн. (три мільйони чотириста двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 60коп.), з яких прострочене тіло кредиту - 2135038,21грн. (два мільйони сто тридцять п'ять тисяч тридцять вісім грн. 21 коп.), заборгованість по прострочених % - 586262,29грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят дві грн. 29коп.), заборгованість по пені 510883,44грн. (п'ятсот десять тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 44 коп.), заборгованість по винагороді - 193444,66грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста сорок чотири грн. 66коп.); 25500,00грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00коп.) - державного мита, 312,50грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14,50грн. (чотирнадцять грн. 50коп.) повернути позивачу - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 , як зайвосплачені, про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.З.Цюх

Повне рішення складено 16.05.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___І.В.Григорчук 16.05.2011р.