Рішення № 15226554, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/9211.05.11

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в

особі Структурного відокремленого підрозділу

«Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового

господарства Дніпровського району м. Києва

Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

102823,89 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача- ОСОБА_1. (дов. №Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011р.)

ОСОБА_2. (дов. №Д07/2011/04/22-38 від

22.04.2011р.)

від відповідача- ОСОБА_3. (дов. №64-2069 від 26.04.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі по тексту - Позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі по тексту - Відповідач) про стягнення 102823,89 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 510915 від 01.08.2001 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, в якому просить суд прийняти рішення відповідно до якого стягнути 96430,25 грн. основної заборгованості, 3965,82 грн. інфляційних втрат, 1480,59 грн. 3 % річних, 947,23 грн. пені, а також стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 2, 61, 64-67, 82 ГПК України, ст. ст. 526, 549, 550, 552, 610, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2011 р. порушено провадження у справі № 9/92, призначено розгляд справи на 11.05.2011 р. з викликом представників сторін, яких зобовязано виконати певні дії.

6 травня 2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 11.05.2011 року представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву, надав усні пояснення та заперечення проти позовних вимог, відповідно до яких просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог в частині основної заборгованості, а саме просить суд стягнути 87931,93 грн. основної заборгованості, посилаючись на неналежне застосування в облікових картках за період січень 2011 року тарифу 169,38 грн. за 1 Гкал, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 14.12.2010 року №1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Представник позивача вимоги ухвали суду від 01.04.2011 року виконав, надав додаткові матеріали та пояснення по справі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.2 Статуту від 01.11.2001 року Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, останнє утворено в результаті реорганізації, зокрема ЖЕК 1402 колишнього Харківського району м. Києва шляхом приєднання, а також, згідно п. 1.3 цього Статуту, являється правонаступником ліквідованих підприємств колишніх Дарницького та Харківського районів в частині приєднаних ЖЕКів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2001 року між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Абонент) було укладено договір № 510915 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого (п. 1.1) предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.2.1 та 2.3.1 Договору, Енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору, яку відповідач зобовязався оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією.

Відповідно до п. 5.1 Договору та доручення-звернення про укладання договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється розрахунковим способом за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Згідно з Додатком 1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожен наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Відповідно до Додатку 3 до Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, які згідно п. 3 в період дії договору можуть змінюватися.

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобовязався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 Додатка 4 Договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженням позивача, зобовязання за зазначеним Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 01.03.2011 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2011 року становить 96430,25 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі пункту 4 рішення Дніпровської районної у м. Києві ради від 14.10.2010 р. № 492 на баланс Відповідача було передано майно (житловий та нежитловий фонд) Дніпровської районної у м. Києві ради.

Закон України «Про теплопостачання»дає наступне визначення поняття балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по Договору виникла в наслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати населенням за надані комунальні послуги з централізованого гарячого водопостачання та опалення.

Таким чином, відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по своєчасній оплаті за використану ним теплову енергію не здійснив, внаслідок чого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 87931,93 грн. основного боргу.

Разом з тим, суд приймає до уваги заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву та вважає їх підставними виходячи з наступного.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що неодночасність введення в дію тарифів на теплову енергію, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго»(далі - Постанова НКРЕ № 1729) та тарифів, встановлених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»від 29.12.2010 р. № 1222 (далі Розпорядження КМДА № 1222), спричинило різницю між сумою нарахованих коштів Відповідачу та сумою, яку повинні сплатити споживачі комунальних послуг з централізованого гарячого водопостачання та опалення, в наслідок чого по Договору утворилась заборгованість за спожиту у січні 2011 року теплову енергію в сумі: 8498,32 грн., яка для Відповідача не має механізму погашення, що в свою чергу призводить до фінансових збитків підприємства.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до п. п. 1,2 Постанови НКРЕ № 1729 Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»затверджено тарифи на теплову енергію: для населення - 171,25 грн. за 1 Гкал, для населення - 169,38 грн. за 1 Гкал (якщо будинковий засіб обліку і силової енергії належить балансоутримувачу жилого будинку або відсутній). Ця постанова набрала чинності з 01.01.2011 року. Разом з тим, Пунктами 1, 2 Розпорядження КМДА № 1222 встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для виконавців цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, з оплатою останнім не пізніше 20 числа місяця (після 20 числа місяця), що настає за розрахунковим, введено в дію з 01.02.2011 р. Тариф для населення на оплату комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, складовою частиною яких є теплова енергія, збільшився з 01.02.2011 p., проте згідно даних облікової картки позивач застосовує підвищений тариф затверджений Постановою НКРЕ № 1729 починаючи з 01.01.2011 р. Згідно даних облікової картки за січень 2011 р. по Договору позивачем було поставлено теплової енергії - 161,28287 Гкал.

У звязку з чим, Відповідач вважає належним для застосування в січні 2011 року тарифу який встановлений Розпорядженням КМДА «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої види для населення»від 31.05.2010 р. № 392 (надалі - Розпорядження 392), яким було затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню

Таким чином, за умови застосування тарифу встановленого Розпорядженням № 392 сума нарахувань за поставлену теплову енергію за січень 2011 року - 24283,39 грн. з ПДВ.

Разом з тим, Відповідачем було направлено запит до Головного управління з питань цінової політики КМДА щодо надання роз'яснень про запровадження механізму погашення різниці, яка виникла у січні 2011 року.

В листі-відповіді від 11.04.2011 р. № 0950/5-1454 Головне управління з питань цінової політики повідомило, що «Виконавчим органом міської ради направлені листи до Кабінету міністрів України та Національної комісії регулювання електроенергетики України стосовно виділення з державного бюджету коштів для погашення різниці в тарифах житлово-експлуатаційним організаціям усіх форм власності, що виникла у січні ти лютому 2011 р. Але на даний час зазначене питання не вирішене».

У звязку з викладеними обставинами відповідач просить суд прийняти рішення, яким стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва основний борг в сумі 8791,93 грн., 3% річних в сумі 1480,59 грн. та інфляційні витрати в сумі 3965,82 грн.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 1384,39 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що виконав договірні зобовязання неналежним чином (не виконав договірні зобовязання), чим порушив умови Договору.

В звязку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.5 додатку 4 до Договору просить стягнути з відповідача на свою користь 1384,39 грн. пені.

Відповідно до п. 3.5 додатку 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України від 22.11.96 року №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»за прострочення оплати теплової енергії у період серпня по листопад 2010 року в межах скороченого строку позовної давності та у відповідності до ч. 6 ст. 232 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 947,23 грн. пені (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 3965,82 грн., та 1480,59 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнається судом обґрунтованою.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення в частині 87931,93 грн. основного боргу, 947,23 грн. пені, 1480,59 грн. 3% річних, 3965,82 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305; р/р зі спеціальним режимом використання №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305 для зарахування основного боргу) 87931 (вісімдесят сім тисяч девятсот тридцять одна) грн. 93 коп. основного боргу, 3965 ( три тисячі девятсот шістдесят пять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 59 коп. 3% річних, 947 (девятсот сорок сім) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 943 (девятсот сорок три) грн. 25 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 49 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 13.05.2011 року