Рішення № 15230536, 10.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2011 Справа № 5008/300/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СканТек”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Карпати-М”, м. Мукачево

про стягнення суми 3150 грн. штрафу за порушення умов договору.

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача не зявився

Відповідача ОСОБА_1., довіреність № 42 від 04.04.2011 року

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „СканТек”, м. Київ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Карпати-М”, м. Мукачево про стягнення суми 3150 грн. штрафу за порушення умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на факт порушення відповідачем умови договору перевезення, погодженої сторонами у заявці на перевезення вантажу, а саме, вимоги до транспортного засобу стосовно відсутності у транспортному відсіку різких запахів. Таке порушення позивач, посилаючись на умови договору, кваліфікує як зрив подачі транспортного засобу, за який за умовами договору перевізник має нести відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 30% від вартості плати за перевезення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих суду відзиві та поясненнях. Зокрема, стверджує про відсутність правових підстав для нарахування штрафу, оскільки надана позивачем заявка не засвідчена мокрою печаткою та оригінальним підписом перевізника. Наголошує, що Лист контролю надійності перевізника, на який посилається позивач, складено всупереч Статуту автомобільного транспорту УРСР, ст. 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки зазначеними нормативними актами складення такого документу не передбачено, тому він не може бути належним доказом по справі, а зриву рейсу не відбулося, оскільки автотранспорт був поданий відповідачем під завантаження у справному стані. Разом з тим, стверджує, що відповідача не було повідомлено про складення Листа контролю надійності перевізника, в ньому не відображено характер стороннього запаху у причепі та його вплив на перевезення. Даний лист складено позивачем не в день прибуття автотранспорту, а через два дні, тому він не відображає реальних обставин. Стосовно факту підписання даного листа водієм відповідача, стверджує, що водій товариством не уповноважувався на складання будь яких документів, уповноважений представник відповідача не викликався. Наголошує, що відповідно до ст. 158 Статуту автомобільного транспорту УРСР обставини, які можуть слугувати підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій при автомобільних перевезеннях, встановлюються записами в транспортних документах та засвідчується актами встановленої форми, однак, документ встановленої форми позивачем не був складений, відмітка у подорожньому листі відсутня, тобто обставини, на які посилається позивач не являються доведеними та належним чином засвідченими.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.05.2011 року у справі № 5008/300/2011

Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки згідно ст. 165 Статуту автомобільного транспорту УРСР претензії автотранспортному підприємству або організації можуть бути предявлені протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів протягом 45 днів; лист контролю надійності перевізника складено 17-18.11.2010 року, претензія предявлена позивачем 02.12.2010 року, строк для відповіді сплив 16.01.2011 року, тобто двомісячний строк для подання позову обчислюється з 16.01.2011 року по 16.03.2011 року. Представник відповідача в судовому засіданні просить застосувати строк позовної давності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:

Між сторонами спору 27.05.2010 року укладено договір № 27/05/10 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні, відповідно до якого відповідач (перевізник) зобовязався подавати транспортні засоби для здійснення перевезення у технічно справному стані та відповідно до вимог, зазначених у заявці.

Договором заявкою № 12/11/10 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2010 року, підписаним сторонами факсимільним звязком, відповідач зобовязався подати 17.11.2010 року до завантаження на вказану адресу машину для перевезення вантажу засобів гігієни по маршруту Бориспіль (Україна) Timisoara (Romani). Вимоги до транспортного засобу викладені у п. 2 договору заявки, яким, зокрема, наголошено на відсутності у вантажному відсіку різких запахів. Вартість перевезення узгоджена сторонами в сумі 10 500 грн.

Умовами договору перевезення від 25.05.2010 року та договору заявки від 12.11.2010 року сторони передбачили, що зривом перевезення є, зокрема, подача під завантаження транспортного засобу, який не відповідає умовам заявки, та узгодили відповідальність перевізника за зрив у вигляді штрафу в розмірі 30% від вартості плати за перевезення.

