Рішення № 15226456, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/9711.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт Вега»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 42463,54 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2.- по довіреності 183/7 від 17.03.2011р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Натурпродукт Вега” про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 42463,54 грн. із яких: 38975,11 грн. основний борг, 3488,43 грн. пеня за прострочку платежу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. порушено провадження у справі 336/97, розгляд справи призначено на 30.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.20101. порушено провадження у справі № 36/61, розгляд справи призначено на 28.02.2011р.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: незявлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не зявився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 13.04.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу виконати вимоги суду, що викладені в ухвалі від 30.03.2011р.

Ухвалою від 13.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 11.05.2011р.

В судовому засіданні 11.05.2011р. представник позивача надав витребувані судом докази.

В судове засідання 11.05.2011р. відповідач не з»явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Доказами належного повідомлення Відповідача є відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натупродукт - Вега»(далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) 07.11.2009р. був укладений договір №220 поставки медичних препаратів, косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни.

Згідно п.1.1 договору позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити медикаменти, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни

На виконання умов даного договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 39991,01 грн., що підтверджується видатковими накладними №КІЕ -0000002884 від 17.03.2010р. на суму 18410,36 грн., № КІЕ -0000002990 від 22.03.2010р. суму 4917,67 грн., № КІЕ -0000008558 від 18.08.2010р. суму 2855,09 грн, № КІЕ -0000002784 від 16.03.2010р. суму 4759,18 грн., № КІЕ -0000002832 від 17.03.2010р. суму 5810,94 грн., № КІЕ -0000003955 від 15.04.2010р. суму 2604,30 грн., № КІЕ -0000003956 від 15.04.2010р. суму 633,47 грн., належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями №2 від 15.03.2010р., №3 від 16.03.2010р., №4 від 19.03.2011р.,№5 від 14.04.2010р., №7 від 18.08.2010р. на ім»я Гусей нової А.В.

Строк оплати отриманого товару сторонами визначений в п. 5.2 договору відповідач зобовязаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передоплати або у визначений строк після отримання товару, термін оплати вказується у видатковій накладній.

Оскільки у видаткових накладних зазначені дата оплати отриманого товару, то суд приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснити оплату товару у визначений у видаткових накладних строк.

Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого товару в сумі 1015,90 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 38975,11 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по оплаті вартості отриманого товару не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення 38975,11 грн., суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобовязання за договором поставки №220 від 07.11.2009 року виконав своєчасно, відповідно до умов договору.

Відповідач доказів виконання умов договору поставки №220 від 07.11.2009 року в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару суду не надав.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочку платежу в сумі 3488,43 грн. (з урахуванням заяви про уточнення нарахування пені)

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в договорі передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати за поставлений товар, на умовах цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 4.2 договору).

Оскільки відповідачем допущено прострочення оплати за поставлений товар, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 488,43 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Натурпродукт Вега (46020, м. Тернопіль, вул. Гайова, 48 «а», код ЄДРПОУ 21139268) 38975 грн. 11 коп. основного боргу, пеню у розмірі 3 488 грн. 43 коп., 424 грн. 64 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

12.05.2011р.