Постанова № 15227865, 18.04.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.04.11 Справа № 24/100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Гордій В.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА», б/н від 04.03.2011р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року (підписане 10.02.2011 року), суддя Ткаченко І.В.

по справі №24/100

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА», м.Житмир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан», м.Долина

про стягнення 49170 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року по справі №24/100 відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «СІМА»про стягнення з ТзОВ «Сапсан»: 49170 грн., з яких: 20410 грн. –втраченої вигоди, 28760 грн. –додаткових витрат.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.11, 15, 509, 525, 526, 627 ЦК України, умови договору підряду від 23.01.2010 року, а також те, що такий розірвано внаслідок односторонньої відмови позивача, що також встановлено господарським судом Івано-Франківської області при вирішенні спору по справі № 17/81, з огляду на свободу договору як одну із загальних засад цивільного законодавства, а також на відсутність доказів, які б беззаперечно свідчили про порушення відповідачем цивільного права позивача, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Сіма»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року по справі №24/100, прийняти нове рішення, яким позов задоволити, вказуючи на порушення судом норм матеріального права, а також на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що обов’язок замовника (позивача) за договором підряду від 23.01.2010 року щодо сплати авансу виконаний з моменту перерахування ним підряднику (відповідачу) грошових коштів у розмірі 29310 грн., а саме –02.04.2010 року, проте, відповідач згідно із п.п.6.1, 6.2 договору не розпочав виконання жодних робіт на об’єкті позивача. В подальшому, а саме 07.06.2010 року та 15.06.2010 року позивачем проведено платежі на загальну суму 25000 грн., однак в меншому розмірі ніж передбачено умовами договору, з огляду на те, що відповідач не розпочав виконання робіт передбачених договором. Поряд з цим, скаржник звертає увагу на те, що судом неправомірно зазначено про недотримання позивачем вимог п.4.4 договору підряду, щодо виконання робіт по монтажу фундаментів під обумовлені договором архітектурні споруди, такі роботи були виконані –03.05.2010 року, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт, а не наприкінці червня 2010 року, як відзначено господарським судом. Таким чином, апелянт посилаючись на положення ст.ст.612, 538 ЦК України вказує на обґрунтованість позовних вимог.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з’явився. В попередньому судовому засіданні –04.04.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що позивачем (замовником) недооплачено авансового платежу на суму 4390 грн., що давало підряднику підстав не приступати до виконання умов договору підряду від 23.01.2010 року, як це передбачено п.6.1 договору. Поряд з цим, звертав увагу суду на те, що згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2010 року по справі №17/81 стягнено з ТзОВ «Сапсан»на користь ТзОВ «СІМА»54310 грн., що становить авансовий платіж по вказаному вище договору підряду.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача (скаржника).

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав:

23.01.2010 року між ТзОВ «СІМА»(в тексті договору - замовник) та ТзОВ «Сапсан»(в тексті договору - підрядник) укладено договір підряду №23-01/10, відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, замовник зобов'язується прийняту дану роботу та оплатити її.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що виконанню підлягають наступні види робіт: монтаж колон та перекриття дерев'яної частини даху над літньою площадкою, монтаж альтанок, монтаж вхідної арки, виготовлення комплектів лісопаркових меблів, виготовлення та встановлення вхідних дверей в колибу з кованими завісами, монтаж та установка дерев'яної огорожі під накриттям, виготовлення барної стійки, шліфовка всього бруса, обробка всіх дерев'яних конструкцій засобами захисту від пожару та від шкідників, доставка лісоматеріалів на будівельний майданчик в м. Житомирі.

Згідно із п.п.4.1, 4.2, 4.4 роботи виконуються із матеріалів та за рахунок підрядника (відповідача). матеріали, після доставки на будівельний майданчик передаються замовнику, згідно товарно-транспортних накладних. Замовник зобов'язується забезпечити необхідні умови для виконання робіт, які включають - виконання робіт по монтажу фундаменту не пізніше 25 днів з дня підписання даного договору, умови проживання бригади монтажників, механізми для розвантаження лісоматеріалів, автокран для монтажу дерев'яних конструкцій на висоті.

Загальна вартість указаних робіт та матеріалів становить 117 240 грн. (п.5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено строки оплати, а саме: протягом п'яти днів з моменту підписання даного договору замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 25% від загальної суми вартості, що становить 29310 грн.; протягом двадцяти днів з моменту перерахунку авансового платежу замовник перераховує ще 25% від загальної суми, що становить 29310 грн.; після другої оплати та після виконання робіт по спорудженню площадки, замовник сплачує підряднику кошти в сумі 29 310 грн., що становить 25% від загальної суми; решту 25% коштів в сумі 29 310 грн. замовник сплачує підряднику на протязі п'яти днів після завершення усіх видів робіт.

