Ухвала суду № 15226528, 10.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

Справа № 46/592-б10.05.11

За заявою1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Лакратрейд”,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн студія “Валькірія”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” (ідентифікаційний код 31778436)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявника-1ОСОБА_1 представник за довіреністю від 18.02.2010 р.

Від заявника-2ОСОБА_1 представник за довіреністю від 24.06.2010 р.

Від боржника не зявився

Арбітражний керуючий Джяутов В.В.

Від осіб, якізаявили грошові вимоги до боржника:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Лакратрейд” (далі заявник-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн студія “Валькірія” (заявник-2) звернулися до суду з сумісною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” у звязку з неспроможністю останнього сплатити прострочену безспірну заборгованість у розмірі 512838,18 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/592-б від 30.12.2010 р.

07.02.2011 р. у справі № 46/592-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів було призначене на 10.05.2011 р.

02.03.2011 р. заявниками подано до суду докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс”.

13.04.2011 р. через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника надійшли письмові пояснення з додатками щодо проведеної роботи та реєстр вимог кредиторів.

У попереднє засідання, призначене на 10.05.2011 р., зявилися представники ініціюючих кредиторів та розпорядник майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Голос України” № 38 (5038) від 01.03.2011 р.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшла одна заява з грошовими вимогами до боржника.

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 3096/9/24-201 від 17.03.2011 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” на суму 166,73 грн. надійшла до суду 22.03.2011 р.

З поданої заяви та приєднаних до неї документів слідує, що у боржника була наявна прострочена заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств в сумі 170,00 грн., нарахованих підприємству за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток.. Враховуючи наявність у боржника переплати перед бюджетом, нарахована йому сума податкового зобовязання була зменшена на 20,00 грн. Разом з тим, грошові кошти в сумі 150,00 грн. боржник так і не перерахував, у звязку з чим йому виставлялися відповідно перша та друга податкові вимоги на вказану суму від 21.04.2010 р. та від 16.07.2010 р.

Як вбачається з поданої суду довідки про суми податкового боргу платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” на суму податкового боргу в розмірі 166,73 грн. боржнику було нараховано 16,73 грн. пені станом на 17.03.2011 р.

Розпорядник майна боржника заявлені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва грошові вимоги визнав та включив їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 166,73 грн. як вимоги шостої черги.

Від боржника заперечень щодо даних грошових вимог не надійшло.

Представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва в судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в уточненому розмірі 150,00 грн. штрафних санкцій, що відносяться до вимог шостої черги. Поряд з цим, решта заявлених вимог в сумі 16,73 грн. пені, нарахованої після порушення провадження у справі № 46/592-б, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, задоволенню не підлягають, у звязку з наступним.

У ч. 4 ст. 12 Закону закріплено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З аналізу вказаних приписів законодавства не вбачається підстав для обмеження дії мораторію на вимоги, заявлені даним кредитором.

Оскільки з поданої суду довідки про суми податкового боргу слідує, що обовязок боржника по сплаті пені виник після порушення провадження у справі про його банкрутство та в період дії мораторію, її нарахування слід вважати безпідставним.

Також в підготовчому засіданні з поданих документів судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” розпорядником його майна включено грошові вимоги ініціюючих кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Лакратрейд” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн студія “Валькірія” в сумі, яка зазначалася ними в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство і яка відповідає ухвалі підготовчого засідання у справі № 46/592-б (заявник-1: 256098,09 грн. основного боргу та 85,00 грн. судових витрат у справі про банкрутство, заявник-2: 21900,00 грн. основного боргу та 494,00 грн. судових витрат, що присуджені до стягнення з боржника рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2010 р. у справі № 43/235, а також 85,00 грн. державного мита у справі про банкрутство).

Зазначені суми документально підтверджені, а мотиви їх визнання судом наведені в ухвалі підготовчого засідання від 07.02.2011 р. № 46/592-б.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону, суду не подано.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом досліджено відомості щодо наявності у боржника майна, яке обтяжене та встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 05.04.2011 р. відсутні відомості щодо обтяження майна боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

У звязку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявленого та визнаного судом кредитора та розміру його вимог.

Станом на 10.05.2011 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс”:

1.1Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Лакратрейд” на суму 256183,09 грн. (85,00 грн. перша черга, 256098,09 грн. четверта черга);

1.2Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн студія “Валькірія” на суму 22479,00 грн. (85,00 грн. перша черга, 21900,00 грн. четверта черга та 494,00 грн. шоста черга);

1.3Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на суму 150,00 грн. (шоста черга);

2.Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс”.

3.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” арбітражного керуючого Джяутова В.В. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів” від 02.07.2010 р. № 788.

4.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” арбітражного керуючого Джяутова В.В. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

5.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Плюс” арбітражного керуючого Джяутова В.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

6.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

7.Копію ухвали направити боржнику, кредиторам, розпоряднику майна, прокуратурі м. Києва та державному органу з питань банкрутства.

Суддя Л.В. Омельченко