Рішення № 15227668, 12.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 рокуСправа № 13/5026/916/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “Мебліпромторг”, м. Черкаси, б-р. Шевченка, 305, кв. 179

про стягнення 2729,51 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець - особисто;

відповідача: участі не брали.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Мебліпромторг» про стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною від 11.03.2011р. №3 в розмірі 2729,51 грн., в тому числі 2720 грн. основного боргу, 3,73 грн. % річних, 5,78 грн. пені, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, надав оригінали документів.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, участь свого представника у судове засідання вдруге не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив. Ухвала суду від 26.04.2011р. повернулась до суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача у позовній заяві відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін.

ФОП ОСОБА_1 (Позивач по справі) на підставі усної домовленості було поставлено товариству «Мебліпромторг»(Відповідач по справі) меблі куточок «Орфей»в кількості 1 комплект на суму 2720 грн. Оплата мала бути проведена до 21.03.2011р.

Товар був поставлений Позивачем згідно видаткової накладної від 11.03.2011р. №3 та отриманий уповноваженим представником Відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності серії ЯИР №238292 від 11.03.2011р. на суму 2720 грн. Відповідач за отримане майно не розрахувався.

На адресу Відповідача була направлена претензія-вимога від 01.04.2011р., в якій Позивач просить провести оплату за отриманий товар протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії-вимоги в сумі 2720 грн., та попередив про звернення до суду для примусового стягнення суми боргу, пені та 3 % річних.

Претензія залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 01.04.2011р. заборгованість Відповідача становить 2720 грн.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобовязань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Позивачем 11.03.2011р. Відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 2720 грн., що підтверджується видатковою накладною, останній вказаний товар прийняв, що свідчить про прийняття пропозиції на укладення такого договору, який за своєю правовою природою суд вважає договором купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок за це майно, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з письмовою претензією-вимогою до Відповідача про погашення заборгованості 01.04.2011р. Отже, Відповідач зобовязаний був погасити заборгованість до 09.04.2011р.

Проте Відповідач свої зобовязання в частині оплати товару належним чином не виконав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою статті 692 ЦК передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 2720 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 3,73 грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання, що підлягають до стягнення.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу в розмірі 5,78 грн., яка до задоволення не підлягає, оскільки відсутній письмовий договір між сторонами про забезпечення виконання зобовязання у виді неустойки.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 102 грн. державного мита, 20 грн. 40 коп. витрат за отримання довідки ЄДР та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мебліпромторг», м. Черкаси, бул. Шевченка, 305, кв. 179, код ЄДРПОУ 33978803, п/р 2600620087 у філії Полтавське РУ АТ банк «Фінанси та кредит», МФО 331832

на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, номер рахунку в банку невідомий

2720 грн. боргу, 3,73 грн. 3 % річних, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 20,40 грн. витрат за отримання довідки із ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба