Рішення № 15225960, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 38/38

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс”, м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк

про стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №07-7358 від 29.12.2010р.; ОСОБА_2 за дов. №07-7357 від 29.12.2010р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк про стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, при прийманні вугільного концентрату марки “Ж”, який поступив 13 та 14 квітня 2008р. на адресу позивача по залізничним накладним №№50298856, 50298860, 50298873, 50298891, вантажовідправником якого є відповідач, позивачем була виявлена нестача продукції та приймання продукції було призупинено для виклику представника вантажовідправника для складання двохстороннього акту.

За час очікування прибуття представника вантажовідправника (відповідача) загальний простой вагонів склав 283,25год. на суму 3250,32грн. з ПДВ згідно відомостей плати за користування вагонами №№17030404, 18030409, 190301168, 19030414.

У звязку з повною оплатою позивачем за користування спірними вагонами, що підтверджується переліками ТЕХПД-1 №184 від 20.03.2008р., №152 від 19.03.2008р., №168 від 18.03.2008р., №161 від 17.03.2008р., останньому була завдана майнова шкода у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн.

Крім того, позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. по справі №7/155, розрахунок витрат, копії залізничних накладних, копії актів про приймання продукції по кількості №363 від 16.03.2008р., №364 від 15.03.2008р., телефонограму №18 від 15.03.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

14.04.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що між Позивачем і Відповідачем не існувало договірних відносин в березні 2008р.

Позивачем були складені акти за участю представника громадськості № 363 від 16.03.2008р. і №364 від 15.03.2008р., раніше ніж Відповідач надав відповідь про відсутність можливості направити свого представника для участі у сумісній перевірці. Відповідь надіслана 17.03.2008 року.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

14.04.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію листа №13-401 від 17.03.2008р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

04.05.2011р. позивач надав суду заяву про уточнення позовної заяви №07-2523 від 29.04.21011р., в якій зазначив, що 27.04.2011р. відбулася державна реєстрація змін до установчих документів позивача та з цього моменту відбулася зміна найменування юридичної особи з Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” на Приватне акціонерне товариство “Макіївкокс”. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” майнову шкоду у вигляді додаткових витрат по платі за кориьсування вагонами в сумі 3250,32грн.

До заяви позивачем додана копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 27.04.2011р., згідно з яким підставою для зміни свідоцтва є зміна найменування юридичної особи.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

11.05.2011р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача №б/н від 10.05.2011р., в яких зазначив, що доводи викладені відповідачем у відзиві на позов, є безпідставними та спростовуються набравшим чинності рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. по справі №7/155.

Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2008р. та 14.03.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (далі-відповідач) м.Донецьк на адресу Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка (далі-позивач) у вагонах №№67374850, 67370254, 65781882, 67659722, 66172800, 67556878, 66177601, 66940685, 64598147, 66446972, 60887379, 65724940, 66631045, 66183740, 66481524, 65350167, 67150979 за залізничними накладними №50298856, №50298860, №50298873, №50298891 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк було відвантажено концентрат вугілля марки "Ж" (навантаження трапецією, укочення катком), із зазначенням загальної маси вантажу 1286,5тн (в залізничні накладній №50298856 маса вантажу визначена відправником як 207000 кг, №50298860 533500 кг, №50298873 207 000 кг, №50298891 339000 кг).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Енергоімпекс" є вантажовідправником по залізничним накладним, тоді як вантажоодержувачем по цим же залізничним накладним є позивач по справі ЗАТ “Макіївкокс” і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292 від 01.10.2003р., укладеним з ЗАТ „Донецьксталь металургійний завод”.

На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати та розкрадання під час перевезення, та 14.03.2008р. був виданий залізницею ЗАТ "Макіївкокс" без перевірки маси та кількості місць, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відмітка на зворотному боці залізничних накладних.

Як зазначає позивач, 14.03.2008р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом, Закритим акціонерним товариством “Макіївкокс” була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене для виклику представника вантажовідправника.

Листом №13-401 від 17.03.2008р. відповідач повідомив позивача про відсутність можливості направити свого представника для участі у сумісному прийманні вантажу, просив здійснити приймання вантажу у відповідності до інструкції П-6 та Статуту залізниць України.

У звязку з викладеним, приймання вантажу було продовжено без участі представника відповідача (вантажовідправника):

15.03.2008р. о 22 год. 15 хв. за участю представників позивача, за результатами чого складено акт №364 від 15.03.2008р. про приймання продукції за кількістю, який затверджено заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс", та підписано представниками цього ж підприємства із застереженням про те, що ними визнається недовантаження за накладними №№50298856, 50298860, 50298873. З акту вбачається, що у вагонах №№67374850, 67370254, 65781882, 67659722, 66172800, 67556878, 66177601, 66940685, 64598147, 66446972, 60887379, 65724940 виникли розбіжності між фактичними показниками ваги та показниками, зазначеними відповідачем у залізничних накладних:

- Показники, зазначені у залізничних накладних: загальна маса брутто 1079790 кг, загальна маса тари 266790 кг, загальна маса нетто 813000 кг;

- Фактичні показники: загальна маса брутто 1064200 кг, загальна маса тари 262000 кг, загальна маса нетто 80220 кг.

За результатами зважування зроблено висновок, що нестача у вагонах №№67374850, 67370254, 66172800, 67556878, 66177601, 64598147, 66446972, 60887379, 65724940 у загальному розмірі складає 12550 кг, а надлишок у вагонах №№65781882, 67659722, 6694068568700137 1750 кг.

Таким чином, загальна маса нестачі, згідно з актом №364 від 15.03.2008р., склала 10800 кг. При цьому, встановлено, що вага тари в акті зазначена з акту про вагу тари №364 від 16.03.2008р., зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю (зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні, також без участі представника ТОВ „Енергоімпекс”). За результатами приймання продукції комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.

16.03.2008р. о 09 год. 00 хв. за участю представників позивача, за результатами чого складено акт №363 від 15.03.2008р. про приймання продукції за кількістю, який затверджено заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс", та підписано представниками цього ж підприємства із застереженням про те, що ними визнається недовантаження за накладною №50298891. З акту вбачається, що у вагонах №№66631045, 66183740, 66481524, 65350167, 67150979 виникли розбіжності між фактичними показниками ваги та показниками, зазначеними відповідачем у залізничних накладних:

- Показники, зазначені у залізничних накладних: загальна маса брутто 448900 кг, загальна маса тари 109900 кг, загальна маса нетто 339000 кг;

- Фактичні показники: загальна маса брутто 443550 кг, загальна маса тари 109300 кг, загальна маса нетто 334250 кг.

За результатами зважування зроблено висновок, що нестача у вагонах №№66631045, 66183740, 66481524, 65350167, 67150979 у загальному розмірі складає 4750 кг. При цьому, встановлено, що вага тари в акті зазначена з акту про вагу тари №363 від 16.03.2008р., зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю (зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні, також без участі представника ТОВ „Енергоімпекс”). За результатами приймання продукції комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.

Як зазначає позивач, за час зупинення приймання вантажу для прибуття представника вантажовідправника (відповідача) загальний простой вагонів склав 283,25год. на суму 3250,32грн.з ПДВ згідно відомостей плати за користування вагонами №№17030404, 18030409, 190301168, 19030414. Плата за користування спірними вагонами була оплачена останнім у повному обсязі, що підтверджується переліками ТЕХПД-1 №184 від 20.03.2008р., №152 від 19.03.2008р., №168 від 18.03.2008р., №161 від 17.03.2008р.

Таким чином, у звязку з неправильним визначенням маси нетто вугільного концентрату у залізничних накладних з вини відповідача, позивач зазнав майнову шкоду у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн., яку просить суд стягнути з відповідача.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення представників сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлює, що особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені спеціальним Законом.

Так, згідно ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів, визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст. 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. За змістом ст. 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу та п. 22 Статуту залізниць України, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Згідно до п.1 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергоімпекс" - відповідач є вантажовідправником по залізничним накладним, тоді як вантажоодержувачем по цим же залізничним накладним є позивач по справі ЗАТ “Макіївкокс”.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниці, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт неправильного визначення маси нетто вугільного концентрату у залізничних накладних з вини відповідача встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. по справі №7/155, яке набрало законної сили.

Таким чином суд вважає доведеним факт протиправних дій відповідача, які виразились у неправильному визначенні маси нетто вугільного концентрату у залізничних накладних.

Як встановлено судом, за час зупинення приймання вантажу для прибуття представника вантажовідправника (відповідача) загальний простой вагонів склав 283,25год. на суму 3250,32грн.з ПДВ згідно відомостей плати за користування вагонами №№17030404, 18030409, 190301168, 19030414. Плата за користування спірними вагонами була оплачена останнім у повному обсязі, що підтверджується переліками ТЕХПД-1 №184 від 20.03.2008р., №152 від 19.03.2008р., №168 від 18.03.2008р., №161 від 17.03.2008р.

Розрахунок плати за користування вагонами здійснений позивачем за період з 15.03.2008р. (08.45год. час виклику представника вантажовідправника) до 16.03.2008р. (09.00 час початку приймання продукції з представником громадськості).

З огляду на викладене суд вважає доведеним та обґрунтованим факт завдання та розмір шкоди, а також безпосередній причинно-наслідковий звязок між протиправними діями відповідача та завданням позивачу шкоди у вигляді додаткових витрат у вигляді плати за користування вагонами в розмірі 3250,32грн. з ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач, протягом розгляду справи, доказів які б в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, підтвердили факт відсутності вини ТОВ „Енергоімпекс”, суду не представив.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн., доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки вказані доводи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс”, м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк про стягнення майнової шкоди у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк (83028, м.Донецьк, вул. Майська,66, ЄДРПОУ 30962337) на користь Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка, Донецької області (86106, Донецька область, м.Макіївка, вул. Горького,1, ЄДРПОУ 32598706) майнову шкоду у вигляді додаткових витрат по оплаті за користування вагонами у сумі 3250,32грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00грн. та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2011р.

Суддя Лейба М.О.