Рішення № 15227743, 30.03.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 рокуСправа № 15/26/109/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

від відповідача - Юдицький О.В. - арбітражний керуючий - ліквідатор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод"

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

- 04.04.2005 року між сторонами було укладено договір безпроцентної позики, згідно якого позивач надав відповідачу позику в розмірі 22 000 грн.;

- у забезпечення виконання відповідачем зобов"язань за договором безпроцентної позики 22.04.2005 року між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, за умовами якого предметом застави стало належне відповідачу на праві власності майно: автомобіль КРАЗ-2145 д.н. НОМЕР_1 оціночною вартістю 224,03 грн., екскаватор ЕО 2621 д.н. НОМЕР_2 оціночною вартістю 3 127,64 грн., асфальтозмішувач Д 597 А оціночною вартістю 13,12 грн., два бітумні насоси оціночною вартістю 133,65 грн., сушильний барабан оціночною вартістю 168,52 грн., два пожежні резервуари V-25 М3 оціночною вартістю 9,20 грн., мотокаток ДУ-50 оціночною вартістю 24,33 грн.;

- 01.08.2005 року між сторонами було укладено договір відповідального зберігання, згідно якого та акту прийому-передачі від 01.08.2005 року позивачем було передано відповідачу безстроково на зберігання вищевказану техніку, що була предметом застави;

- постановою господарського суду Черкаської області по справі № 18-10/4318 від 17.08.2010 року визнано відповідача банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

- місцезнаходження техніки позивачу не відоме, арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "Асфальтний завод" Юдицький О.В. при відсутності правових підстав володіє, користується та розпоряджається майном, що є предметом договору відповідального зберігання.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову, посилаючись на наступні обставини:

- постановою господарського суду Черкаської області по справі № 10/4318 від 13.09.2007 року ТОВ "Асфальтний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відсутнього боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - "Закон") усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ "Асфальтний завод", даними державних реєстрів обтяжень та заборон відчуження майна, інформацією, яка надана арбітражному керуючому РЕГ 4-го МР ВДАІ при ВДАІ УМВС України в Черкаській області та Смілянською районною інспекцією Держтехнагляду, за ТОВ "Асфальтний завод" зареєстровано автомобіль КРАЗ-256 д.н.з. НОМЕР_1 та екскаватор ЕО 02621 д.н.з. НОМЕР_2, які під час проведення 20.09.2007 року ВДВС опису майна та складення акту арешту, а також при проведенні інвентаризації майнових активів банкрута були відсутні на території асфальтного заводу. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 14406222 від 14.09.2007 року та договору застави від 22.04.2005 року встановлено, що у власності відповідача перебувають: асфальтозмішувач Д-597А, 2 бітумні насоси, сушильний барабан, 2 пожежні резервуари V-25М3 та мотокаток ДУ-50. Перелічені активи, які були предметом застави банкрута за зобов"язаннями перед позивачем, знаходились на території заводу. Звернення стягнення на дане майно на дату визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зареєстровано не було, право власності на іншу юридичну або фізичну особу не зареєстровано. На підставі ч. 1 ст. 26 Закону дане майно було включено до складу ліквідаційної маси, оцінено та продано відповідно до вимог ст. 30 Закону. У листопаді 2008 року ліквідатором ТОВ "Асфальтний завод" було встановлено номер рахунку позивача, на який 03.12.2008 року платіжним дорученням № 32 було перераховано 22 000,00 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, і відповідно вимоги позивача, які були забезпечені заставою майна та включені окремо до реєстру вимог кредиторів, були погашені в повному обсязі. 21.08.2009 року господарським судом Черкаської області було прийнято рішення у справі № 09-11/3783 про витребування у позивача на користь відповідача автомобіля КРАЗ-256 д.н.з. НОМЕР_1 та екскаватора ЕО 02621 д.н.з. НОМЕР_2. У процесі виконавчих дій дане майно у позивача не було виявлено і його місцезнаходження не відоме, у зв"язку з чим відповідач звернувся до позивача з позовом про стягнення збитків. Позивач не є власником майна, яке було предметом застави, його вимоги заставного кредитора погашені.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, посилався на обставини, викладені у відзиві на позов, а також пояснив, що позивач не захотів приймати перераховані кошти і вони банком були повернуті. Оскільки позивач хотів бути кредитором, але не поточним, то заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство він не подавав. У балансі є дебіторська заборгованість перед позивачем на 22 000 грн. Ці кошти були направлені на задоволення вимог кредиторів. Тепер правова природа цих грошей інша - заставні вимоги вважаються погашеними, обліковується дебіторська заборгованість. Щоб повернути ці гроші ОСОБА_3, потрібно щоб він звернувся з вимогою у справі про банкрутство, але він не звертається, бо його не задовольняє положення поточного кредитора. Договір відповідального зберігання від 01.08.2005 року з"явився тільки зараз. Пояснити це можна тільки тим, що зникла печатка ТОВ "Асфальтний завод". За даним фактом представник відповідача звертався в правоохоронні органи, але печатку знайдено не було і тепер з"являються договори з нею.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного.

04 квітня 2005 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Позикодавець) та ТОВ "Асфальтний завод" (Позичальник) було укладено договір № 3 безпроцентної позики, згідно якого позивач надав позику у розмірі 22 000 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором безпроцентної позики, 22.04.2005 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4 застави рухомого майна, згідно якого предметом застави стало належне відповідачу на праві власності майно: автомобіль КРАЗ - 2145 д.н. НОМЕР_1 оціночною вартістю 224 грн. 03 коп, екскаватор ЕО 2621 д.н. НОМЕР_2 - 3 127 грн. 64 коп., асфальтозмішувач Д 597 А - 13 грн. 12 коп., бітумні насоси (2 шт.) - 133 грн. 65 коп., сушільний барабан - 168 грн. 52 коп., пожежні резервуари V-25 МЗ (2 шт.) - 9 грн. 20 коп., мотокаток ДУ - 50 - 24 грн. 33 коп.