Відповідно до п. 6.1 договору, підрядник після отримання на свій розрахунковий рахунок авансового платежу, зобов'язується розпочати заготівлю деревини зимової рубки, для виготовлення круглого бруса та інших необхідних лісоматеріалів і зобов'язується заготовити її в повному обсязі на протязі двадцяти днів.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати всі види робіт по даному договору впродовж 46 днів, з дня поступлення попередньої оплати на розрахунковий рахунок підрядника, з правом дострокового виконання, при умові виконання замовником п. 5.3 цього договору.

Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в будь-якому випадку до 01.06.2010 р. Цей договір може бути пролонговано за згодою сторін (п.9.1, 9.2 договору).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем перераховано на рахунок відповідача платіжними дорученнями : №508 від 02.04.2010 року - авансовий платіж - 29310 грн., №892 від 07.06.2010 року –15000 грн., №972 від 15.06.2010 року –10000 грн.

Як уже зазначено вище, а саме відповідно до п.5.3 договору підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року, замовник (позивач) сплачує підряднику (відповідачу) аванс в розмірі 25% від загальної суми, що становить 29310 грн., підрядник відразу, після отримання на свій розрахунковий рахунок авансового платежу, зобов’язується розпочати заготівлю деревини зимової рубки, для виготовлення круглого бруса та інших необхідних лісоматеріалв і зобов’язується заготовити її в повному обсязі на протязі дванадцяти днів. Пунктами 6.2, 6.3 договору встановлено, що одночасно з виготовленням пиломатеріалів підрядник (відповідач) зобов’язується розпочати роботи на об’єкті. Після перевезення всіх підготовлених лісоматеріалів підрядник зобов’язується протягом тридцяти шести днів виконати всі роботи згідно із п.2.1 договору впродовж 46 днів, з дня поступлення попередньої оплати на розрахунковий рахунок підрядника, з правом дострокового виконання, при умові виконання замовником п.5.3 даного договору.

Слід зазначити, що відповідач після отримання –02.04.2010 року авансового платежу, робіт передбачених умовами договору не розпочав, що останнім не заперечується. Одночасно, слід зазначити, що відповідач, отримавши подальші проплати здійснені позивачем не приступив до виконання робіт.

Позивач звертає увагу на те, що судом неправомірно зазначено про недотримання позивачем п.4.4 договору підряду, щодо виконання робіт по монтажу фундаментів під обумовлені договором архітектурні споруди, такі роботи були виконані –03.05.2010 року, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт, а не наприкінці червня 2010 року, як відзначено господарським судом.

Позивач 16.07.2010 року надіслав відповідачу претензію, в якій просив про повернення отриманих за договором підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року коштів - передоплату в розмірі 54310 грн., в зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань та відмовою від договору підряду в зв’язку із втратою інтересу до виконання підрядних робіт.

05.08.2010 року ТзОВ «Сапсан»надіслало ТОВ «СІМА»зустрічну претензію, в якій повідомило про те, що підрядник своєчасно заготовив деревину для замовника, однак останній, порушивши свої визначені пунктами 4.4 і 5.3 договору зобов'язання, позбавив підрядника можливості належним чином виконати роботи. У зв'язку з чим, підрядник також заявив про свою відмову від договору.

В подальшому, позивач ТзОВ «СІМА»подав позов до господарського суду Івано-Франківської області про розірвання договору підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року та стягнення з ТзОВ «Сапсан»56118,65 грн., з яких 54310 грн. –основний борг, 1304,76 грн. – пені, 503,89 грн. –річних.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2010 року по справі №17/81 позов ТзОВ «СІМА»задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Сапсан»на користь ТзОВ «СІМА»54310 грн. –основного боргу, 142,51 грн. –3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Поряд з цим, судом у рішенні по даній справі зазначено, що враховуючи положення ч.1 ст.188 ГК України, ч.1,3 ст.351, ч.2 ст.849 ЦК України, а також лист від 05.08.2010 року про відмову від договору підряду, договір підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача, що свідчить про відсутність спору між сторонами щодо його розірвання та про виникнення у відповідача з 25.07.2010 року зобов’язання щодо повернення отриманих від позивача грошових коштів в якості передплати за договором.

07.06.2010 року між ТзОВ «СІМА»(в тексті договору - виконавець) та Заліщуком М. С. (в тексті договору - замовник), укладено договір № 28, згідно якого ТзОВ «СІМА»зобов'язалось 30 липня 2010 року надати замовнику послуги з проведення весільного банкету на 75 запрошених гостей (арк. справи 22). Пунктом 2.1 договору встановлено, що за погодженням із замовником (Заліщук М.С.) виконавець (ТзОВ «СІМА») надасть послуги на загальну суму –20410 грн.

На виконання умов вказаного договору, Заліщуком М.С. проведено попередню оплату (аванс) у розмірі 15000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №1555 від 14.06.2010 року на суму 7000 грн. та прибутковим касовим ордером №1561 від 15.06.2010 року на суму 8000 грн.

