Рішення № 15227605, 16.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 рокуСправа № 16/5026/642/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 25 386,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Пред'явлено позов про стягнення з відповідача за невиконаною мировою угодою 25 386,57 грн. з яких: 14 372,80 грн. основного боргу, 8 490,40 грн. штрафу, 1 274,73 грн. пені, 991,72 грн. інфляційних, 256,92 грн. 3% річних. Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримував повністю та просив їх задовольнити. В останнє засідання представник позивача не з'явився, суду направлено клопотання про розгляд справи без його участі, відмови від позову суду не подано.

Представник відповідача в жодне засідання не з'явився, причини неявки не відомі, заперечень проти позову не подано.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.

В силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Ухвалою від 05 березня 2010 року по справі № 02/12 господарським судом Черкаської області було затверджено мирову угоду між сторонами по справі (а.с. 10), у відповідності до умов якої сторони погодили, що в рахунок сплати заборгованості за договором підряду № 17-00000108 від 25.09.2008 року, відповідач зобовязаний, щомісячно не пізніше 05 числа, наступного за розрахунковим, перераховувати позивачу по 10000 (десять тисяч) грн. Останній платіж у розмірі 13372,80 грн., включаючи 974,60 грн. судових витрат, повинен бути сплачений відповідачем до 05 червня 2010 року. Загальна сума сплати відповідача на користь позивача за мировою угодою становить 33 372,80 грн.

За доводами позивача, з моменту затвердження мирової угоди відповідач сплатив позивачу лише 19 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку ( а.с. 11-26).

За доводами позивача, залишок боргу по мировій угоді становить 14 372,80 грн. (33 372,80 - 19000,00).

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За правилами ГПК України, мирова угода є процесуальною дією сторін та суду, спрямованою на вирішення спору і припинення провадження у справі. Мирова угода затверджується судом, але підлягає до добровільного виконання сторонами і наказ на її виконання не видається. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору.

Якщо зобов'язання, визначене мировою угодою, не виконується на користь кредитора, він не позбавлений права на звернення до суду із самостійним позовом про стягнення боргу на підставі умов мирової угоди.

У зв'язку з невиконанням боржником за мировою угодою своїх зобов'язань, позивач 28.03.2011 року, у порядку позовного провадження, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за мировою угодою в сумі 25 386,57 грн., з яких: 14 372,80 грн. основного боргу, 8 490,40 грн. штрафу, 1 274,73 грн. пені, 991,72 грн. інфляційних, 256,92 грн. 3% річних.

Суд вважає, що ці вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, за умовами мирової угоди від 05.03.2010 року, до 05 червня 2010 року відповідач на користь позивача повинен сплатити в загальній сумі 33 372,80 грн. основного боргу та судових витрат, а сплатив лише 19 000,00 грн. Залишок боргу становить 14 372,80 грн. Строк виконання зобов'язання по сплаті цієї суми станом на час розгляду спору у відповідача вже настав, доказів проведення остаточного розрахунку відповідач не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 14 372,80 грн. боргу по мировій угоді.

Ухвалу, якою затверджено мирову угоду, сторонами не оскаржено, вона набрала законної сили та частково виконана відповідачем по справі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 05.03.2010 року, для відповідача виникло грошове зобов'язання, яке за загальним правилом, припиняється лише його повним виконанням.

Перешкод для застосування до прострочених зобов'язань відповідача за мировою угодою ст. 625 ЦК України, на думку суду, виходячи з правовідносин сторін - немає.

Позивач, з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем, просить стягнути з нього 991,72 грн. інфляційних та 256,92 грн. 3% річних за період з 10.08.2010 року по 15.03.2011 року ( а.с. 32).

Розрахунок інфляційних та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України позивачем зроблено вірно, доказів проведення розрахунку за цими платежами відповідач суду не надав, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 991,72 грн. інфляційних та 256,92 грн. 3% річних.

Серед умов мирової угоди ухвалою суду від 05.03.2010 року було затверджено і обов'язок відповідача сплатити на користь позивача штраф у розмірі 20% та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежів за мировою угодою. Ухвалу суду сторони не оскаржили, а тому вона підлягає до виконання.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та

визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ЦК України, виконання зобов'язання може бути забезпечено неустойкою, а згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач на підставі пункту 4 мирової угоди просить стягнути з відповідача штраф в сумі 8 490,40 грн. та пеню в сумі 1 274,73 грн. за період з 06.04.2010 року по 06.10.2010 року, розрахунок яких зроблено вірно.

Доказів сплати боргу по пені та штрафу відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить штраф в сумі 8 490,40 грн. та 1 274,73 грн. пені.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення розрахунку за позовними вимогами у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 14 372,80 грн. основного боргу, 8 490,40 грн. штрафу, 1 274,73 грн. пені, 991,72 грн. інфляційних, 256,92 грн. 3% річних, а всього - 25 386,57 грн.

У відповідності до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в розмірі 254,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 31141625, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389 --- 14 372,80 грн. основного боргу, 8 490,40 грн. штрафу, 1 274,73 грн. пені, 991,72 грн. інфляційних, 256,92 грн. 3% річних, 254,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських