Рішення № 15226108, 16.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.11 р. Справа № 7/58

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованість за спожиту електроенергію 461109, 36 грн., 3% річних 2320, 28 грн., інфляційних 7839, 83 грн., пені 11988, 12 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 дов.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов.

В судовому засіданні 10.05.2011р. оголошувалась перерва до 16.05.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення заборгованість за спожиту електроенергію 461109, 36 грн., 3% річних 2320, 28 грн., інфляційних 7839, 83 грн., пені 11988, 12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №820 від 02.04.2003р. з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами; наказ №2 від 15.01.2009р.; рахунки за листопад 2010р. січень 2011р.

10.05.2011р. позивач надав через канцелярію суду клопотання про заміну його правонаступником Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”. Клопотання позивача розглянуто та ухвалою суду від 10.05.2011р. Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач визнав суму основного боргу у повному обсязі та просить зменшити розмір пені на 80%, відстрочити виконання рішення терміном на 6 місяців у звязку із несвоєчасними розрахунками його споживачів та тяжким фінансовим станом підприємства.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства. В обґрунтування своїх заперечень позивач надав додаткові документи для залучення їх у справу.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.05.20111р. справа №7/58 передана на розгляд судді Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є позивач по справі та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №820 від 02.04.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, змінами, додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за договором у листопаді 2010р. січні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за активну електроенергію за період листопад 2010р. січень 2011р. в сумі 461109, 36 грн., який підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.12.2010р. по 15.03.2011р. 3% річних в сумі 2320, 28 грн. та інфляційні в сумі 7839, 83грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом у відповідності до діючого законодавства, з урахуванням дат отримання рахунків на сплату та часткових проплат відповідача:

3% річних складають 2390, 96 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 2320,28 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства;

інфляційні складають 7794, 82 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 2320, 28 грн., інфляційних частково у сумі 7794, 82 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 4.2.1 Договору зазначено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.2 -2.2.3 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі ___% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до протоку розбіжностей до договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.2003р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, п.4.2.1 Договору доповнено наступним змістом: “але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня”.

Згідно із “Змінами до Договору про постачання електричної енергії № 820 від 02.04.03 р.” від 02.04.2003р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, п.4.2.1 Договору викладено в редакції: “За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії на розрахункових рахунок пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком”.

Вказані три варіанти тексту п. 4.2.1 Договору виготовлені в один і той же день, підписані тими ж самими представниками сторін та за змістом не суперечать один одному, а лише доповнюють одне одного. Незважаючи на недоліки в оформленні “змін” до Договору, вони підписані уповноваженими представниками сторін, тому приймаються судом як доказ належного узгодження сторонами змісту п. 4.2.1 Договору в частині визначення розміру пені за порушення грошового зобовязання.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 11988, 12 грн. за період з 09.12.2010р. по 15.03.2011р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ.

Пеня перерахована судом у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства та складає 12353, 32 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 11988,12 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 80%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав відповідну довідку від 01.03.2011р. Також відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим згідно балансу та звіту про фінансові результати, які залучені за клопотанням відповідача у справу.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договори укладені з ДП „Енергоринок”, постанову Вищого господарського суду України №37/134-09 від 23.02.20110р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.10.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької обласної ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9590, 50 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у звязку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення строком на 6 місяців.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав відповідну довідку від 01.03.2011р. Також відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим згідно балансу та звіту про фінансові результати, які залучені за клопотанням відповідача у справу.

Позивач проти відстрочки суми заборгованості заперечив, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договори укладені з ДП „Енергоринок”, постанову Вищого господарського суду України №37/134-09 від 23.02.20110р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.10.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р.

Враховуючи вищевикладене, недоведеність відповідачем того факту, що негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану його підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та той факт, що за клопотанням відповідача судом вже зменшено розмір штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення заборгованість за спожиту електроенергію 461109, 36 грн., 3% річних 2320, 28 грн., інфляційних 7839, 83 грн., пені 11988, 12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260323031295 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 461109, 36 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26002301551830 у філії відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області, МФО 334550, ЄДРПОУ 00131127) 3% річних 2320,28 грн., інфляційні 7794, 82 грн., пеню у сумі 9590, 50 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) державне мито у сумі 4832, 13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235, 98 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.05.2011р.

Суддя Сгара Е.В.