01 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір відповідального зберігання, згідно якого та акту прийому-передачі від 01.08.2005 року, було передано безстроково на зберігання відповідачу вищевказану техніку, яка і є предметом застави.

Постановою Господарського суду Черкаської області по справі № 18-10/4318 від 17.08.2010 року, у відповідності до положень ст. 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволено заяву ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Асфальтний завод" та визнано ТОВ "Асфальтний завод", Черкаська область, м. Сміла, вул. Литвинова, 78, код 30865799 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором підприємства - банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

Після визнання ТОВ "Асфальтний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, позивач почав вимагати задовольнити кредиторські вимоги, так як є заставним кредитором першої черги та отримати передане ним відповідачу майно за договором відповідального зберігання.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ "Асфальтний завод", даними державних реєстрів обтяжень та заборон відчуження майна, інформацією, яка надана арбітражному керуючому РЕГ 4-го МР ВДАІ при ВДАІ УМВС України в Черкаській області та Смілянською районною інспекцією Державного технічного нагляду, за ТОВ "Асфальтний завод" зареєстровано наступні автомобілі та техніка спеціального призначення:

- автомобіль КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709 грн. 31 коп.;

- екскаватор ЕО 02621, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 залишковою вартістю 4 931 грн. 80 коп.,

які під час проведення 20.09.2007 року ВДВС опису майна та складення Акту арешту, а також при проведенні інвентаризації майнових активів банкрута були відсутні на території асфальтного заводу.

Крім того, відповідно до договору застави рухомого майна від 22.04.2005 року, на який позивач посилається у позовній заяві, та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 14406222 від 14.09.2007 року, ліквідатором банкрута було встановлено, що у власності відсутнього боржника перебувають: асфальтозмішувач Д-597А, бітумні насоси 2 шт., сушильний барабан, пожежні резервуари V-25 м? 2 шт., мотокаток ДУ-50.

Перелічені активи, які були предметом застави банкрута за зобов'язаннями перед ФОП ОСОБА_3, знаходилися на території заводу.

Звернення стягнення на дане майно на дату визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зареєстровано не було, право власності на іншу юридичну або фізичну особу не зареєстровано.

На підставі ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дане майно було включено до складу ліквідаційної маси, оцінено, та продано відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У листопаді 2008 року ліквідатором було встановлено номер рахунку ФОП ОСОБА_3, за рахунок отриманих коштів від реалізації майна, яке було предметом застави кошти в сумі 22 000 грн. платіжним дорученням № 32 від 03.12.2008 року перераховані на його поточний рахунок в установі банку.

Таким чином вимоги кредитора ФОП ОСОБА_3 які були забезпечені заставою майна та включені окремо до реєстру вимог кредиторів були погашені в повному обсязі 03.12.2008 року.

У процесі проведення процедури банкрутства ТОВ "Асфальтний завод" 21 серпня 2009 року господарським судом Черкаської області було прийнято рішення у справі № 09-11/3783 про витребування 23 листопада 2009 року судом було видано наказ № 09-11/3783 про витребування у ФОП ОСОБА_3 та передачі власнику ТОВ "Асфальтний завод" - автомобіля КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709 грн. 31 коп. та екскаватора ЕО 02621, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 залишковою вартістю 4 931 грн. 80 коп.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2009 року у справі № 09-11/3783 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що вимоги ФОП ОСОБА_3, які були забезпечені заставою майна та включені окремо до реєстру вимог кредиторів у справі № 10/4318 про банкрутство ТОВ "Асфальтний завод", були погашені в повному обсязі.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У процесі проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що майна, яке відповідно до наказу господарського суду Черкаської області № 09-11/3783 про витребування у ФОП ОСОБА_3 та передачі власнику - ТОВ "Асфальтний завод" автомобіля КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709 грн. 31 коп. та екскаватора ЕО 02621, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 залишковою вартістю 4 931 грн. 80 коп. у боржника немає та місцезнаходження його боржнику невідомо.

На даний час ТОВ "Асфальтний завод" звернувся з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 нанесених підприємству збитків.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 не є власником майна, яке було предметом застави, вимоги заставного кредитора погашені в повному обсязі в процедурі банкрутства ТОВ "Асфальтний завод" за рахунок коштів, отриманих від продажу предмета застави, а тому у ФОП ОСОБА_3 відсутні будь-які законні підстави витребувати майно у власника, тим більше майно, яке знаходиться у самого ОСОБА_3 та витребовується у нього в судовому порядку.

Ст.ст. 316, 317, 319, 328, 387 ЦК України містять наступні приписи.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, оцінивши наявні у справі докази та виходячи з приписів наведеного вище законодавства, приходить до наступних висновків.

Позивач просить суд витребувати у відповідача майно, а саме: асфальтозмішувач Д597А, бітумні насоси в к-сті 2 шт., сушильний барабан, пожежні резервуари V-25М3 в кількості 2 шт. та мотокаток ДУ-50, яке не перебуває у власності відповідача та останньому не належить.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про витребовування у відповідача вказаного майна суперечить приписам ст. 387 ЦК України, оскільки відповідач не є власником цього майна, а відтак у задоволенні позову з названих відповідачем підстав слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Потапенко

Повний текст рішення суддею підписаний 13.05.2011 року.