Як зазначає позивач, виконати указані цим договором зобов'язання ТзОВ «СІМА»не мало можливості, так як станом на 30.07.2010 року не були готові дерев'яні елементи кафе, які мали бути виготовлені ТзОВ «Сапсан». В зв’язку з зазначеним, ТзОВ «СІМА»повернуло Заліщуку М. С. попередню оплату в сумі 15000 грн., а також сплатило 1000 грн. штрафу, відповідно до п.6.1 договору №28 від 07.06.2010 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами №238 від 21.07.2010 року та №240 від 22.07.2010 року.

Враховуючи наведене, на думку позивача, невиконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року призвело до виникнення збитків на суму 21410 грн., з яких 20410 грн. –неодержаного прибутку (втраченої вигоди) та 1000 грн. –додаткових витрат.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Слід також зазначити, що згідно із ч. 2 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

07.07.2010 року позивачем укладено договір підряду №07-07/10 із фізичною особою –підприємцем Шкіряком М.В.(в тексті договору –підрядник) на виконання тих же робіт зі спорудження об’єктів із деревини, які мав виконати відповідач за договором підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року. Однак, в зв’язку із терміновістю, вартість робіт за договором підряду №07-07/10 від 07.07.2010 року склала –145000 грн. Роботи, вказані у договорі підряду ПП Шкіряком М.В. виконані, а позивачем (ТзОВ «СІМА») оплачені, що підтверджується видатковими касовими ордерами, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи (арк. справи 30 –47). Враховуючи те, що відповідач згідно договору підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року зобов’язувався виконати роботи за ціною –117240 грн., а згідно договору №07-07/10 від 07.07.2010 року, укладеному із ПП Шкіряк М.В. вартість тих же робіт становить –145000 грн., на думку позивача, невиконання відповідачем умов договору підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року призвело до заподіяння збитків у вигляді понесення додаткових витрат в сумі 27760 грн. (145000 грн. –117240 грн.).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальними положеннями про відшкодування шкоди визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 ЦК України ).

Факт невиконання відповідачем умов договору підряду №23-01/10 від 23.01.2010 року підтверджується матеріалами справи та рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2010 року по справі №17/81.

Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст.22 Цивільного кодексу України. Боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який би існував при відсутності порушення зобов’язання, або завдання шкоди. Наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобов’язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими, на відміну від опосередкованих, які в силу їх часової віддаленості від фактів порушення не підлягають відшкодуванню.

Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Вимоги ч.2 ст.22 ЦК України передбачають необхідність доведення реальності одержання доходів.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України, ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а особа, яка порушила господарські зобов'язання, повинна відшкодувати завдані цим збитки; збитками є також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби право не було порушено (упущена вигода). З приписів зазначених вище статей вбачається, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто, втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення завданої шкоди позивач посилається на невиконання відповідачем підрядних робіт, згідно договору №23-01/10 від 23.01.2010 року, а саме на те, що останнім не виготовлено дерев’яних елементів кафе, які згідно договору мав виконати на протязі 46 днів з дня отримання авансу, який ним отримано –02.04.2010 року. Тобто, роботи мали бути виконані до кінця травня.

Проте, станом на 30.07.2010 року відповідач деревини не заготовив і роботи не починав.

В результаті такого порушення, позивач був позбавлений доходу в розмірі - 20410 грн. від проведення весільного банкету –30.07.2010 року, згідно договору №28 від 07.06.2010 року, який укладено із Заліщук М.С., що провів попередню оплату в сумі 15000 грн. на виконання вимог зазначеного договору.

Таким чином, позивачем документально підтверджено наявність у нього реальних можливостей отримання прибутку у випадку проведення весільного банкету, оскільки представлено доказ укладення договору із Заліщук М.С. та докази проведення попередньої оплати за надані послуги.

Щодо вимог позивача про стягнення решти суми позову, а саме 28760 грн. –додаткових витрат, то у задоволенні таких суд відмовляє, з огляду на те, що позивачем не доведеного того, що вказані кошти є збитками, що завдані позивачу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду слід скасувати в частині відмови у позові в частині стягнення 20410 грн. –втраченої вигоди. В решті оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В зв’язку з частковим скасуванням рішення господарського суду, апеляційний господарський суд з урахуванням ст.ст.44, 49 ГПК України, проводить новий розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 204,10 грн. –державного мита та 97,96 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 102,05 грн. –в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103,104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА»задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року по справі №24/100 скасувати в частині відмови у стягненні 20410 грн. –втраченої вигоди. В решті рішення залишити без змін

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан»(Івано-Франківська область, м.Долина, пр.Незалежності, 10 кв.53, код ЄДРПОУ 20540112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА»(м.Житомир, вул.Сабурова,9, код ЄДРПОУ 13558318): 20410 грн. –втраченої вигоди, 306,15 грн. –витрат по сплаті державного мита (з яких 204,10 грн. –за подання позовної заяви, 102,50 грн. –за подання апеляційної скарги) та 97,96 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.