Постанова № 15219672, 28.04.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р.

14 год.24 хв.Справа № 2-а-5545/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Довбиш Г.В., представника відповідача Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "Южмормонтаж"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Закрите акціонерне товариство "Южмормонтаж" звернулось до суду з аміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001852301/0 від 11.05.10, № 0001852301/1 від 07.06.10, № 0001852301/2 від 10.08.10, якими визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1833 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 917 грн. Податкові повідомлення-рішення складені за висновками акту перевірки, яка була проведена з порушенням встановлених строків 60 днів, та за результатами розгляду скарг товариства, залишених без задоволення податковими органами. Позивач посилається на те, що рішення не відповідають законодавству, суперечать обставинам фінансово-господарської діяльності та даним бухгалтерського і податкового обліку підприємства. Між позивачем та його контрагентом ПП "Електроснабмонтаж" відбулись в повній мірі розрахунки за договорами купівлі-продажу товарів грошовими коштами в безготівковій формі через банківські рахунки, будь-яка заборгованість за цими договорами відсутня. Факт отримання продукції підтверджується видатковими та податковими накладними. Придбані товари використано у господарській діяльності. Позивач вважає, що законодавчими нормами не покладений обов'язок перевіряти статус контрагента, наявність у нього трудових ресурсів, умов для виробництва, зберігання та транспортування. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для останього. Вважає, що Державною податковою інспекцією при визнанні нікчемними договорів були перевищені повноваження, оскільки ці висновки ґрунтуються на припущеннях, а не достовірно встановлених фактах. Податковий кредит позивача підтверджується належним чином складеними податковими накладними та іншими первинними документами.

Представник товариства прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилається на те, в ході проведення документальної невиїзної перевірки були використані складені податковими органами акт перевірки постачальника позивача ПП "Електроснабмонтаж" та акт перевірки ТОВ "Н.К.Трейд", який був постачальником товарів ПП "Електроснабмонтаж", за висновком актів взаємовідносини по ланцюгу Т0В "Н.К. Трейд" - ПП "Електроснабмонтаж" - ЗАТ "Южмормонтаж" визнано нікчемними. У цих підприємств не виявлено актів приймання продукції, товарно - транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, достатньої кількості трудових ресурсів, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, умов для зберігання товарів. Всі операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. ТОВ "Н.К.Трейд" видавались податкові та видаткові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Підприємствами порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. Угоди позивача з даним підприємством відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку по ланцюгам постачання. Оскільки податковий кредит позивача не підтверджений податковими зобов'язаннями постачальників, віднесена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість також не підтверджується. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Закрите акціонерне товариство "Южмормонтаж" є юридичною особою, платником податків, в тому числі платником податку на додану вартість. ДПІ у м. Херсоні на підставі п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Южмормонтаж" щодо підтвердження відомостей правових відносин з платником податків ПП "Електроснабмонтаж" за вересень, жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт від 21.08.2010 № 538/23-020/23702294. Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого завищено податковий кредит деларацій за вересень, жовтень 2008 року на суму 1833 грн. У вересні 2008 року позивач отримав від ПП "Електроснабмонтаж" електротовари в асортименті на загальну суму 10645,15 грн., в тому числі ПДВ 1774,19 грн., за податковою накладною № 32 від 12.09.08, у жовтні 2008 року отримав лампи галогенні на суму 355,80 грн., в т.ч. ПДВ 59,30 грн., згідно податкової накладної № 40 від 22.10.08. Постачальником даних товарів приватному підприємству "Електроснабмонтаж" було ТОВ "Н.К.Трейд", яке є "податковою ямою", не мало ніяких трудових ресурсів, основних засобів для виконання поставки товарів. Підтвердити факт сплати податку на додану вартість по постачальнику ТОВ "Н.К.Трейд" неможливо, що було викладено в акті планової виїзної перевірки даного підприємства від 11.01.10 № 010/230-34438867. За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001852301/0 від 11.05.10 про визначення ЗАТ "Южмормонтаж" податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1833 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 917 грн. Податкові повідомлення рішення № 0001852301/1 від 07.06.10, № 0001852301/2 від 10.08.10, які не змінили суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, були прийняті за розглядом скарг платника, поданих в адміністративному порядку.

