Рішення № 15226927, 26.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р. Справа № 10/053-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/053-11

за позовом приватного підприємства «Баядєра», м. Горлівка,

Донецька область

до приватного підприємства «Агава», с. Фасова,

Макарівський район

про стягнення 2620,76 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 31.12.2010 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Баядєра»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Агава»(далі-відповідач) про стягнення 2620,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 828-08 від 20.11.2008 р. в частині оплати отриманого товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2264,42 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 86,55 грн. пені, 158,51 грн. штрафу, 111,28 грн. 20 % річних.

Ухвалою суду від 05.04.2011 р. порушено провадження у справі № 10/053-11 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 26.04.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 05.04.2011 р., направленої на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка підтверджена наданим суду витягом з ЄДРПОУ № 21-10/1924-3 від 20.04.2011 р. Вимоги ухвали суду від 05.04.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзиву на позов, до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 828-08, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупця алкогольні напої (далі-товар), а покупець зобовязаний прийняти такий товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна товару зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Умовами п. 6.1 договору між сторонами узгоджено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових кошт на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін, шляхом попередньої оплати.

Так, на виконання умов договору позивачем, згідно з видатковою накладною № 1100670 від 16.12.2010 р., поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4764,42 грн.

Як доказ належного отримання відповідачем товару, позивачем надано повідомлення, оформлене згідно з п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»з відповідним переліком матеріально-відповідальних осіб, уповноважених на отримання товару, та зразки відтиску печатки юридичної особи.

З наданої суду видаткової накладної № 1100670 від 16.12.2010 р. вбачається, що вона містить відтиск печатки юридичної особи - відповідача, що підтверджує отримання останнім партії товару у сумі 4764,42 грн.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобовязань, вартість товару, поставленого позивачем на підставі видаткової накладної та отриманого відповідачем на підставі довіреності, сплачена відповідачем лише частково у сумі 2500,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення № 203 від 03.03.2011 р., № 210 від 18.03.2011 р., № 193 від 07.02.2011 р., залишок вартості товару у сумі 2264,42 грн. залишений відповідачем не сплачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору № 828-08 від 20.11.2008 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2264,42 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути 86,55 грн. пені, нарахованої за період з 31.12.2010 р. по 31.03.2011 р.

Умовами п. 7.1 договору між сторонами погоджено, що у разі порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день порушення строків оплати, а у випадку порушення покупцем строків оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, останній сплачує постачальнику штраф в розмірі 7 відсотків від суми боргу.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір пені, у сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє вимогу щодо її стягнення у сумі 86,55 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 7.1 договору, просить суд стягнути з відповідача 158,51 грн. штрафу.

Умовами п. 7.1 договору між сторонами погоджено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, останній сплачує постачальнику штраф в розмірі 7 відсотків від суми боргу.

Враховуючи, що при підписанні договору між сторонами погоджені умови щодо відповідальності покупця у вигляді штрафу за прострочене виконання грошового зобовязання, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який доданий до матеріалів справи та є арифметично вірним.

Також, позивач, посилаючи на норми ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 9.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 111,28 грн. 20 % річних нарахованих за період з 07.01.2011 р. по 31.03.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 9.2 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, останній сплачує постачальнику 20 % річних від суми заборгованості.

Таким чином, при підписанні договору між сторонами погоджений інший розмір процентів річних, що передбачено законом.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір 20 % річних, у сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє вимогу щодо її стягнення у сумі 111,28 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Агава»(08044, Київська область, Макарівський район, с. Фасова, вул. Франка, 1; код ЄДРПОУ 32449348) на користь приватного підприємства «Баядєра»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; код ЄДРПОУ 13491057) 2264,42 грн. заборгованості, 86,55 грн. пені, 158,51 грн. штрафу, 111,28 грн. 20 % річних, а також судові витрати: 102,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 10.05.2011 р.