Рішення № 15226168, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 9/220пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.,

Судді Лейби М.О. судді Любченко М.О.

При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк

та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк

до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк

відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк

за участю третьої особи 1без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Вєра”, м.Донецьк

за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент”, м.Донецьк

за участю третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товарної біржі „Даліса”, м.Донецьк

про визнання біржового договору №4-Б від 05.03.2010р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” в особі директора Удовенко Г.Я. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, від імені якого діяла брокерська контора Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент” в особі брокера ОСОБА_1, на товарній біржі „Даліса”, недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача1: не зявився;

від позивача2: не зявився;

від відповідача1: ОСОБА_2 представник (за довіреністю б/н від 11.04.2011р.);

від відповідача2: не зявився;

від третьої особи1: ОСОБА_3 представник (за довіреністю б/н від 25.03.2011р.);

від третьої особи2: не зявився;

від третьої особи3: не зявився;

від третьої особи4: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк та позивач2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк, відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк про визнання біржового договору №4-Б від 05.03.2010р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” в особі директора Удовенко Г.Я., та Товариством з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, від імені якого діяла брокерська контора Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент” в особі брокера ОСОБА_1, на товарній біржі „Даліса”, недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір укладений всупереч вимогам діючого законодавства України, зокрема ст.ст. 203, 210, 215, 657, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 9, 18, 19 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, а саме відповідачем2 здійснено продаж належного позивачам обєкту інвестування (частини офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”)) без відповідних повноважень власника та при укладанні наведеного правочину сторонами не дотримано обовязкової нотаріальної форми, яку закон вимагає для договору, та не здійснено державну реєстрацію зазначеного правочину.

13.12.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява б/н та дати Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк, відповідно до якої останній просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1 та 2.

Ухвалою від 13.12.2010р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь” (вул.Артема, буд.87, м.Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 31178655).

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7745577 та №7745603 Товариство з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк станом на 07.12.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровані як юридичні особи.

10.02.2011р. відповідачем1 через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно до якого останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що при укладанні біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. сторонами було додержано вимог законодавства.

Позивачем1 надані заперечення на відзив, відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь” 02.03.2011р. надало відзив на позовну заяву б/н та дати, згідно якого третя особа проти позову заперечує.

17.03.2011р. позивачем1 надані заперечення на відзив третьої особи, відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідачем1 29.03.2011р. надані письмові пояснення б/н та дати, виходячи з яких останній просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 31.03.2011р. господарський суд з власної ініціативи залучив до участі у справі третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 34335435), третю особу 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 34705858) та третю особу 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товарну біржу „Даліса”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 13500253).

19.04.2011р. від позивачів надійшли заяви про залишення позову останніх без розгляду, проте суд не приймає до уваги наведені заяви, оскільки вони є безпідставні, необґрунтовані та такими, що не відповідають ст.81 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідач2, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду Донецької області, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивачів, відповідача1, третьої особи1 було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача1, третьої особи1 у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

Відповідно до матеріалів справи 23.11.2007р. та 04.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк (Забудовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк (Інвестором) укладені наступні правочини: договір інвестування будівництва офісного центру № 001/136 від 23.11.2007р., відповідно до якого Інвестор зобовязався інвестувати 3628303грн.80коп. у спорудження чотирнадцятого поверху в офісному центрі „Конгресс-Холл” по вулиці Артема 87 в місті Донецьку площею 685,16 м2; договір інвестування будівництва офісного центру № 001/146 від 04.12.2007р., відповідно до якого Інвестор зобовязався інвестувати 252399грн.00коп. у спорудження паркувального місця № 14 по вулиці Артема 87 в місті Донецьку площею 24,99 м2.

Також, 21.11.2007р. та 03.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк (Забудовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк (Інвестором) укладені наступні правочини: договір інвестування будівництва офісного центру № 001/134 від 21.11.2007р., відповідно до якого Інвестор зобовязався інвестувати 3308353грн.37коп. у спорудження двадцять першого поверху в офісному центрі „Конгресс-Холл” по вулиці Артема 87 в місті Донецьку площею 653,16м2;договірінвестування будівництва офісного центру № 001/144 від 03.12.2007р., відповідно до якого Інвестор зобовязався інвестувати 215130грн.00коп. у спорудження паркувального місця № 17 по вулиці Артема 87 в місті Донецьку площею 21,30 м2;договір інвестування будівництва офісного центру № 001/145 від 03.12.2007р., відповідно до якого Інвестор зобовязався інвестувати 215130грн.00коп. у спорудження паркувального місця № 18 по вулиці Артема 87 в місті Донецьку площею 21,30 м2.