Актом від 08.02.10 № 439/23-2/35870605 документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Електроснабмонтаж", складеним фахівцем ДПІ у м. Херсоні, було виявлено купівлю ПП "Електроснабмонтаж" у ТОВ "Н.К.Трейд" електротоварів у вересні-жовтні 2008 року, зокрема, за податковою накладною № 01/09 від 01.09.08 на загальну суму 18500 грн., в тому числі ПДВ 3083,33 грн., за податковою накладною № 06/10 від 06.10.08 на загальну суму 3700 грн., в тому числі 616 грн. 67 коп. ПДВ, при цьому докази фактичного отримання товару відсутні, операції відображені тільки на папері. ДПІ виявлено, що отримані від ТОВ "Н.К.Трейд" товари, були в подальшому відпущені іншим контрагентам-покупцям, в тому числі позивачу на загальну суму 10645,15 грн. (в т.ч. ПДВ 1774,19 грн.) за податковою накладною № 32 від 12.09.08, на суму 355,80 грн. (в т.ч. ПДВ 59,30 грн.) згідно податкової накладної № 40 від 22.10.08. ДПІ було встановлено, що на підприємстві "Електроснабмонтаж" загальна чисельність працюючих - одна особа, підприємство не має транспортних засобів, земельної ділянки. Документи свідчать, що поставка товарів відбувалась транспортом та за рахунок постачальника, в даному випадку ТОВ "Н.К.Трейд", транспортування товарів не підтверджено документально. Перевіркою визнані нікчемними правочини, укладені у вересні-жовтні 2008 року між ПП "Електроснабмонтаж" та ТОВ "Н.К.Трейд", а також між ПП "Електроснабмонтаж" та позивачем.

Актом ДПІ у м. Нова Каховка № 010/230-34438867 від 11.01.2010 планової виїзної перевірки ТОВ "Н.К.Трейд" взаємовідносини між Т0В "Н.К.Трейд" та його постачальниками і покупцями також визнано нікчемними. ДПІ у м. Нова Каховка було встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ "Н.К.Трейд", а саме: неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; здійснення операцій із товаром, який не придбавався; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а саме відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, було встановлено відсутність укладання цивільно-правових угод, направлених на здійснення господарських операцій з позивачем. Також, ДПІ у м. Херсоні надало докази порушення податковою міліцією ДПА в АР Крим кримінальної справи відносно звинуваченого громадян ОСОБА_3 по ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 - ч.3 ст.212, ч.2 ст.358 УК України та ОСОБА_4 по ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 - ч.3 ст.212, ч.2 ст.366,ч.3 ст.358 УК України. В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з метою приховання незаконної діяльності по незаконному формуванню податкового кредиту ПДВ і завищення валових витрат, маючи прямий умисел спрямований на фіктивну підприємницьку діяльність, придбали на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ "Н.К.Трейд". Не будучи посадовими особами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 використовували печатки та бланки цих підприємств для оформлення безтоварних операцій, які відбувались тільки на папері.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. З огляду на викладене, податкова інспекція повина аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, як накладні, платіжні документи та податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наведені у акті перевірки позивача товари фактично не поставлялися тими постачальниками по ланцюгу, які їх документували. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Факт реальності поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Н.К.Трейд" контрагенту позивача є недоведеним, оскільки в ході розгляду справи було з'ясовано, що само товариство не мало умов для такої поставки, для транспортування товарів, походження товарів не відомо, документи та печатки підприємства використовували особи, які не були керівниками або засновниками підприємства, для ухилення від сплати податків. Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову. Твердження позивача про те, що правочини з ПП "Електроснабмонтаж" породжують для його сторін певні права та обов'язки у зв'язку з тим, що його не визнано недійсним, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Про необґрунтованість податкової вигоди, яку отримав позивач здійснюючи угоди з ПП "Електроснабмонтаж", свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то відсутність у підприємства ПП "Електроснабмонтаж" та його постачальника ТОВ "Н.К.Трейд" майна, інших матеріальних ресурсів, транспортних засобів, земельних ділянок для здійснення операцій продажу товарів, відсутність управлінського та технічного персоналу, здійснення операцій з товаром, який неясно у якого постачальника придбавався, або придбання товарів у осіб, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, проти засновників яких порушено кримінальні справи. Про необґрунтованість податкової вигоди свідчить факт відсутності первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення товарів, а саме: товарно-транспортних накладних, подорожних листів або інших транспортних документів.

Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила становлять випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

ДПІ, приймаючи податкове повідомлення-рішення, виходила з того, що зі змісту угоди і дій сторін угоди вбачається здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного включення сум ПДВ до податкового кредиту декларацій. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки не доведений факт реальності поставки саме тією юридичною особою, яка зазначена в документах.

Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємством, яке в свою чергу співпрацювало з контрагентом, що мав ознаки "фіктивності" та ухилявся від сплати податків. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити закритому акціонерному товариству "Южмормонтаж" в задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 11.05.10 №0001852301/0, 07.06.10 №0001852301/1, від 10.08.10 №0001852301/2 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1833 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 917 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 травня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1