Рішення № 15227475, 12.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2011 Справа № 5024/700/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіс-2005", м.Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство", Цюрупинський район

про стягнення 293 459грн. 14коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, дов. від 30.11.2010р.

від відповідача - ОСОБА_2, провідн. юрисконсульт, дов. №340 від 05.05.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брітіс-2005», м.Дніпропетровськ (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», с.Великі Копані, Цюрупинського району Херсонської області (відповідач) 293459 грн. 14 коп. боргу, який складається з 66585 грн. 36 коп. пені, 36811 грн. 44 коп. річних, 133322 грн. 96 коп. інфляційних збитків та 56739 грн. 38 коп. штрафу.

З позову та пояснень представника позивача вбачається, що заявлені в порядку ст. ст. 549, 625 ЦК України до стягнення суми, нараховані позивачем у звязку із невиконанням відповідачем рішення господарського суду Херсонської області, винесеного 18 січня 2010 року, по справі № 14/3-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіс-2005», м.Дніпропетровськ до Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» про стягнення 527393 грн. 75 коп. боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за договором будівельного підряду від 17.10.2008 року №17/10, в межах дії якого позивач був виконавцем а відповідач - замовником. Заявлена до стягнення в межах справи №14/3-11 сума позовних вимог складалася з 527393 грн. 75 коп. основного боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача невиконання рішення суду пояснює скрутним фінансовим становищем господарства у звязку з відсутністю фінансування з держбюджету України. Надав витребувані судом документи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.01.2011 р. по справі № 14/3-11 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 527393 грн. 75 коп. основного боргу, 5273 грн. 94 коп. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Станом на день розгляду справи №5024/700/2011 грошові зобовязання відповідача по основній сумі боргу, стягнення яких було предметом спору по справі №14/3-11, відповідачем не виконані.

У звязку з неналежним виконанням умов договору будівельного підряду та рішення господарського суду у справі №14/3-11 позивачем заявлено до стягнення 66585 грн. 36 коп. пені за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р., 36811 грн. 44 коп. річних за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р., 133322 грн. 96 коп. інфляційних збитків за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. та 56739 грн. 38 коп. штрафу. за прострочення оплати виконаних робіт.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим є зобовязання, за яким боржник зобовязується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (п. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судовим рішеннями по справі № 14/3-11 від 18.01.2011 р. встановлено, що відповідач не виконав грошове зобовязання за договором будівельного підряду щодо сплати позивачу основного боргу в сумі 527393 грн. 75 коп. за виконані підрядні роботи.

За приписами статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час подачі позову по справі № 5024/700/2011, рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. у справі № 14/3-11 боржником в частині оплати основного боргу в сумі 527393 грн. 75 коп. не виконано.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відтак, після ухвалення судом рішення по справі № 14/3-11 про стягнення боргу за договором будівельного підряду грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось, оскільки кредитор (позивач) реально грошові кошти не отримав.

На сторону, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання. Передбачені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

За таких обставин та з огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 36811 грн. 44 коп. 3% річних за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. та 133322 грн. 96 коп. інфляційних збитків за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього позивачем з посиланням на ст.549 ЦК України та розділ 15 договору будівельного підряду від 17.10.2008р. №17/10 заявлено до стягнення 66585 грн. 36 коп. пені за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р та 56739 грн. 38 коп. штрафу.

Як вказано у вищевикладеному, з прийняттям судового рішення по справі №14/3-11 про стягнення боргу за договором будівельного підряду грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось.

Взяті на себе зобовязання за договором по оплаті за виконані підрядні роботи відповідач не виконав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.256, ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки позивачем пропущено річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені та штрафу, враховуючи, що відповідач є державним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок Державного бюджету України, суд застосовує строк позовної давності, а тому у позові в частині стягнення 66585 грн. 36 коп. пені за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р та 56739 грн. 38 коп. штрафу належить відмовити.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 36811 грн. 44 коп. 3% річних та 133322 грн. 96 коп. інфляційних збитків; в решті позову в частині стягнення 66585 грн. 36 коп. пені та 56739 грн. 38 коп. штрафу слід відмовити.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За правилами статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, враховуючи, що даний спір доведено до вирішення в судовому порядку з вини відповідача, судові витрати, а саме 2934 грн. 59 коп. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в повному обсязі суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство», с.Великі Копані, Цюрупинського району Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіс-2005», м.Дніпропетровськ 36811 грн. 44 коп. 3 % річних, 133322 грн. 96 коп. інфляційних збитків, 2934 грн. 59 коп. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

16.05.2011р.