Зі змісту розділів 1 та 2 зазначених договорів інвестування, Забудовник зобовязався власними силами та засобами, за рахунок залучених Інвесторами коштів, збудувати та передати у власність Інвесторів відповідні окремі приміщення та паркувальні місця в офісному блоці „В” літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку.

Забудовник зобовязаний на протязі 30 днів після здачі обєкта у експлуатацію за актом державної комісії надати Інвестору за актом приймання-передачі документи, які необхідні для оформлення права власності на обєкт інвестування у державних органах (п.2.3.3 договорів інвестування будівництва офісного центру №001/136 від 23.11.2007р., №001/144 від 03.12.2007р., № 001/145 від 03.12.2007р., № 001/146 від 04.12.2007р.).

Одночасно, п.2.4 договору № 001/134 від 21.11.2007р. визначено, що Забудовник зобовязаний передати Інвестору за актом приймання-передачі обєкт інвестування на протязі 30 днів після введення обєкта будування у експлуатацію, або на протязі 3 днів після усунення виявлених у ході приймання недоробок у обєкті інвестування.

Наразі, дослідивши вищезазначені правочини, з яких виникли цивільні права та обовязки Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк та позивачів, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами договори за своїм змістом та своєю правовою природою є складними правочинами, що вміщують в себе елементи підряду на проведення будівельних робіт та інвестиційної діяльності, які підпадають під правове регулювання норм ст.ст. 837-864 Цивільного кодексу України та ст.ст. 317-331 Господарського кодексу України.

За твердженням позивачів 05.03.2010р. на товарній біржі „Даліса” між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра”, м.Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент”, м.Донецьк, був укладений біржовий договір №4-Б щодо купівлі-продажу нерухомого майна за 25511786грн.08коп., а саме обєктів незавершеного будівництва, розташованих у офісному блоці „В” по вулиці Артема 87 в місті Донецьку, зокрема, приміщення, які є предметом договорів інвестування будівництва офісного центру № 001/134 від 21.11.2007р., № 001/136 від 23.11.2007р., №001/144 від 03.12.2007р., № 001/145 від 03.12.2007р.,№ 001/146 від 04.12.2007р.

Згідно наявного у матеріалах справи акту приймання передачі від 15.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк вказане майно.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Частиною 2 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За твердженням позивача, біржовий договір №4-Б від 05.03.2010р. укладений з порушенням приписів чинного законодавства України, зокрема ст.ст.203, 210, 215, 657, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 9, 18, 19 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, а саме відповідачем2 здійснено продаж належного позивачам обєкту інвестування (частини офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”)) без відповідних повноважень власника та при укладанні наведеного правочину сторонами не дотримано обовязкової нотаріальної форми, яку закон вимагає для Договору, та не здійснено державну реєстрацію зазначеного правочину, що є підставою недійсності правочину, у зв`язку з чим звернувся до господарського суду із відповідними вимогами про визнання недійсним біржового договору №4-Б від 05.03.2010р.

Як зазначено вище, 10.02.2011р. відповідачем1 через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно до якого останній проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність будь-яких порушень норм чинного законодавства України при укладанні спірного договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За приписом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, а саме:

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України при заявлені вимог про визнання недійсним договору позивачем повинно бути доведено факт порушення норм закону під час його укладання.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору, позивач посилається на ст.ст.203, 210, 215, 657, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 9, 18, 19 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, а також на те, що відповідачем2 здійснено продаж належного позивачам обєкту інвестування (частини офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”)) без відповідних повноважень власника та при укладанні наведеного правочину сторонами не дотримано обовязкової нотаріальної форми, яку закон вимагає для Договору, та не здійснено державну реєстрацію зазначеного правочину, що є підставою недійсності правочину.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, приймаючи до уваги приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про інвестиційну діяльність”, Закону України „Про товарну біржу” та обставини, наведені позивачем у якості підстави для визнання правочину недійсним, суд дійшов висновку, що вказані твердження позивача не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступного:

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ст. 207 Цивільного кодексу України).

