Рішення № 15226796, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/20527.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»

про стягнення 224146, 86 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Т.О.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди майна № 7.141 від 02.08.2007 р. у розмірі 224146, 86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо внесення орендної плати відповідно до умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 15.09.2010 р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання ним вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. зупинено провадження у справі № 51/205 до винесення Господарським судом міста Києва ухвали за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»у справі № 15/268-б та набрання вказаною ухвалою законної сили; зобов’язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 р. поновлено провадження у справі № 51/205, призначено її справу до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній, зокрема, у постанові Пленуму Верхового Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. прийнято відкликання ініціюючого кредитора –Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд»- заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»та припинено провадження у справі 15/268-б.

Приймаючи до уваги наведене, з огляду на відсутність у провадженні суду справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відповідного рішення суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи по суті.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, з огляду на те, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.04.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон») укладено договір оренди майна № 7.141, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу у тимчасове користування за плату елементи опалубки для проведення будівельно-монтажних робіт, а відповідач –прийняти зазначене майно та своєчасно сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п. 1.1. договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачу і діє до моменту повернення майна у повному обсязі.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.5. договору плата за тимчасове користування майном становить 24388, 20 грн. та змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані відповідачу. Орендна плата перераховується шляхом передплати до 3-го числа кожного відповідного місяця оренди.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

На договір не поширюються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(п. 10.2. договору).

Факт виконання позивачем зобов’язань за договором оренди № 7.141 від 02.08.2007 р. щодо передачі майна підтверджується накладними на переміщення № ДК 0002932 та № ДК 0002933 від 20.08.2007 р., № ДК 0002977, від 23.08.2007 р., № ДК 0003395 та № ДК 0003396 від 12.09.2007 р., № ДК 0003408та № ДК 0003407 від 13.09.2007 р., № ДК 0004245 та № ДК 0004246 від 30.10.2007 р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання щодо сплати орендних платежів за договором оренди № 7.141 від 02.08.2007 р. у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 224146, 86 грн. за період з серпня 2007 року до серпня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Умовами договору оренди № 7.141 від 02.08.2007 р. встановлено, що він діє до 31.12.2007 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Тож, враховуючи, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання в частині зобов’язань щодо сплати орендних платежів, суд дійшов висновку, що договір оренди № 7.141 від 02.08.2007 р. є чинним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань щодо сплати орендних платежів за договором № 7.141 від 02.08.2007 р. за період з серпня 2007 року до серпня 2008 року не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 7.141 від 02.08.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) заборгованість у розмірі 224146, 86 (двісті двадцять чотири тисячі сто сорок шість грн. 86 коп.) грн., 2241, 47 (дві тисячі двісті сорок одна грн. 47 коп.) грн. –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 13.05.2011 р.