Обстеженням поданого відповідачем 17.11.2010 року під завантаження автомобіля РЕНО АО 4403 АС встановлено факт недотримання перевізником вимог до транспортного засобу, викладених клієнтом у договорі заявці від 12.11.2010 року. Листом контролю надійності перевізника, складеним товаровідправником за участю водія машини державний номер АО 4403 АС/АО 1575 ХХ, підтверджено наявність стороннього різкого запаху у причепі, що призвело до відмови від використання автомобіля. Зазначений лист контролю підписано водієм без зауважень.

За зрив рейсу, узгодженого вищевказаною заявкою, позивачем на підставі ч. 1 п. 13 заявки предявлено відповідачу вимогу про сплату штрафу в сумі 3 150 грн., яка в претензійному порядку відповідачем відхилена.

Вимога позивача про примусове стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 150 грн. підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Отже, за відсутності нормативно встановленої відповідальності за подачу транспортного засобу, який не відповідає умовам заявки, узгодження сторонами спору такої умови при укладенні договору є правомірним.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.05.2011 року у справі № 5008/300/2011

Підписання сторонами договору заявки факсимільним звязком не має наслідком його недійсність, оскільки відповідно до п. 10.3 договору перевезення від 27.05.2010 року сторони погодили, що факсимільні копії договорів і заявок мають силу оригіналу. У п. 14 самої заявки від12.11.2010 року зазначено, що вона підписана шляхом обміну факсимільними копіями і має юридичну силу оригіналу. Факт підписання договору заявки відповідачем не заперечується.

Аргументи відповідача щодо неналежного оформлення факту невідповідності поданого під завантаження автомобіля умовам заявки судом відхиляються. Підписаний представником вантажовідправника і водієм автомобіля Лист контролю надійності перевізника за своєю суттю є актом, укладеним за участю перевізника. Повноваження водія представляти перевізника вбачаються з п. 13-6 договору заявки, згідно якого перевізник в особі водія являється експедитором.

Крім того, в Статуті автомобільного транспорту УРСР відсутні вимоги щодо складання сторонами документа про підтвердження подачі непридатного для перевезення автомобіля. Відповідно до ст. 158 Статуту автомобільного транспорту УРСР „обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми. Перелік обставин, що підлягають засвідченню записами в товарно транспортних документах, форми актів і порядок їх складання встановлюються Правилами”. Проте, норми Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не розповсюджуються на перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Отже, питання оформлення допущеного відповідачем порушення нормативно не врегульовано, що надає підстави за наявності підпису водія у Листі контролю надійності перевізника вважати доведеним факт невиконання перевізником вимог до транспортного засобу, викладених у договорі заявці.

Твердження відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності є помилковим. Відповідно до ст. 926 Цивільного кодексу України позовна давність, порядок предявлення позовів у спорах, повязаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами). Згідно ст. 165 Статуту автомобільного транспорту УРСР претензії про сплату штрафів автотранспортному підприємства або організації можуть бути предявлені протягом 45 днів. Для розгляду заявленої претензії про сплату штрафу автотранспортному підприємству ст. 166 Статуту надається 45 днів; позови згідно ст. 167 Статуту предявляються у двохмісячний строк з дня одержання відповіді автотранспортного підприємства або організації або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді.

Матеріалами справи підтверджено факт надіслання позивачем 02.12.2010 року на адресу відповідача претензії від 26.11.2010 року про сплату штрафу, строк відповіді на яку закінчився 16.01.2011 року. Позовну заяву № 06-02 від 15.02.2011 року позивачем згідно поштового штампу на конверті надіслано 14.03.2011 року, тобто в межах передбаченого статутом строку звернення з позовом.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача суми судових витрат у вигляді державного мита в сумі 102 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.05.2011 року у справі № 5008/300/2011

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Карпати-М”, м. Мукачево вул. Ужгородська, 167а (ідентифікаційний код 25434716) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Скан Тек”, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 72/25 (ідентифікаційний код 31404861) суму 3 150 (три тисячі сто пятдесят) грн. штрафу, а також суму 102 (сто дві) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 16.05.2011 року.