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ст.656 Цивільного кодексу України).

Статтею 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом (ст.321 Цивільного кодексу України).

Виходячи з п.п. 1.1, 1.2, 2.3-2.5 зазначених договорів інвестування, обєктом інвестування та результатом інвестиційної діяльності є обєкти нерухомості, закінчені будівництвом та прийняті у встановленому порядку до експлуатації.

У відповідності до матеріалів справи третьою особою1 проведені дії щодо спорудження спірного обєкту нерухомості, що підтверджується висновком Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” від 07.09.2007р.

З огляду на наявні матеріали у справі, будівництво офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”) не закінчено та наведене майно в експлуатацію не введено, доказів зворотного не представлено, судом не встановлено.

Наразі, висновком Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” від 07.09.2007р. встановлена загальна ступінь готовності незавершеного будівництва офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку, а саме 53%, тому наведене майно суд не може вважати ані завершеним результатом інвестиційної діяльності за договорами інвестування будівництва офісного центру № 001/134 від 21.11.2007р., № 001/136 від 23.11.2007р., №001/144 від 03.12.2007р., № 001/145 від 03.12.2007р.,№ 001/146 від 04.12.2007р., ані обєктом інвестування, речові права на який належать позивачам.

В свою чергу, як зазначено вище, передання документів, які необхідні для оформлення права власності на обєкт інвестування у державних органах, за договорами інвестування будівництва офісного центру №001/136 від 23.11.2007р., №001/144 від 03.12.2007р., № 001/145 від 03.12.2007р., № 001/146 від 04.12.2007р. та обєкту інвестування за договором інвестування будівництва офісного центру №001/134 від 21.11.2007р. здійснюється на протязі 30 днів після здачі обєкта у експлуатацію за актом державної комісії.

Таким чином, посилання позивачів на наявність у них права власності на обєкти інвестування офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”) на момент вчинення біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, позивачі не довели належними та допустимим доказами того факту, що останні мають правовий інтерес у даному спорі, та не довели того факту, що відчуженням частини офісного блоку „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”) порушено їх законні права через наявність речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк на обєкт інвестування завершене будівництвом окреме приміщення в офісному блоці „В” (2 черга будівництва) літ.В-23 в будинку 87 по вулиці Артема в місті Донецьку (офісний центр „Конгрес хол”).

З огляду на вказане, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк не є зацікавленими особами, сторонами біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. або державними органами, які в силу приписів ст. 215 Цивільного Кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України вправі порушувати перед судом питання щодо недійсності спірного договору.

Таким чином, позивачами всупереч вимогам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України звернулися до суду з позовом без належного обґрунтування наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу.

Крім того, згідно ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”, норми якої є спеціальними відносно норм Цивільного кодексу України, правочини, вчинені на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, тому нотаріальне посвідчення та державна реєстрація біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. не вимагається, а спірний договір є дійсним та правомірним в силу презумпції, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України.

Інших обставин або фактів, які б свідчили про недійсність біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. позивачами не вказано, а судом не встановлено, внаслідок чого позовні вимоги про визнання недійсним біржового договору №4-Б від 05.03.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” в особі директора Удовенко Г.Я. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, від імені якого діяла брокерська контора Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент” в особі брокера ОСОБА_1, на товарній біржі „Даліса”, підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивачів в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про товарну біржу”, ст.ст.11, 202, 203, 204, 207, 215, 316, 319, 320, 321, 509, 650, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Мрія Інвест”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворит-2Д”, м.Донецьк відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, м.Донецьк, відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, м.Донецьк, за участю третьої особи 1без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк, за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Вєра”, м.Донецьк, за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент”, м.Донецьк, за участю третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товарної біржі „Даліса”, м.Донецьк, про визнання біржового договору №4-Б від 05.03.2010р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГИБЗ”, від імені якого діяла брокерська контора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” в особі директора Удовенко Г.Я., та Товариством з обмеженою відповідальністю „Готельно-офісний центр”, від імені якого діяла брокерська контора Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Девелопмент” в особі брокера ОСОБА_1, на товарній біржі „Даліса”, недійсним залишити без задоволення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 19.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Марченко О.А.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 21.04.2011р.