Рішення № 15227144, 11.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.11 Справа № 4/50/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Одеської залізниці, м. Одеса

до Приватного підприємства “Мета -2007”, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 27405 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 225 від 20.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.04.2011.

У судовому засіданні 18.04.2011 у справі № 4/50/2011, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 11.05.2011. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 11.05.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь штрафу у розмірі 27405 грн. 00 коп.

Відповідач запереченням на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 18.04.2011 позовні вимоги відхилив посилаючись на те, що позивач не надсилав на адресу відповідача претензії; у накладній № 52266777 дані відповідають фактичній масі вантажу, який було передано до перевезення; у комерційному акті № 056327/847/10 від 01.10.2010 відсутня характеристика стану вугілля, тому відповідач вважає, що застосування перевізником до вантажовідправника штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у накладній є необґрунтованими, та не підтверджені належними доказами.

Заява надана представником відповідача у судовому засіданні 11.05.2011 про доручення до справи додаткових документів, судом задоволена.

Представник позивача поясненням (на заперечення відповідача) від 18.04.2011 № ДНЮ-3/84, зданим у судовому засіданні 11.05.2011, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав у засіданні суду 11.05.2011 клопотання, в порядку ст. 83 ГПК України, про зменшення розміру стягнення штрафу. Розглянувши у судовому засіданні зазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, вправі зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, яка порушила зобовязання. Так, відповідач не надав суду належних документальних доказів щодо наявності виняткових обставин для зменшення штрафу за даним позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно залізничної накладної № 52266777 від 27.09.2010 відповідач відвантажив зі станції Щотове Донецької залізниці вагон № 63837140 з вантажем вугілля антрацит на адресу ФОП ОСОБА_3, а

залізниця (позивач) зобовязалась доставити вказаний вагон на станцію призначення Вапнярка Одеської залізниці та видати вантажоодержувачу ( а.с.7).

30.09.2010 під час приймання поїзда № 2253 на станції Знамянка Одеської залізниці у складі якого був вагон № 63837140 під час зважування вантажу на тензометричних динамічних вагах у спірному вагоні було виявлено масу: брутто 87200 кг., нетто 66000 кг., тара 21200 кг., а відповідно до накладної № 52266777 від 27.09.2010 маса вантажу складала брутто 90200 кг., нетто 69000 кг., тара 21200., що менше даних вказаних в накладній на 3000 кг.

Згідно із ст.129 Статуту залізниць України ( далі - Статут) та Правил складання актів позивачем було складено комерційний акт № АА 056327/847/10 від 01.10.2010 ( а.с. 10).

Як зазначив позивач, що відповідно до акту загальної форми № 25910 від 30.09.2010, вантаж завантажений навалом, мається маркування вапном, торцеві стінки глухі, ліки щільно прилягають, слідів втрати вантажу немає.

При видачі спірного вантажу на станції призначення, різниці вантажу зазначеному у комерційному акті № АА 056327/847/10 від 01.10.2010 та маси вантажу при отриманні вантажоодержувачем не виявлено.

Статтею 122 Статуту зазначено, що за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту /5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення /а саме: провізна плата, вказана в накладній № 52266777 5481,00 грн. х 5 = 27405,00 грн.

За невірно зазначену накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував відповідачу штраф у розмірі 27405 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у запереченні.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача, викладені у запереченні, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі Статут), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 63837140 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріли справи, 30.09.2010 під час приймання поїзда № 2253 на станції Знамянка Одеської залізниці у складі якого був вагон № 63837140 з вантажем-вугілля антрацит під час зважування вантажу на тензометричних динамічних вагах у спірному вагоні було виявлено масу: брутто 87200 кг., нетто 66000 кг., тара 21200 кг., а відповідно до накладної № 52266777 від 27.09.2010 маса вантажу складала брутто 90200 кг., нетто 69000 кг., тара 21200., що менше даних вказаних в накладній на 3000 кг.

.Згідно з ст.129 Статуту та Правил складання актів було складено комерційний акт № АА 056327/847/10 від 01.10.2010 ( а.с. 10).

Як вбачається, відповідно до акту загальної форми № 25910 від 30.09.2010, вантаж завантажений навалом, мається маркування вапном, торцеві стінки глухі, ліки щільно прилягають, слідів втрати вантажу немає.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею«(зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційний акт № АА 056327/847/10 від 01.10.2010 ( а.с.10). та актом загальної форми загальної форми № 25910 (а.с.11).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вказана в накладній № 52266777 від 27.09.2010 5481 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій 5481 грн. 00 коп. х 5 = 27405 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 27405 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній №52266777 від 27.09.2010, у звязку з чим, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 27405 грн. 00 коп., згідно із ст.ст.118,122 Статуту залізниць України, за невірне зазначення маси вантажу в накладній, нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю .

У судовому засіданні 11.05.2011 була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Представник відповідача надав у засіданні суду 11.05.2011 клопотання, в порядку ст. 83 ГПК України, про зменшення розміру стягнення штрафу. Розглянувши у судовому засіданні зазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, вправі зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, яка порушила зобовязання. Так, відповідач не надав суду належних документальних доказів щодо наявності виняткових обставин для зменшення штрафу за даним позовом. Така позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Мета - 2007”, вул. Петровського, 20/33, м. Антрацит Луганської області, код ЄДРПОУ 34720169 на користь Одеської залізниці, вул. Пантелеймонівська, 19, м.Одеса , код ЄДРПОУ 01071315, штраф у розмірі 27405 грн. 00 коп., витрати по держмиту у сумі 274 грн. 05 коп. та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 16.05.2011.

Суддя Г.М.Старкова

Пом. судді Ю.А.Зайцева