Рішення № 15227766, 10.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 рокуСправа № 03/5026/492/2011

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.;

з секретарем судового засідання Нікітюк В.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, справу

за позовом державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м. Черкаси

про стягнення 23 344 443,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 21314467 грн. 52 коп. боргу по розрахунках за придбану в липні, серпні, листопаді та грудні 2010 р. електричну енергію на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2007, посилаючись на свою довідку та на акт звірки розрахунків станом на 01.12.2010. Крім того, за невиконання грошових зобовязань позивач просив стягнути з відповідача:

-902527 грн. пені на підставі п.7.3.2 договору;

-21314 грн. 47 коп. штрафу на підставі п.7.3.2 договору;

-183442 грн. 01 коп. - 3% річних;

-922692 грн. 21 коп. «інфляційних нарахувань»,

а також судові витрати.

07.04.2011 позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог по суті зменшивши їх, в якій просив суд стягнути з відповідача:

- 18417774,64 грн. основного боргу;

- 915278,78 грн. пені;

- 18417,77 грн. штрафу;

- 185353,78 грн. 3% річних;

- 899465,26 грн. інфляційних нарахувань;

- 25500 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 20462026,23 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вищеназвані вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві та заяві від 07.04.2011.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні заявлених вимог не визнав, посилаючись на те, що державне підприємство (далі - ДП) "Енергоринок" є розпорядником коштів оптового ринку електричної енергії, порядок проведення ним розрахунків за закуплену та продану електроенергію визначається алгоритмом, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. ДП "Енергоринок" є відповідальною особою у межах покладених на нього повноважень, у тому числі щодо забезпечення оплати закупленої електричної енергії, оскільки невідплатність поставленої на оптовий ринок електроенергії не передбачено нормами права та порушує законодавчі положення про власність.

ДП "Енергоринок" є відповідальним щодо дотримання покупцями електроенергії з оптового ринку зобовязань з її оплати. Виходячи з покладених на нього повноважень ДП "Енергоринок" є відповідальним за затвердження Національною комісією регулювання електроенергетики України алгоритму розподілу коштів з точки зору забезпечення оплатності поставленої на оптовий ринок електроенергії та рівності усіх учасників оптового ринку.

ДП "Енергоринок" не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не ДП "Енергоринок", а енергогенеруючої компанії.

При цьому відповідач посилався на Рішення Конституційного Суду України від 12.02.2002 № 3-рп/2002 у справі № 1-7/2002.

Відповідач вважає, що позивач по справі - ДП "Енергоринок" є спеціальним субєктом з особливим, цільовим статусом, оскільки не є власником коштів, які надходять на розподільчий рахунок, а ст.1 ГПК України містить загальне правило, згідно якого приводом для звернення за судовим захистом є порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів особи, яка звернулась за таким захистом. Між тим, стягнення на користь позивача пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних на думку відповідача обєктивно не може призвести до відновлення прав або захисту законного інтересу позивача, оскільки вказані кошти не є власністю ДП "Енергоринок".

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги в частині основного боргу в розмірі 18417 744,64 грн. фактично визнав і не оспорював.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Відповідно до п.5 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та експлуатації енергосистем.

Таким є Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 № 575/97-ВР (далі - Закон), який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачання і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Умови та правила роботи системи оптового ринку електричної енергії України, права, обовязки, відповідальність комплексу підприємств, що здійснюють діяльність на енергоринку, врегульовані Договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996р. (далі - ДЧОРЕ).

В числі інших договір було також підписано і Енергопостачальною компанією «Черкасиобленерго».

15.06.2007 державне підприємство «Енергоринок»(далі - ДПЕ) та відповідач (ЕК) уклали договір № 4071/02 (далі - договір), за яким позивач зобовязався продавати, а відповідач зобовязався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1) (а.с.6-12).

Сторони, зокрема, визначили, що:

Сторони визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід'ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього Договору і в разі внесення змін до ДЧОРЕ, які матимуть наслідком неузгодженості між положенням ДЧОРЕ та умовами цього Договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ.

ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього Договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку № 1 до цього Договору "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

Плата за передачу електричної енергії, яку відповідач купує у ДПЕ, магістральними та міждержавними електричними мережами та плата за диспетчерське управління виробництвом і передачею електричної енергії враховуються ДПЕ при формуванні відповідно до Правил ОРЕ середньозваженої за розрахунковий місяць оптової ринкової ціни на купівлю електроенергії ЕК у ДПЕ. ДПЕ забезпечує надання ЕК диспетчерських послуг та послуг з передачі електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами. ДПЕ погоджується, що при повній поточній оплаті вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ здійснюватиме всі необхідні заходи з забезпечення передачі електроенергії до точок поставки ЕК.

Оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України (далі ІВКОР) грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК.

Перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується Сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п.п.6.4 та 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно.

Остаточний розрахунок за куплену відповідачем в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків відповідача в цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.

Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосовано ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Сума, яка була сплачена відповідачем понад повну поточну оплату вартості електричної енергії за розрахунковий місяць (з урахуванням п. 6.4 цього Договору), зараховується Сторонами як погашення заборгованості ЕК перед ДПЕ за минулі періоди (починаючи з заборгованості з найдавнішим терміном виникнення) з урахуванням ПДВ, якщо інше передбачено договором про реструктуризацію заборгованості між ДПЕ та ЕК. У випадку відсутності простроченої заборгованості, сума, яка була сплачена ЕК в розрахунковому місяці понад повну поточну оплату вартості електричної енергії за розрахунковий місяць зараховується, за згодою Сторін, як авансовий платіж на наступний розрахунковий період або як платіж згідно з письмовим повідомленням ЕК відповідно до договору реструктуризації заборгованості між ДПЕ та ЕК.

Сторони можуть запроваджувати порядок розрахунків, відмінний від того, її викладений в цьому Договорі, в разі якщо він не суперечить чинному законодавству України лише за письмовою згодою обох Сторін.

За результатами розрахунків за місяць ДПЕ до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надсилає ЕК акт звірки розрахунків між ЕК та ДПЕ.

ЕК в триденний термін після отримання акта звірки, відповідно до п. 6.10 цього Договору, надсилає до ДПЕ його примірник за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК та скріплений печаткою ЕК.

Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК відповідно до п. 6.4 цього Договору.

В разі нездійснення ЕК остаточного розрахунку за куплену в ДПЕ електроенергію відповідно до розділу 6 цього Договору, порядок розрахунків, викладений в пп. 6.1 цього Договору, призупиняється і починають діяти процедури відповідно до пп. 6. цього Договору.

Відповідач, зокрема, зобов'язався:

- Купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього Договору здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього Договору також виконувати інші умови цього Договору.

- Забезпечити, відповідно до умов цього Договору, оплату купленої у нього, електроенергії.

- У разі нездійснення повної поточної оплати вартості електроенергії розрахунковий місяць у встановлені цим Договором терміни самостійно зменшувати об отримання у ДПЕ електроенергії до рівнів, що забезпечені платежами, шляхом відключення або обмеження споживання споживачів-неплатників за електричну енергію.

- Забезпечити надходження коштів, отриманих за спожиту електроенергію споживачів, у повному обсязі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ЕК.

Позивач, зокрема, зобов'язався:

- Здійснювати оптовий продаж електроенергії ЕК в обсягах, що забезпечуються платежами відповідно до умов цього Договору, а також виконувати інші умови цього Договору, крім випадків обмежень, які спрямовані на попередження або ліквідацію аварійних ситуацій відповідно до оперативно-технологічних диспетчерських інструкцій. В разі застосування обмежень інформування ЕК про їх причини здійснюється відповідно до розділу 8 цього Договору.

Позов подано Державним підприємством "Енергоринок", яке згідно з п.1 Статуту утворено для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000р. №755 .

Предметом діяльності підприємства є у тому числі і купівля електричної енергії у виробників, потужність чи обсяг відпуску яких більші ніж граничні показники, а також у субєктів підприємницької діяльності, які є власниками електричної енергії, виробленої з давальницької сировини; оптове постачання електричної енергії; укладання угод про передачу електричної енергії.

Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. №575/97-ВР.

Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим субєктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України. На оптового постачальника електричної енергії покладено обовязок забезпечити інформування учасників оптового ринку електричної енергії про стан проведення розрахунків.

Оцінюючи дії сторін відповідно до вищевказаного Закону, суд враховує Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику»(справа про електроенергетику) від 12.02.2002 №3-рп/2002, справа № 1-7/2002.

Вищевказаним рішенням Конституційний Суд України, зокрема визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) положення статті 151 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" від 22 червня 2000 року N 1821-III) в частині встановленого порядку розрахунків на оптовому ринку електроенергії через розподільчі рахунки в уповноваженому банку.

Конституційний Суд України припинив конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України положень частини другої статті 151 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику"), за яким у разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію не на розподільчі рахунки отримувачі повинні повернути їх у триденний термін, а при неповерненні ці кошти підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Встановлений Національною комісією регулювання електроенергетики України алгоритм застосовується до всіх поточних рахунків із спеціальним режимом використання, в тому числі і до відповідних рахунків ДП "Енергоринок". Порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії ДП "Енергоринок" є не договірною умовою, а законодавчим приписом.

ДП "Енергоринок" є розпорядником коштів оптового ринку електричної енергії, порядок проведення ним розрахунків за закуплену та продану електроенергію визначається алгоритмом, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. ДП "Енергоринок" є відповідальною особою у межах покладених на нього повноважень , у тому числі щодо забезпечення оплати закупленої електричної енергії, оскільки невідплатність поставленої на оптовий ринок електроенергії не передбачено нормами права та порушує законодавчі положення про власність. ДП "Енергоринок" є відповідальним щодо дотримання покупцями електроенергії з оптового ринку зобовязань з її оплати. Виходячи з покладених на нього повноважень, ДП "Енергоринок" є відповідальним за затвердження Національною комісією регулювання електроенергетики України алгоритму розподілу коштів з точки зору забезпечення оплатності поставленої на оптовий ринок електроенергії та рівності усіх учасників оптового ринку.

Відповідно до п.6.8 Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України (додаток № 4 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 р.) (далі - Інструкція), у разі виявлення коштів понад очікувану вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому періоді, від оптового постачальника сума таких надходжень зараховується виробником відповідно, як оплата з погашення боргів за придбану електричну енергію з найбільшим терміном їх виникнення.

Суд приходить до висновку, що за умовами ДЧОРЕ та Інструкції ДП "Енергоринок" не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не ДП "Енергоринок", а енергогенеруючої компанії.

Таким чином, оскільки за своєю правовою природою електроенергія є специфічним товаром, який виробляється і споживається одночасно, її слід розглядати як спільну власність усіх учасників енергоринку. Кожний з учасників має право лише на частину прибутку від своєї діяльності з виробництва, розподілу або постачання електроенергії. Тобто акумульовані на розподільчих рахунках кошти не є власністю будь-якого окремого субєкта відносин. Правомочність щодо розпорядження певною часткою грошей настає лише після перерахування їх з розподільчого на відповідний поточний рахунок енергогенеруючих компаній та інших обєктів підприємницької діяльності.

Вищенаведене свідчить, що позивач у справі - ДП "Енергоринок" спеціальний субєкт з особливим, цільовим статусом, який не є власником коштів, які надходять на розподільчий рахунок.

Борг за отриману електроенергію у розмірі 18417744 грн. 64 коп. відповідач не оспорює.

Ст.509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляція грошових коштів за своєю економічною природою та правовими наслідками є збитками підприємства, які викликані певними економічними процесами в державі, в результаті яких відбувається знецінення грошових коштів, а 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами.

Договір між членами оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 не наділяє ДП "Енергоринок" правом застосування господарських санкцій до члена оптового ринку за невчасну оплату електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів у судовому засіданні обставин про те, що відповідач користувався грошовими коштами, які належать або призначалися безпосередньо позивачеві, як і те, що належні саме позивачеві грошові кошти знецінювались внаслідок інфляційних процесів.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум 3% річних та втрат внаслідок інфляції є саме особливий статус позивача, який не є власником коштів, оскільки розподільчий рахунок позивача призначений виключно для акумулювання коштів, отриманих за електроенергію та подальшого їх розподілу між учасниками оптового ринку, а ДП "Енергоринок" не вправі на власний розсуд розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 18417744 грн. 64 коп. боргу з відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", вул. Гоголя,285, м. Черкаси, код 22800735 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26032301861 у ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465 код ЄДРПОУ 21515381.

Стягнути 25500 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", вул. Гоголя,285, м. Черкаси, код 22800735 на користь Державного підприємства «Енергоринок», вул. Комінтерну,27, м. Київ, код ЄДРПОУ 21515381.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Рішення складено та

підписано 13.05.2011